Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни УкРАїНСьКа інженерно-педагогічна академія

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ І МЕТОДИКИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

Методика професійного навчання

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕДАЦІЇ з ВИКОНАННя КУРСОВОЇ РОБОТИ

Для студентів спеціальностей 6.010100 (23), 6.010100 (38)

денної та заочної форми навчання

Рекомендовано

Науково-методичною радою

Української інженерно-

педагогічної академії

Протокол № __ від ___________р.

Харків 2012

УДК 658.386.35.621.31 (075.8)

Методика професійного навчання: Методичні рекомендації з виконання курсової роботи / Божко Н.В., Пермінова А.В., Шабельник С.О. – Харків: УІПА, 2012. – 78 с.

Під загальною редакцією д.пед.н., проф. Коваленко О.Е.

Рецензенти:

Методичні рекомендації з виконання курсової роботи призначені для студентів технологічного факультету спеціальностей 6.010104.23 «Технологія текстильної та легкої промисловості», 6.010104.38 «Моделювання, конструювання і дизайн швейних виробів». В методичних рекомендаціях наведено чіткий алгоритм виконання курсової роботи з дисципліни «Методика професійного навчання» з прикладами на конкретному навчальному матеріалі.

© Божко Н.В., 2012

©Пермінова А.В., 2012

©Шабельник С.О., 2012

© УІПА, 2012

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………….......	4
Цілі і завдання курсової роботи ……………………………………………..	5
Організаційні рекомендації щодо виконання курсової роботи …………..	6
Завдання на роботу ……………………………………………………….......	6
Склад і обсяг курсової роботи, планування та організація роботи ……….	6
Порядок оформлення та захисту роботи ……………………………………	7
Методичні рекомендації щодо виконання розділів курсової роботи ……..	11
Складання вступу до курсової роботи ……………………………………...	11
Виконання І розділу “Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом “…” ……………………………………………………..	12
1.1 Аналіз професійної діяльності робітника ………………………………	12
1.1.1 Елементи професійної діяльності робітника …………………………	12
1.1.2 Вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня майбутнього робітника та сфера його професійного використання …………………………………	14
1.1.3 Функціональна структура діяльності кваліфікованого робітника …..	15
1.2 Розробка змісту професійної підготовки фахівця ………………….......	17
1.2.1 Аналіз робочого навчального плану …………………………………..	17
1.2.2 Постановка тактичних цілей навчання …………………………….. ...	18
1.2.3 Розробка поурочно-тематичного плану навчальної дисципліни ……	20
1.2.4 Розробка зведено-тематичного плану ………………………………...	21
Виконання ІІ розділу «Конструювання змісту та вибір технологій навчання з теми уроку навчальної дисципліни професійно-теоретичної підготовки» …………………………………………………………………...	22
2.1 Постановка оперативних цілей вивчення теми ………………………...	22
2.2 Визначення базових знань та умінь учнів ………………………………	23
2.3 Аналіз навчальної літератури ……………………………………………	25
2.4 Розробка структурно-логічної схеми та плану викладання навчального матеріалу ……………………………………………………….	26
2.5 Проектування навчально-методичного забезпечення теми …………...	27
2.6 Проектування мотиваційних технологій навчання …………………….	28
2.7 Проектування технології формування орієнтовної основи діяльності (ООД) ………………………………………………………….........................	30
2.8 Проектування технології формування виконавчих дій (ВД) ………….	33
2.9 Проектування технології формування контрольних дій (КД) ………...	34
2.10 Розробка сценарію навчального заняття ………………………………	35
Список літературних джерел ……………………………………………......	37
Додатки ………………………………………………………………………..	40

ВСТУП

Інженер-педагог готується для викладання професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах, технікумах, коледжах, а також у системі підвищення кваліфікації на промислових підприємствах і навчально-виховних комплексах.

