Стратегія збільшення доданої вартості економіки ірландії

А. Економічні здобутки Ірландії

Починаючи з 1990 року в Ірландії відбувалося стрімке економічне зростання. Завдяки економічному прориву Ірландія здобула міжнародний імідж „кельтського тигра”. За 15 років (1990 – 2004 рр.) Ірландія пройшла шлях трансформації від відносно бідної нації з високим рівнем безробіття, низькою собівартістю виробництва та відповідною невисокою зарплатнею до швидкозростаючої, розвиненої економіки з високим рівнем зайнятості. Які ж чинники виявились ключовими для економічного зростання Ірландії? Багато аналітиків зазначають, що значні щорічні виплати зі спільного бюджету ЄС відіграли основну роль (рис. 1). Проте, й інші країни-члени отримували відповідні субсидії, але їм не вдалося досягти такого ж рівня розвитку.

Більшість вчених зазначали, що головним чинником була здатність Ірландії залучати прямі іноземні інвестиції до швидкозростаючих високотехнологічних галузей обробної промисловості, зокрема у виробництво комп’ютерів, медичного обладнання, фармацевтичну промисловість, а також у сферу фінансових послуг (рис. 2).

Ірландії вдалося досягти таких результатів за рахунок щедрих податкових стимулів а також агресивних цілеспрямованих заходів по залученню прямих іноземних інвестицій у вищезгадані високотехнологічні галузі.

Так, ще у середині 1950-х років було встановлено надзвичайно низькі ставки корпоративного податку та нульовий податок на експорт, у 1970 році ставку корпоративного податку змінено до 10%, а після 2003 – до 12,5%, що обумовлено вимогами ЄС, проте податкове навантаження на бізнес в Ірландії і надалі залишається найнижчим у ЄС (табл. 1).

Таблиця 1

Гранична ефективна ставка податку на прибуток корпорацій в країнах єс, 2004р.

Старі члени ЄС		Нові члени ЄС
Країна	Ставка податку, %	Країна	Ставка податку, %
Ірландія	12,5	Кіпр	15
Португалія	27,5	Латвія	15
Швеція	28	Литва	15
Фінляндія	29	Угорщина	17,7
Великобританія	30	Польща	19
Данія	30	Словаччина	19
Люксембург	30,4	Словенія	25
Австрія	34	Естонія	26
Бельгія	34	Чехія	28
Нідерланди	34,5	Мальта	35
Греція	35
Іспанія	35	В середньому
Франція	35,4	Старі країни-члени ЄС	31,4
Італія	37,3	Нові країни-члени ЄС	21,5
Німеччина	38,3

Джерело: Складено на основі Structures of the taxation systems in the European Union. Luxemburg, 2004. P. 116.

У результаті швидкого зростання в Ірландії відбулося стрімке підвищення заробітної плати та інших витрат у високотехнологічних секторах (Рис.3). Такі країни, як Польща, Угорщина та Чехія обрали стратегію створення зони низьковитратного виробництва, сприятливого для розміщення європейського бізнесу, змагаючись за цей статус з Ірландією.

Завдяки виваженій економічній стратегії залучення іноземних інвестицій Ірландія подолала проблеми безробіття, забезпечивши не лише один з найвищих у Європі рівнів зайнятості, але й прогресивну структуру зайнятості з переважанням менеджерів, юристів, фахівців, дослідників та інженерів (рис. 4, 5).

Висновок, до якого прийшли вчені, автори звіту про технологічне передбачення полягає у тому, що причина успіху економічної стратегії Ірландії полягає у збільшенні доданої вартості економіки Ірландії. Замість того, щоб залишатися низьковитратною економікою, сприятливою для розміщення іноземного виробництва, Ірландія створила умови для того, щоб добре освічене населення країни було максимально залучене до наукової та інноваційної діяльності. Для того, щоб підтримувати і надалі темпи економічного розвитку Ірландії необхідно залучати більше наукоємних інвестицій у передові сектори, такі як біотехнології та розробка програмного забезпечення. Метою економічної стратегії Ірландії має бути не стільки створення умов для будівництва нових заводів або інфраструктури для надання дешевих фінансових послуг, скільки заохочення розміщення провідними міжнародними корпораціями регіональних корпоративних штаб-квартир, дизайн-центрів та, особливо, інноваційних виробничих підрозділів, створення яких залежить не від доступності дешевих ресурсів, а від наявності кваліфікованих кадрів (інженерів, технологів, науковців). Звичайно, щоб досягти такої мети, майбутня економічна стратегія Ірландії має базуватися на розширенні інвестицій в інноваційну інфраструктуру, розвитку інтелектуального капіталу, розширенні міжнародного науково-технічного співробітництва та залученні іноземних науковців.

