Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УМПС СОК. ХІБ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
978.43 Кб
Скачать

Тема 3. Стилі сучасної української мови Характеристика офіційно-ділового та наукового стилю План

3. 1. Визначення поняття «стиль мови».

3. 2. Стилі сучасної української мови.

3. 3. Найважливіші риси офіційно-ділового стилю.

3. 4. Типові помилки в офіційно-діловому стилі

3. 5. Найважливіші риси наукового стилю.

3. 6 Найваживіші риси розмовного стилю.

3. 1. Визначення поняття «стиль мови»

Мова обслуговує багатогранне життя людини. Для більш точного висловлювання своїх думок, почуттів і передачі інформації, люди добирають відповідні мовні засоби, систематизують їх, групують відповідно до мети та завдання висловлювання. ЩЕ ЩОСЬ ДОПИСАТИ.

Мовний стиль – це сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання. В українській мові виокремлюють п’ять основних стилів: розмовний, художній, офіційно-діловий, науковий,  публіцистичний.

Отже, єдність тих чи інших мовних засобів і форм висловлювання залежно від сфери застосування та функцій літературної мови називається стилем мови.

3. 2. Стилі сучасної української мови

У сучасній українській літературній мові виділяють 5 функціональних стилів, які обслуговують різні сфери нинішнього суспільства. До цих стилів належать: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, побутовий. Кожен із стилів проявляється в одній із двох форм – усній чи писемній.

Крім розмовного, усі інші стилі належать до книжних писемних стилів. Предметом особливої уваги є офіційно-діловий та науковий стилі.Вони реалізуються в документах, дослідницьких і наукових працях з різних галузей науки та техніки. Обидва стилі характеризуються широким використанням абстрактних понять, термінів, номенклатурних назв, частим вживанням слів іншомовного походження, складні речення з’єднані сполучниками та сполучними словами. Співставляючи офіційно-діловий та науковий стиль, можна зазначити, що вони мають таку спільну рису, як широке використання термінології. Проте термінологія, яку використовують в офіційно-діловому стилі, має дещо іншу природу, ніж термінологія наукова: вона менш точна й більш змінна порівняно з науковою. Наприклад, за умов офіційно-ділового спілкування вживають на рівних правах, тобто використовують як синонімічні поняття, такі терміни – «діловодство» і «справочинство». У науковому спілкуванні терміни, як правило, однозначні та не мають синонімів.

Окрім того, офіційно-ділова мова загалом більше зв’язана з повсякденною побутовою тематикою, а тому частіше та більше зазнає змін під впливом суспільних факторів.

Офіційно-діловий стиль має спільне і з публіцистичним: обидва вони, на відміну від розмовного чи наукового, обслуговують актуальні громадсько-політичні потреби суспільства. Однак на відміну від публіцистичного стилю діловий стиль не так швидко розвивався і не мав такого впливу на літературні мову.

3. 3. Найважливіші риси офіційно-ділового стилю

Офіційно-діловий стиль – це стиль, який задовольняє потреби суспільства в документальному оформленні різних актів державного, суспільного, політичного та економічного життя, виробничої діяльності, ділових стосунків між державами, організаціями, а також членами суспільства в офіційній сфері їх спілкування.

Соціальна функція ділового мовлення дуже важлива: воно обслуговує суспільні відносини людей, служить для зв’язку органів влади з населенням, для взаємозв’язку членів суспільства в політичній , економічній, соціальній та культурній сферах. Ним користуються для написання різноманітних законодавчих актів, наказів, розпоряджень, для офіційного листування між установами, підприємствами тощо.

Цілком очевидно, що ці завдання не може виконувати якесь нерозвинене одно стильове мовлення, саме тому в межах ділового стилю виділяють підстилі

Офіційно-діловий стиль має такі функціональні підстилі:

Законодавчий – використовують у законотворчій сфері, регламентує та обслуговує офіційно-ділові стосунки між приватними особами, державою та службовими і приватними особами. Реалізується в законах, указах, статутах, постановах тощо.

Дипломатичний – використовують у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури між організаціями, міждержавними структурами та окремими громадянами. Реалізується в міжнародних угодах, конвенціях, комюніке (повідомленнях), нотах (звернення), протоколах, меморандумах (дипломатичний лист), заявах, ультиматумах тощо.

Адміністративно-канцелярський – використовують у професійно-виробничій сфері, правових відносинах, діловодстві. Він обслуговує та регламентує офіційні відносини між підприємствами, структурними підрозділами, службові відносини між приватною особою та організацією, установою, закладом, приватні стосунки між окремими громадянами. Реалізується в наказах, розпорядженнях, довідках, заявах, автобіографії, характеристиках, службових листах, оголошеннях тощо.

Кожен з цих підстилів має свої особливості. Їх не можна не враховувати при укладанні ділових документів.

Офіційно-діловому стилю характерні такі найважливіші риси:

1. Логічна послідовність передачі інформації. Вона досягається, по-перше, за рахунок використання плану-схеми документа, який складають, а по-друге, за допомогою спеціальних мовних засобів. Ці спеціальні мовні засоби допомагають мовцеві логічно та послідовно передати необхідну інформацію, а читачеві якнайповніше її сприйняти і зрозуміти:

для позначення причинно-наслідкових зв’язків між реченнями широко використовують конструкції тому що, тому. Наприклад: Комп’ютери виведено з ладу, тому що не було вимкнено електропостачання навчального корпусу під час ремонту ліній електромереж. (з пояснювальної записки)

значення протиставлення описується за рахунок використання конструкції проте слід зауважити. Наприклад: Досліджувана тема була в центрі уваги багатьох учених, проте слід зауважити, що остаточного вирішення це не отримало. (з магістерської роботи)

черговість подій автор підкреслює за допомогою таких форм: по-перше, по-друге, спочатку, водночас тощо. Дати приклад

для позначення результативності вживають конструкції таким чином, отже. Наприклад: Отже,

для зазначення мети автор може використовувати конструкції для цього, з цією метою тощо. Наприклад: З метою дотримання правил техніки безпеки….

2) Точність викладу фактів. Наприклад: У 2010 році вступив до….