Діяльність інженера-педагога пов'язання з постійною необхідністю знаходити рішення різних техніко-технологічних, організаційних і навчально-виховних задач, спрямованих на організацію і здійснення навчально-виховного процесу в професійних навчальних закладах. Але, як усякий трудовий процес, дана діяльність має свої закономірності і технологію. Ґрунтуючись на здатності людини прогнозувати майбутнє, інженерам-педагогам необхідно вивчити педагогічну діяльність, сформувати уміння передбачати навчально-виховну ситуацію і проектувати її.

Питання педагогічного проектування освоюються студентами інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі їх методичної підготовки. Базові знання при цьому формуються в ході вивчення таких курсів, як «Методологічні засади професійної освіти», «Дидактичні основи професійної освіти», «Психологія праці», а також спецкурсів.

Методична підготовка є інтегруючою ланкою між психолого-педагогічною й інженерною підготовками. Її ціль – сформувати у майбутніх інженерів-педагогів уміння проектувати дидактичні системи, іншими словами – уміння створювати і реалізовувати власні дидактичні проекти.

Дана підготовка є невід'ємною частиною професійної освіти викладачів спеціальних дисциплін, зокрема швейного і конструкторського профілю і здійснюється в кілька етапів, на кожному з яких формується необхідний рівень професійно-методичних дій.

Професійна діяльність може бути освоєна з різним ступенем успішності, що дозволяє виконати необхідну роботу. У цілому її якість достатньо добре характеризують рівні професійної готовності, що припускають оволодіння визначеними алгоритмами професійної діяльності.

У рамках методичної діяльності для першого рівня характерні дії по рішенню часткових методичних задач на матеріалі окремих навчальних тем, а також відтворення засвоєного теоретичного матеріалу. Даний рівень професійної підготовки формується в рамках методичної підготовки шляхом вивчення теоретичного курсу «Методика професійного навчання: дидактичне проектування» і виконання ряду завдань з окремих тем курсів «Технологія виготовлення швейних виробів», «Конструювання одягу» і т.д.

Критерієм оцінки даного рівня є сформовані уміння вирішувати професійні задачі, пов'язані з:

– аналізом кваліфікаційних документів;

– конструюванням змісту навчального матеріалу за конкретною темою;

– розробкою педагогічних технологій у рамках окремої теми.

Для другого рівня характерне формування стереотипних здібностей виконувати комплекс методичних дій, пов'язаних з педагогічним проектуванням і розробкою педагогічних технологій у рамках реальної спеціальності. Реалізується другий рівень при освоєнні курсу «Методика професійного навчання: основні технології навчання» та виконанні курсової роботи на матеріалі конкретної професії: «швачка», «кравець», «закрійник» тощо. Критерієм оцінки даного рівня є сформована у студентів здатність проектувати реальні системи навчання в рамках конкретної спеціальності, конструювати зміст навчального матеріалу для визначеної робочої професії і обирати необхідні технології навчання відповідних фахівців.

Метою третього рівня є формування здібностей конструювати власну педагогічну систему в залежності від умов навчання і виховання конкретного фахівця, а також створення і перевірка з наступним коректуванням даної системи. Для цього рівня характерними є також уміння обирати на основі аналізу найбільш ефективні шляхи рішення педагогічних задач. Даний рівень формується в ході проходження педагогічних практик. Критерієм його оцінки є уміння захистити власний дидактичний проект при здачі Державного іспиту.

Підсумком методичної підготовки є дипломне проектування, що ставить своєю задачею перевірку у студентів здібностей розробляти програму підготовки фахівців.

Курсова робота з методики професійного навчання є заключною ланкою другого етапу і грає надзвичайно важливу роль у формуванні дидактико-проектувальних умінь у студентів. Виконання курсової роботи повинне забезпечити формування у студентів дидактичних і проектувальних умінь на рівні, який необхідний для організації і здійснення навчального процесу в навчальному закладі.

Дійсні методичні рекомендації покликані допомогти студентам усвідомити мету і задачі курсової роботи, а також організувати їх роботу в ході її виконання.