Б. Інституційне забезпечення розробки економічної стратегії

Ключовими інституціями, які розробляють та реалізують державну економічну стратегію в Ірландії є агентство Forfás (відповідальне за розробку загальної стратегії економічного розвитку країни), Агентство розвитку промисловості Ірландії – IDA Ireland, головним завданням якого є реалізація стратегії залучення іноземних інвестицій та Enterprise Ireland, інституція яка відповідає за розвиток національної промисловості. Всі три інституції з’явилися у 1994 році після реорганізації Агентства промислового розвитку (Industrial Development Authority - IDA), органу, який був створений в межах Департаменту промисловості і торгівлі Ірландії з метою стимулювання промислового розвитку у широкому сенсі. Невдовзі головним напрямком діяльності Агентства стало залучення іноземних інвестицій, запровадження стимулів, ініціатив та надання грантів перспективним інвесторам із чітко визначених галузей промисловості.

Результатом такої інвестиційної політики Ірландії, як визначено у звіті 1982 року стала орієнтація іноземних інвестицій на створення робочих місць, проте зазначалося недостатнє стимулювання розвитку власне національних промислових підприємств. Автори звіту дійшли висновку, що такі результати є недостатніми, а політика має створити передумови для розвитку економічних зв’язків між національними та іноземними фірмами, а також сприяти розвитку економічних компетенцій місцевих фірм. У 1992 році інше дослідження знову акцентувало увагу на необхідності надання більшої ваги внутрішній промисловій політиці, а також визначило необхідним реструктурувати IDA у різні агенції, відокремивши та адекватно розподіливши сфери їх повноважень. Саме тому з’явилися дві агенції, одна з яких формувала політику іноземного інвестування (IDA Ireland), а інша займалася виключно проблемами національної промисловості (Enterprise Ireland). Відповідно Forfás належить синтезуюча роль, тобто розробка загальноекономічної стратегії. Всі ці інституції зараз є складовими Департаменту підприємництва, торгівлі та зайнятості Ірландії.

Ключовим фактором успіху згаданих інституцій у реалізації їх головної мети – залучення нетрадиційних високотехнологічних інвестицій в економіку Ірландії була висока гнучкість, організаційна адаптивність, здатність до навчання. Персонал IDA Ireland високо інтернаціоналізований, крім того діє транснаціональна стратегічна мережа – сукупність фізичних та юридичних осіб, бізнес-асоціацій, вищих навчальних закладів, які здатні допомогти уряду усвідомити проблеми і потреби перспективних іноземних компаній та потенційні переваги, які ці компанії здатні надати національній економіці. Ця мережа тісно взаємодіяла з головними офісами провідних ТНК світу, які забезпечують переважну частку ПІІ в Ірландії.

Суттєва особливість діяльності агенцій полягала у специфічній політиці підбору та управління персоналом. Отримавши статус незалежного органу, квазі-державного інституту, цим агенціям вдалося сформувати команду, яка сильно відрізнялася від традиційних держслужбовців. Перевага надавалася активним особам, з багатим досвідом роботи у промисловості та в сфері зовнішньоекономічних відносин, схильним до сприйняття ризику, які мають велике бажання жити і працювати закордоном (саме тому, зарплатня була не головним фактором, що стимулював людей погоджуватися на ці посади). Важливим чинником успіху агенцій у підборі найкращого персоналу був також і високий рівень безробіття, крім того IDA була дуже авторитетною організацією, працювати там для ірландця вважалося так же престижно, як і у Білому Домі – для громадянина США. Висока корпоративна культура агенції також створювала їй відповідний позитивний імідж.

Транснаціональна стратегічна мережа агенції IDA Ireland складається з двох компонентів: закордонні офіси та відносини з фактичними іноземними інвесторами в Ірландії. Сьогодні закордонні офіси стратегічної мережі розташовані у 13 країнах світу (США, Австралії, Гонконгу, Японії, Кореї, Тайвані, Німеччині, Нідерландах, Великобританії тощо). Головним завданням закордонних офісів є збір максимально можливої інформації з преси, Інтернету про потенційних інвесторів з конкретних високотехнологічних галузей, проведення зустрічей та переговорів з ними. Досліджувались тенденції розвитку цільових галузей і секторів; оцінювався інвестиційний потенціал нових галузей, які тільки починали формуватися. Розуміння глобальних тенденцій розвитку високотехнологічних секторів дозволяло агенціям передбачити необхідні заходи в країні для створення сприятливих умов для цільових ПІІ та розвитку високотехнологічного виробництва шляхом ініціювання інвестицій у необхідну інфраструктуру, запровадження нових освітніх програм та програм підвищення кваліфікації. Вплив діяльності агенцій був настільки великий, що під потреби глобального бізнесу, спрогнозовані ними, швидко змінювалось податкове законодавство та регуляторна політика уряду.

