1. Поясніть правила вживання розділових знаків.

1. Крім математики, не існує іншої надійної галузі знань, за винятком тієї, яка виводиться з математики (Р. Рекорд).

2. Розставте розділові знаки.

1. Доведення позбавлені належної строгості нічого крім шкоди не принесуть (П. Чебишов).

Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях і звертаннях

1. Вставні слова, словосполучення виділяються комами. Ці конструкції можуть означати:

а) оцінку вірогідності повідомлюваного (переконаність або не переконаність, впевненість / невпевненість, можливість / неможливість ): без сумніву, сподіваюся, справді, безперечно, безсумнівно, здається, звичайно, мабуть, може, можливо тощо.

б) почуття мовця (обурення, здивування, співчуття): на жаль, на щастя, на біду, нічого гріха таїти:

в) зв’язок думок, послідовність викладу: по-перше, по-друге…, отже, нарешті, однак тощо.

г) способи оформлення думок або характер висловлення: так би мовити, одним словом, взагалі, власне, інакше кажучи, якщо говорити правду тощо.

д) джерело повідомлення: говорять, кажуть, повідомляють, по-моєму, по-твоєму, за моїми підрахунками.

е) вставні слова, звернені до співбесідника з метою привернути увагу: дозвольте, пробачте, пам’ятаєте, послухайте.

Не є вставними такі слова: адже, буквально, все-таки, за традицією, навіть, при цьому, тим час ом, у кінцевому підсумку, якраз, як-не-як, між іншим, ніби, мовби, наче, неначе, от тощо. Вони комами не виділяються.

2. Для виділення звертань і зв’язаних із ними слів: Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, тільки камінь має (Воробкевич).

Вправа 1. Прочитайте речення. Поясніть розділові знаки.

1. Алгебра – це, власне кажучи, аналіз рівнянь (Ж. Серре). 2. Викладання математики повинно бути узгоджене з курсами інших наук і, що особливо важливо, має бути узгоджене з реальним життям (Ф. Борель). 3. Рівняння, отже алгебру, я починаю разом з першими діями (Л. Толстой). 4. Природа і предмет математики були з давніх-давен предметом розглядів філософії і залишаться, безсумнівно, такими й надалі (А. Мостовський).

Вправа 2. Прочитайте. Вставте пропущені розділові знаки.

1. Геометричне зображення або як говорять “геометрична індукція” відіграє велику роль у дослідницькій роботі майже в усіх розділах математики…(А. Колмогоров). 2. Безперечно нинішній час золотий вік математики (Дж. Пірпонт). 3. Існує по-моєму добре помітна паралель між сучасними досягненнями математики й фізики …(Г. Вейль). 4. Жодна із спроб точного означення предмета математики мабуть не буде задовільною (М. Яругін). 4. Поняття елементарної математики і зокрема елементарної геометрії були безсумнівно сформульовані для опису об’єктів запозичених безпосередньо з реального світу (Ю. Вігнер).

Вправа 3. Складіть речення з такими вставними словами і словосполученнями: без усякого сумніву, на диво, передусім, за даними, як кажуть, уявіть.

Розділові знаки у складнопідрядному реченні

1. Кома, для відокремлення в складнопідрядному реченні підрядних речень, уведених сполучниками або сполучними словами, від головних і від інших підрядних.

Частини складнопідрядного речення поєднуються за допомогою сполучників підрядності: що, щоб, як, бо, аби, тому що, через те що, дарма що, хай (нехай), хоч, хоча, незважаючи на те, що, так що, ніби, нібито, наче, начебто, неначе, начебто, мов, мовби, немов, немовбито, а також сполучних слів: хто, що, який, який, котрий, де, куди, звідки, доки, як, коли скільки, наскільки тощо: Рідний дім залишається в серці, як далеко від нього не йди (Чубач).

При складених сполучниках тому що, через те що, після того як замість того щоб тощо кома ставиться один раз: або перед усім сполучником, або перед сполучниками як, що, щоб: Надворі стало темно, через те що небо заволокло синьою хмарою. Надворі стало темно через те, що небо заволокло синьою хмарою.

Кома ставиться перед підрядним сполучником як у зворотах не хто інший, як, не що інше як…: Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ганком вілли (Коцюбинський).

2. Тире, між частинами складнопідрядного речення для сильнішого їх інтонаційного виділення: Що хоче жити – не повинно вмерти (Чубач).

3. Крапка з комою, між значно поширеними підрядними реченнями, які вже мають розділові знаки: Немає для вчителя більшого щастя, ніж бачити своїх учнів вихованими, старанними та кмітливими: ніж чути про них тільки добре слово (З газети).

Кома не ставиться між частинами складнопідрядного речення:

1. Коли перед підрядним реченням стоять частки не, і, то підрядне речення не відділяється від головного комою: Мене цікавить не як те сталося, а які можливі наслідки цього факту.

2. Коли в реченні є порівняльний зворот і перед ним стоять слова: майже, зовсім, як ніби: Через короткий час Іван став працювати майже як фахівець.

3. Коли підрядна частина складається з одного сполучного слова: Син повернеться, та не знати коли. Бачив дівчину, та не сказав яку.

При збігу сполучників перед другим з них кома не ставиться тоді, коли в наступному реченні наявні співвідносні слова то, так: І якщо пісня вийде в люди, то пломінь серця не згашу (Малишко).

Пор. Але коли Ви такі добрі, що не одмовились би перекласти щось із рукопису, то я позволю собі скористатися з сього і, якщо зможу, пришлю Вам рукопис (Коцюбинський).

Якщо перший сполучник протиставний (а, але, однак тощо), то кома після нього взагалі не ставиться: Він прокинувся ввечері…довго пив чай, а коли стемніло, став збиратися в дорогу.