4.5. Реферат

Словник української мови в 11-ти томах подає таке пояснення цього терміна: «Реферат – це: 1. Короткий усний або письмовий виклад наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги, 2. Доповідь на будь-яку тему, написана, зроблена на основі критичного огляду літературних та інших джерел».

Щоб написати реферат, потрібно опрацювати літературу, вибрати головне, а також дати оцінку прочитаному та зробити висновки. Реферат готують за кількома джерелами, У ньому преказують чужі думки і висловлюють свої.

Учені виокремлюють такі основні етапи роботи над написанням реферату:

– знайомство з літературою ( у бібліотеці в каталозі);

– опрацювання цієї літератури – визначення основної думки, виписка цитат, добір аргументів;

– складання плану реферату;

• написання тексту реферату.

Реферат складається з трьох частин: вступу, основної частини, висновків і списку використаної літератури.

На титульній сторінці реферату необхідно вказати назву навчального закладу

4. 6. Загальні відомості про курсову, дипломну та магістерську роботи

ДОПИСАТИ

4. 7. Правила опису використаної літератури

ДОПИСАТИ

4. 8. Стаття

Слово «стаття» має такі значення; «1. Науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газуті і т. ін. 2. Самостійний розділ, параграф у юридичному документі, описі, словнику і т. ін. 3. Розділ у документі, бюджеті, який містить назву джерела доходу або обґрунтування витрати…» (СУМ т. ІХ с. 670)

Виділяють такі види статей: вступна, передова, суспільно-політична, літетарутрно-критична, мовознавча, полемічна, наукова, науково-популярна.

За будовою стаття має таку ж структуру, як і доповідь чи реферат (вступ, основна частина, висновки) За обсягом стаття може бути різною, найчастіше 5 – 10 сторінок. У статті в основному викладаються власні думки, спостереження. Часто матеріал зіставляється, а на основі такого порівняння роблять висновки. Якщо думки автора статті не збігаються з думками попередніх дослідників, він може використати прийоми полеміки і доказу.

Пишучи статтю, треба пам’ятати, що зміст зміст завжди існує в певному просторі, часі та місці. Для передавання часово-просторових ознак і їх послідовності можна вживати такі слова та вирази: тепер, сьогодні, потім, перед тим, пізніше, завжди, віками, далеко тощо.

Важливо вміти пов’язати інформацію, висвітливти причинно-наслідкові зв’язки між частинами інформації, забезпечити послідовність викладу. Для цього існує ряд мовних засобів: тому; через те, що; але; зате; однак; проте; у зв’язку з тим, що; при тому; крім того; доручно; по-перше тощо.

Для зв’язку з попередніми частинами інформації рекомендовано використовувати такі мовні одиниці: як вже зазначалося; як було сказано вище; останній; попередній; наступний (розділ); досліджений; описаний (матеріал); зазначений; викладений; наведений (вираз) тощо.

У висновку статті не можна обійтися без висловів: таким чином; іншими словами; аналіз показує; з іншого боку; на завершення; можна підсумувати тощо.

Коли вже статтю написано, потрібно перевірити:

– чи відровідає написане обраній темі;

• чи є логічна послідовність викладу;

– чи логічно викладено думки, судження;

– як сформульовано основні думки;

– чи доречно використано в тексті цитати, як вони оформлені;

– чи не допущено фактичних помилок;

– якщо написано багато, то як скоротити текст.

Стаття повинна мати логічне завершення і обґрунтування. У ній мають бути наведені факти.