13. 2. Неправильні особові закінчення

Щоб визначити, яке закінчення мають дієслова в третій особі множини (вони) треба до дієслова поставити запитання що робити?, що зробити?

ти		ти
він	- е, -є	він	-и, -і, -ї
вона		вона
ми		ми
ви		ви
вони	-уть, -ють	вони	-ать, -ять

Пор.

Відчиняти – що робити? (ти що робиш?) – відчиняЄш - вони відчиняЮТЬ

Відчинити – що зробити? (ти що зробиш?) – відчинИш – вони відчинЯТЬ

13. 3. Типові помилки при вживанні дієслівних форм

1. Часто порушення нормативності вживання дієслівних форм дієслова є в другій особі однини (ти). До таких дієслів належать:

а) дати з префіксами і без: роздати, передати

б) їсти з префіксами і без: з’їсти, переїсти…

в) дієслова на – повісти: розповісти, оповісти

		Правильно	Неправильно
дати	ти	даси	дасиШ
їсти		їси	ісиШ
розповісти		розповіси	розповісиШ

3. Уживання зворотних дієслів, характерних для пасивних конструкцій, замість незворотних: Прошу вибачення або вибачте за спізнення, а не вибачаюся за спізнення.

4 Уживання активних дієприкметників теперішнього часу( суфікси – уч(ий), -юч(ий), -ая(ий), -яч(ий): Який пише, а не пишучий.

5. Вживання дієприслівникового звороту при пасивному звороті, оскільки суб’єкт дії, виражений присудком, і суб’єкт дії, виражений дієприслівниковим зворотом, не збігаються: Аналізуючи написану програму, не віриться в її перспективність

6. Вживання дієприслівникового звороту у тих випадках, коли дія, виражена дієприслівниковим зворотом, не стосується того самого діяча, що й присудок: Навчаючись разом на факультеті, він залишився для мене другом

7. Неправильне утворення наказового способу дієслова: Напишімо програму, а не давайте напишемо програму.

8. Уживання неозначеної форми дієслова на –ть у професійному мовленні, особливо в документах: програмувати, доводити, а не програмувать, доводить.

9. Неправильне утворення складеної форми майбутнього часу: буду розв’язувати, а не буде розв’язував.

10. Неправильне вживання форм іменників при перехідних дієсловах: не розв’язав задачі, а не не розв’язав задачу; купив води, а не купив воду.

Увага!

а) перехідні дієслова вимагають, щоб залежний від них іменник або інше слово, вжите в значенні іменника, стояв у формі знахідного відмінка без прийменника (кого?, що): написати магістерську роботу, скласти іспит:

б) іменник, залежний від дієслова може мати форму родового відмінка (кого?, чого?) Це буває тоді, коли:

– іменник означає частину від цілого: купити цукру, покладіть піску:

– коли перед дієсловом є заперечна частка не: не прочитав книжки, не довів теореми.

11. Слово-русизм «слідуючий» перекладаємо так:

– наступний, якщо мова йде про послідовність, час: наступна зупинка, наступний урок:

– такий – перед однорідними членами речення чи як ствердження: Ми вивчили таку програму.