В. Трансформація стратегії залучення іноземних інвестицій в Ірландії

Базуючись на транснаціональній стратегічній мережі Агенції промислового розвитку вдавалося виявляти нетрадиційні галузі промисловості з високим потенціалом зростання. Наприклад, ще у 1970 році IDA вирішила сфокусувати зусилля на залучення інвестицій у фармацевтичну та електронну промисловості, як сприятливі для розвитку експорту сектори (вважаючи на невеликий розмір внутрішнього ринку Ірландії, ця властивість була ключовою при виборі галузевої орієнтації). У США починалась ера персональних комп’ютерів. Часто спілкуючись з компаніями в цих галузях фахівці IDA були добре обізнані з тенденціями розвитку цього бізнесу, і, діючи як добре кваліфіковані маркетологи, роз’яснювали переваги, які Ірландія могла надати цим компаніям. Першим інвестором з американської електронної промисловості стала компанія Digital, у 1979 році було залучено стратегічно важливу інвестицію компанії Apple, яка у подальшому стала „інвестиційним якорем” та підвищила інвестиційну привабливість Ірландії. Хоча компанія Apple була ще мало відомою у світі, її дуже добре знали у Кремнієвій долині, США. Невдовзі у Ірландії виник кластер високотехнологічної електронної промисловості. Аналогічно, залучення інвестицій компанії Microsoft Corp. стало каталізатором виникнення кластеру програмного забезпечення, потягнувши за собою низку інвестицій іноземних компаній у цій галузі. Подальша диверсифікація інвестицій у сфері послуг призвела до формування у 1987 році Міжнародного центру фінансових послуг (багато в чому успішність цього проекту була обумовлена незалежним статусом IDA, що дозволило залучати провідних фахівців у сфері фінансових послуг на високооплачувані посади у цьому центрі).

Г. Втрата конкурентоспроможності

На протязі 1990-х років IDA Ireland продовжувала залучати інвестиції у виробництво програмного забезпечення та розвиток фінансових послуг. Проте зараз IDA зіткнулася з новою проблемою – Ірландія почала втрачати конкурентну перевагу центру низькозатратного виробництва. IDA Ireland стала заручницею власного успіху: поступово зростання іноземних інвестицій сприяло скороченню безробіття, що в свою чергу спричинило зростання рівня оплати найманої праці впродовж 1990-х рр. Після 2004 року, коли до ЄС приєдналися 10 нових країн постсоціалістичного простору у високотехнологічних ТНК з’явилися додаткові можливості вибору низькозатратних країн для розміщення інвестицій. Головними конкурентами у боротьбі за залучення високотехнологічних інвестицій для Ірландії стали Польща, Угорщина та Чехія. Тобто відбулася зміна власне регіонального контексту конкуренції, що вимагало перегляду існуючої інвестиційної стратегії Ірландії та, відповідно, залучення всіх ресурсів IDA Ireland, Ireland Enterprise та Forfás, в тому числі і транснаціональної стратегічної мережі.

Д. Розробка нової економічної стратегії

Агенції, що відповідають за економічну стратегію Ірландії відреагували на цю проблему у своєму стилі – швидко, гнучко, ґрунтовно. Під егідою Forfás було розроблено системну модель експертного прогнозування потреб високотехнологічних секторів (біотехнологічного та інформаційно-комунікаційного), - так звану Модель технологічного прогнозування (Technology Foresight Exercise). Сутність цієї експертної моделі полягала у тому, що більше 50 фахівців – представників високотехнологічних компаній, які здійснювали інвестиції в Ірландію за підтримки IDA Ireland і перебували постійно у тісному контакті з цією агенцією, були скликані у Дубліні у 2000 році на семінар. Фахівці розподілялися по групах відповідно до галузі технологій, які вони представляли. Їх головним завданням було спрогнозувати тенденції розвитку власних компаній та галузей протягом майбутніх 10-15 років, виявити потенційні проблеми та потреби, а також визначити місце Ірландії у вирішенні цих проблем та задоволенні відповідних потреб. Результатами командного прогнозування став висновок, до якого IDA Ireland та Forfás дійшли самостійно, а саме: для збереження міжнародної конкурентоспроможності Ірландії необхідно продовжувати нарощувати додану вартість національної економіки. Так, зокрема для фармацевтичної промисловості та сфери ІКТ головним завданням є підвищення кваліфікації фахівців, розвиток професійних компетенцій не лише щодо використання складного обладнання, але й набуття вмінь, знань і навичок створення нових технологій. Для інших галузей, нарощування доданої вартості та розвиток висококваліфікованих видів економічної діяльності могло б означати, що дочірні структури іноземних ТНК можуть змінювати профіль своєї спеціалізації, виконуючи нові додаткові функції, як, наприклад, маркетинг, технічна підтримка, „бек-офіс”, фінансові операції, що в результаті могло б надати Ірландії статусу регіональної штаб-квартири у Європі для підрозділів провідних американських ТНК. Новим важливим завданням агенцій стала необхідність переконання уряду щодо нарощування інвестицій в ділову інфраструктуру, яка є критично необхідним елементом для досягнення визначеної мети.

