
- •Передмова
- •3. Вступ до аналізу
- •Основні властивості функцій
- •3.1. Числові послідовності
- •Операції над числовими послідовностями
- •Границя числової послідовності
- •Властивості збіжних числових послідовностей
- •Арифметичні теореми про збіжні послідовності
- •Теореми порівняння
- •3.2. Границя функції
- •Арифметичні теореми про границю функції
- •Важливі границі
- •3.3. Неперервність функцій
- •Арифметичні теореми про неперервні функції
- •Властивості функцій, неперервних на інтервалі
- •3.4. Розкриття невизначеностей
- •3.5. Точки розриву функції
- •4. Диференціальне числення
- •Геометричній зміст похідної
- •Арифметичні теореми про похідну
- •Похідні вищих порядків
- •4.1. Диференціал функції
- •Геометричний зміст диференціалу
- •4.2. Екстремум функції
- •4.3. Етапи повного дослідження функції
- •3. Вступ до аналізу 4
4. Диференціальне числення
Розглянемо
функцію
,
визначену в деякому околі точки
:
.
Надамо
аргументу прирощення
такого, що точка
належить
.
Різниця значень функції в точках та утворює прирощення функції:
.
Означення 4.1. Похідною функції у точці називається границя відношення прирощення функції в точці до прирощення аргументу при прямуванні останнього до нуля. Позначається вона так:
Границя функції − це число, отже, похідна функції в точці також число.
Якщо функція має похідну в усіх точках деякого числового проміжку, то оскільки границя функції єдина, на цьому проміжку утворюється відображення точок проміжку на множину значень похідних у точках, яке є функцією. Ця функція також називається похідною.
Означення 4.2. Якщо функція має похідну в точці, то вона називається такою, що має диференціал.
Означення 4.3. Якщо функція має похідну в усіх точках деякого числового проміжку, то вона називається такою, що має диференціал на проміжку.
Знайдемо
похідну функції
в деякій точці, що належить області
визначення
,
за означенням.
Задамо
аргументу прирощення
.
Значення функції в точці
:
,
значення функції в точці
:
.
Прирощення
функції дорівнює:
.
Знайдемо границю відношення:
(добуток
не залежить від
,
отже, у процесі
є сталою величиною, а границя
).
Точка
була довільна, отже, похідна функції
існує
,
похідна функція має вигляд:
.
З означення випливає, що похідна показує, на скільки зростає функція при нескінченно малому зростанні аргументу. Якщо функція й аргумент мають який зміст (механічний, економічний, геометричний, тощо), то похідна функції буде мати відповідний зміст.
Геометричній зміст похідної
Розглянемо графік функції і точку , яка є внутрішньою точкою області визначення. Зокрема, це означає, що функція визначена в деякому околі .
Точці
на графіку відповідає точка
.
Проведемо через точку
січну, яка перетинає графік у поточній
точці
.
Позначимо
.
Різницю значень функції в цих точках
позначимо:
.
Січна
утворює з віссю абсцис кут, який дорівнює
куту
.
Тангенс цього кута дорівнює
і залежить від положення точки
.
Будемо пересувати точку
до точки
.
При цьому січна буде повертатися навколо
точки
,
а дуга
прямуватиме до нуля.
Означення
4.4. Дотичною
до графіка функції
у точці
називається граничне положення січної
,
яке вона займає, при тому що дуга
.
Кут
нахилу дотичної
,
буде знаходитися як границя кутів
,
при
,
що прямує до
,
тобто
.
Як відомо, кутовий коефіцієнт існує не
у всіх прямих. Якщо
,
то кутовий коефіцієнт дотичної буде
дорівнювати:
.
Отже,
для випадку, коли дотична не перпендикулярна
вісі абсцис, похідна функції в точці
дорівнює кутовому коефіцієнту дотичної.
Якщо ж дотична перпендикулярна до вісі
абсцис, то похідна не існує,
.
Таким чином, між похідною та дотичною існує такий зв'язок: якщо існує похідна в точці, то до графіка функції у відповідній точці існує дотична, але якщо в точці існує дотична, то похідна в цій точці може не існувати.
Приклад.
Розглянемо поведінку функції
в точці
.
Дотична в цій точці існує і перпендикулярна
до вісі абсцис, а похідна,
,
не існує.
Зауваження. Нехай функція визначена на відрізку . За означенням, похідна функції в точці є границею, а необхідною і достатньою умовою існування границі є існування та рівність односторонніх границь. Оскільки функція не визначена зліва від точки , то лівостороння границя тут не існує, отже, не існує границя взагалі, тобто похідна також не існує. Аналогічна ситуація в точці . Таким чином, якщо функція визначена на відрізку , то вона може мати похідну лише на інтервалі .
Теорема 4.1. (Зв'язок між похідною і неперервністю). Якщо існує похідна функції в точці , то функція неперервна у .
Доведення Якщо в точці існує похідна, то з означення похідної функції в точці та означення границі функції випливає, що прирощення функції можна подати у вигляді:
,
де
- нескінченно мала величина при
.
Таким чином, нескінченно малому прирощенню аргументу відповідає нескінченно мале прирощення функції, а це, за одним з означень неперервності, установлює неперервність функції в точці .
Зауважимо,
що обернене твердження не є істинним.
Прикладом є функція
.
У точці
функція є неперервною, але похідна тут
не існує.
Дійсно,
ця функція не є елементарною, оскільки
визначається двома різними аналітичними
виразами:
.
У точці
ця функція неперервна: границя функції
при
існує:
.
Обидві односторонні границі існують і
є рівними, отже,
і дорівнює значенню функції в точці
.
У той же час похідна в цій точці не існує.
Дійсно, будемо шукати похідну. Прирощення
аргументу в точці
дорівнює:
,
прирощення функції
і становитиме
при
та
при
.
Таким чином, лівостороння границя
відношення прирощень,
,
а правостороння
і вони не рівні, отже, границя не існує,
тобто в цій точці похідна не існує. Це
можна побачити на графіку функції:
Усі
січні, які будуються зліва від
,
співпадають з графіком функції
,
а справа з графіком
,
тобто граничного положення січних не
існує.