4. Запишіть правильно слова:

1. Що/б …построїти цю найвеличавішу будову людського духу, якою є математика, треба було праці не поколінь, але цілих тисячоліть…(В. Левицький). 2. Як/що такі відношення й форми і називати кількісними…, то можна коротко сказати, що математика має своїм предметом кількісні відношення і форми…(О. Александров). 3. Не за/те вовка б’ють, що сірий, а за/те, що вівцю з’їв (Н.тв.). 4. Що/б мені таке зробити, що/б ви повірили. 5. Як/що говорити про математику, то її досягнення дедалі ширше використовуються в найрізноманітніших галузях науки, техніки, економіки (Ю. Миторопльський). 6. Як/би мені скласти іспит на «відмінно». 7. Досить правдоподібним здається, що ця наука [аналаз] ніколи б не досяга такого ступеня досконалості, як/би стародавні не присвятили стільки сил розвитку такого роду питань, що сьогодні більшість вважає такими маловажними через їх безплідність (Л. Ейлер).

5. Складіть речення, у яких слова щоб, якби, якщо, зате проте писалися разом і окремо.

Тема 13. Синтаксичні норми сучасної літературної мови План

13.1. Синтаксис сучасної української мови. Одиниці синтаксису

13. 2. Особливості синтаксису простого речення.

13. 3. Типові помилки при використання однорідних членів речення

13. 4. Використання складних речень у професійному мовленні

13. 5. Складні випадки керування

13. 6. Узгодження присудка з простим підметом.

13. 7. Узгодження присудка зі складеним підметом.

13. 1. Синтаксис сучасної української мови. Одиниці синтаксису

Слово «синтаксис» походить від грецького слова syntaxis, що означає побудову, поєднання, порядок. Цей термін було вперше використано у 3 ст. до н. е. представниками філософської школи Стародавньої Греції – стоїками, які вели спостереження над логічним змістом висловлювань.

Поняття синтаксис і сучасному мовознавстві має два значення: 1) розділ граматики, що вивчає синтаксичну будову мови, форму та зміст синтаксичних одиниць; 2) синтаксична будова мови, сукупність синтаксичних одиниць та правил, які регулюють творення та функціонування синтаксичних одиниць. У першому значенні втілено поняття синтаксису як науки, у другому – поняття об’єкта вивчення. Отже, синтаксис досліджує, з одного боку, правила зв’язування слів і форм слів, а з другого – правила функціонування синтаксичних одиниць.

У сучасному українському мовознавстві одиницями синтаксису вважають: речення, словосполучення та мінімальну синтаксичну одиницю. Речення та словосполучення є синтаксичними одиницями – конструкціями, а мінімальна синтаксична одиниця функціонує як компонент речення або словосполучення. На відміну від словосполучення речення виконує комунікативну функцію, словосполученню ця функція не властива. Відмінність словосполучення та речення ще й в кількісному складі компонентів їх структури, якщо речення може бути однокомпонентним, то словосполучення складається принаймні з двох компонентів. Наприклад, порівняйте: Математика. Комп’ютерні технології (односкладні номінативні речення). Написання програми, розв’язок задач – словосполучення, що складаються з двох або кількох слів.

Отже, речення – це предикативна синтаксична одиниця, основна синтаксична одиниця (конструкція), що протиставляється мінімальній синтаксичній одиниці та словосполученню за формою та функціями. Речення має граматичну, смислову та інтонаційну завершеність і водночас є одиницею формування та вираження думки.

Синтаксис, як і морфологія, на відміну від лексики не має ні характерних ознак, ні строгої функціональної прикріпленості до певних мовленнєвих сфер реальної дійсності. Можна говорити лише про особливості та правила, яких обов’язково треба дотримуватися в писемному мовленні (під час складання ділових паперів), про частотність вживання тих чи інших синтаксичних одиниць у професійному мовленні.