Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УМПС СОК. ХІБ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
978.43 Кб
Скачать

8. 6. Омоніми, синоніми, антоніми, пароніми.

У професійному мовленні часто доводиться використовувати омоніми, синоніми, антоніми, пароніми.

Омоніми (від гр. – однаковий і - ім’я) – це слова, що однаково звучать, але мають різне значення. Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів (між значенням багатозначного слова існують зв’язки, вони об’єднані спільним поняттям, а значення омонімів не пов’язані між собою). Омоніми виникають внаслідок:

– звукових змін у процесі розвитку мови:

– випадкового збігу звучання слова рідної мови і засвоєння з іншої мови: потри (потерти) – по три (по 3)

  • випадкового збігу звучання форм різних слів: шию (шити) – шию (шия)

Синоніми (від гр. – однойменний) – це слова, які мають близьке або тотожне значення, але відрізняються звучанням: дорогий, цінний, недешевий, коштовний…

Мовознавці розрізняють синоніми:

– лексичні – це синоніми, що належать до однієї частини мови і ма.ть відмінності у значення: іти, крокувати.

  • контекстуальні – такі, що лише в певному контексті мають близьке значення. Вони властиві художнім текстам.

Антоніми (гр. – проти, - ім’я) – це слова переважно однієї частини мови, які мають протилежне значення праця – безділля.

Пароніми (гр. – поблизу і - ім’я) - це слова , подібні між собою за звучанням і частково будовою: адресант – адресат. Ці слова відрізняються переважно суфіксами, рідше префіксами та закінченнями.

Пароніми – це також співзвучні слова: додому і додолу.

Тема 9 Терміни

ДОРОБИТИ Наталю, встав тут ТЕРМІНОЛОГІЮ

І , можливо, перероби це-

5. Науково-термінологічна, виробничо-професійна лексика, її роль та місце у професійному мовленні

Серед іншомовних слів дуже багато термінів, що входять до складу так званої «спеціальної» лексики галузей науки й техніки та відіграють все більш важливу роль у розвитку мови.

Терміни є складовою частиною загального лексичного фонду усіх мов. Науково-технічна революція, охоплюючи всі сфери громадського життя, сприяє небувалому раніше збільшенню кількості технічних термінів і підвищенню ролі термінологічної лексики у лексичних системах мов. За даними дослідників, за останні 15020 років у світі з’явилося і одержало найменування більше 4 млн об’єктів, до того ж щорічно їх кількість зростає на 200 тисяч одиниць.

Терміном називається одиниця історично сформованої термінологічної системи, що виражає поняття та його місце серед інших понять, позначається словом або словосполученням, служить для спілкування людей, пов’язаних між собою єдністю спеціалізації, належить до словникового складу мови і підпорядковується всім її законам. Терміни – це слова або словосполучення, які вживаються в досить специфічній (науковій, публіцистичній, офіційно-діловій тощо) сфері мовленні і створюються для точного вираження спеціальних понять і предметів. У зв’язку з цим термін повинен бути: однозначним у межах цієї системи термінів; не мати синонімів та омонімів; бути позбавленим суб’єктивно-оціночних відтінків; термін завжди стилістично нейтральний до тексту, у якому вживається. У кожній галузі є свої терміни: синус, тангенс (математика): іменник, омонім (мова) тощо. До науково-термінологічної лексики належать і загальновживані слова і словосполучення, які набувають в певній галузі науки термінологічного значення (НАпРИКЛАД: ДОПИСАТИ).

Найпоширенішим способом творення термінів є афіксація. Найбільш продуктивним вважаються суфікси -ння, - ість, -изм (-ізм); префікси суб-, інтер-, полі-, анти-, супер- тощо: додавання, віднімання, конусність, супермодернізація тощо.

До термінів ставляться такі вимоги:

1. Термін повинен вживатися лише в одній, зафіксованій у словнику, формі: діловодство, а не діловедення.

2. Термін повинен вживатися з одним значенням. Наприклад, ДОПИСАТИ

3. При використанні термінів слід строго дотримуватися правил утворення від нього похідних форм, наприклад: акт; род. відм. – акта можливо, ІНШИЙ ПРИКЛАД)

4. При укладанні документа службова особа повинна звіритися зі словником, якщо певний термін викликає сумнів. Оскільки в професійне мовлення, особливо в офіційно-діловому стилі) потрапляє цілий ряд термінів інших галузей (наукових, технічних тощо), тому не слід вживати вузькотехнічну або іншу або іншу спеціальну термінологію, адже не всі знайомі з цими термінами – ЧИ ЦЕ ПОТРІБНО ДЛЯ професійного мовлення, Може, ВИДІЛИТИ???

5. У термінології багатьох галузей наук з’явилося чимало термінів-дублетів, термінів-неологізмів, термінів, які вживає лише певна наукова школа. При необхідності в офіційно-діловому стилі слід вибрати той, який для цієї термінології вже кодифікований (тобто закріплений у словнику). ЧИ ЦЕ ПОТРІБНО ДЛЯ професійного мовлення, Може, ВИДІЛИТИ???

Отже, терміни – це така група слів нашої мови, яка потребує до себе спеціальної уваги, звірення зі словниками, поповнення в пам’яті значення потрібних для роботи найменувань.

До спеціальної лексики також відносять професіоналізми або виробничо-професійну лексику. У багатьох посібниках з української мови професіоналізми визначають як «Слова та словосполучення, властиві мовленню певної професійної групи людей». Як професіоналізми розглядають назви знарядь праці, трудових процесів, специфічні професійні вислови (вікно – мовленні студентів та викладачів; шапка – у заяві тощо). Отже, професіоналізми – це слова або вислови, що властиві мовленню певній вузькій професійній групі людей, поставлених в особливі умови життя та праці. Серед професіоналізмів переважають слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні або в не узвичаєній для них формі.

Професіоналізми творяться:

а) скороченням словосполучень, уживаних в літературній мові: прогресивка (прогресивна оплата праці);

б) шляхом зміни деяких граматичних законів української мови: масла, олії, води (в інших випадках нави речовини мають форму тільки однини)

Найчастіше професіоналізми використовують в усному мовленні люди певних професій. У писемному мовленні – тільки у виданнях, які призначені для фахівців окремих галузей науки та виробництва. Використання їх в офіційно-діловому мовленні не бажано, ьо бокумент може перетворитися з офіційного на неофіційний.

Морфологічні норми сучасної української літературної мови