Рішення Forfás. Уряд Ірландії має високу довіру до агенції Forfás, яка мала великі заслуги у минулому, зробила великий внесок у створення, наукове обґрунтування та імплементацію успішної стратегії розвитку промисловості та залучення іноземного капіталу у високотехнологічні сектори. Тому цій агенції не довелося довго переконувати уряд, проводити системне лобіювання щодо фінансування НДДКР у біотехнологічному секторі та ІКТ. Існуючий консенсус між політичними силами Ірландії створює сприятливий клімат для затвердження фінансування нової програми, яка б сприяла подальшому залученню іноземних інвестицій у ці галузі, а також створювала підґрунтя для розвитку компетенцій національних фірм у цій сфері. Виникає питання, чи варто Forfás лобіювати таку програму, адже деякі пропозиції можуть бути доволі дороговартісними для бюджету Ірландії.

Пропозиції Forfás щодо нової економічної стратегії Ірландії. Головними були дві взаємопов’язані ініціативи, перша з яких полягала у створенні фонду Technology Foresight Fund для фінансування та загальної підтримки нових фундаментальних наукових та прикладних технологічних досліджень в Ірландії. Друга ініціатива Enterprise Ireland – створення фонду Millennium Enterpreneur Fund, пріоритетним напрямом діяльності якого є фінансування високотехнологічних бізнес-проектів підприємців-експатріантів, що повертаються до Ірландії. Для управління фондом запропоновано створити Науковий фонд Ірландії як підрозділ Forfás. Ідея створення такого фонду виникла у результаті дослідження інших аналогічних інституцій в країнах світу (наприклад, національний науковий фонд США), передбачається адаптація успішного досвіду таких інституцій.

Завданням фонду є фінансова підтримка НДДКР та розвитку людського інтелектуального капіталу (перш за все у сфері біотехнологій та ІКТ) принаймні протягом 2000-2006 рр. - терміну дії Національного плану розвитку Ірландії. Згідно згаданого плану, це лише перша фаза загальної стратегії, бюджет якої складає 600 млн. євро. Пріоритетними напрямками фінансування є залучення окремих дослідників та творчих колективів до високотехнологічних галузей Ірландії; розвиток інфраструктури НДДКР; сприяння становленню центрів, інститутів та колективів, здатних допомогти іноземним та національним компаніям у проведенні науково-дослідних розробок в сфері ІКТ та біотехнологій; фінансування досліджень аспірантів. Millennium Enterpreneur Fund, що діє під керівництвом урядової агенції Enterprise Ireland, створений спеціально у відповідь на нову тенденцію – рееміграцію ірландських фахівців, які, отримавши вищу освіту шукали можливостей самореалізації за кордоном, але тепер, у період значного покращення економічної ситуації в Ірландії, повертаються додому. Саме для таких фахівців фонд надає фінансування у розмірі до 50% від вартості венчурного проекту.

У випадку реалізації цих двох ініціатив докорінно має змінитися стратегія взаємодії транснаціональної стратегічної мережі з ТНК: тепер замість того, щоб спонукати іноземні компанії шукати ресурси для бізнесу в Ірландії (зазвичай дешеві ресурси), мережа допомагатиме знаходити їх за межами Ірландії, наприклад, у Польщі, Чехії, Румунії чи будь-де у ЄС. Але головним завданням мережі в даний час стане збереження регіональної штаб-квартири ТНК в Ірландії, або, принаймні, частини виробничого процесу (бажано виробництво з високою доданою вартістю, як-то НДДКР, експериментальний маркетинг тощо).