V. Зміст теми практичного заняття ( розгорнутий конспект) .

Система кровотворення є чи не найголовнішою системою людського організму. Саме завдяки ній всі органи і системи організму отримують необхідні поживні речовини та кисень і виділяють назовні продукти обміну, які є токсичними для організму. Протягом життя кровотворна системи зазнає суттєвих змін, які впливають на її функціональні можливості .

Саме тому є доволі важливим знання цих особливостей , які дадуть студентам можливість зрозуміти вікові особливості кровотворної системи людини та відрізняти вікові особливості від патологічних станів в певній віковій категорії .

Отже , на сьогоднішньому ПЗ ми розберемо такі питання :

1. Ембріональний розвиток системи кровотворення . Вікові особливості фізико-хімічних властивостей крові. (білковий склад крові ).

2. Зміни крові в процесі старіння.

3. Вікові особливості транспортної функції крові. (Типи гемоглобіну, особливості фетального гемоглобіну для людей різних вікових категорій.)

4. Особливості захисних функцій крові.

5. Вікові зміни системи згортання крові.

Ембріональний розвиток системи кровотворення . Вікові особливості фізико-хімічних властивостей крові. (білковий склад крові ).Вікові особливості транспортної функції крові. (Типи гемоглобіну, особливості фетального гемоглобіну для людей різних вікових категорій.)

Кров є внутрішнім середовищем організму, міститься в кровоносних судинах і не стикається безпосередньо з більшістю клітин організму ( це робить міжклітинна речовина, яка є похідною крові ) .

Кров бере участь в регуляції діяльності організму. Разом з нервовою системою, кров встановлює зв’язок між окремими органами, завдяки чому організм функціонує як єдине ціле.

Хронологія ембріонального розхвитку кровотворіння .

Вік	Розвиток системи кровотворення .
Кінець 3 тижня	В жовточному мішку , стеблі та хоріоні утворюються перші клітини крові – мегалобласти
22 день	Мегалобласти проникають в мезодерму ембріону , яка на цей час формує ССС . Відбувається утворення примітивних еритробластів . З`являються моноцити .
6 тиждень	Печінка стає основним органом кровотворення . Починають утворюватися перші нейтрофіли і мегалокаріоцити. При цьому мегалобластичний тип кровотворення змінюється на нормобластичний . ( це пов`язано з тим , що в цей час у фундальному відділі шлунку починають функціонувати додаткові клітини , які синтезують гастромукопротеїн або фактор Кастля )
2 місяць	Починається лімфопоез .Лімфоцити з`являються в крові плода , вилочковій залозі , селезінці , л/в , мигдаликах , Петрових бляшках . Кількість еритроцитів у плода від 8 тижнів до пологів збільшується від 1 000 000 до 4 500 000-7 500 000 в 1 мл (кількість еритроцитів зростає на 500 000 в 1 мл кожні 4 тижні).
3 місяць	Починається кровотворення і в селезінці . Наприкінці місяця закладається червоний кістковий мозок .
4 місяць	Починається кістково – мозкове кровотворення , яке з часом стає основним для людини . Вміст гемоглобіну в крові плода збільшується від 100 г/л (до 4-го місяця) до 150— 160 г/л (на момент народження). Гемоглобін плода має більшу спорідненість до кисню порівняно з материнським.
5 місяць	Припиняється кровотворення в селезінці .Свого максимуму досягає печінкове кровотворення , яке потім поступово згасає .Починається утворення тромбоцитів . Протягом перших 20 тижнів вагітності еритроцити мають ядра, які на момент народження є лише в 0,1 % еритроцитів плода. Кров набуває здатності зсідатися до 20-го тижня вагітності; до кінця 24-го тижня у ній визначаються протромбін та інші коагулянти .

Основною відмінністю кровотворення у плода є те , що постійно наростає число еритроцитів, вміст гемоглобіну та кількості лейкоцитів . Якщо до 6 місяців вагітності в крові плода багато незрілих форм клітин крові , то з 6-го місяця в периферичній крові переважають зрілі форми .

Змінюється і склад гемоглобіну :до 9 – 12 тижня – це примітивний гемоглобін , потім він замінюється фетальним , а потім починає синтезуватися гемоглобін дорослого і таким він залишається протягом всієї послідуючої вагітності і після народження . На момент народження фетальний гемоглобін складає 60 % , а дорослий – 40 % . Важливим є те , що примітивний і фетальний гемоглобін краще захоплює кисень , що є важливим для плода , коли його живлення здійснюється змішаною кров`ю .

Рис. 2.21. Мазок крові людини (забарвлення за Романовським):

1 - еритроцит; 2 - сегментоядерний нейтрофільний лейкоцит; 3 - паличкоядерний нейтро­фільний лейкоцит; 4 - юний нейтрофільний лейкоцит; 5 - еозинофільний лейкоцит; 6 - базо-фільний лейкоцит; 7 - великий лімфоцит; 8 - середній лімфоцит; 9 - малий лімфоцит; 10 -моноцити; 11 - кров'яні пластинки.

СКЛАД ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ в перші дні після народження терпить значних змін .

Еритроцити .

Відразу після народження червона кров має підвищений вміст гемоглобіну і велику кількість еритроцитів (Відразу після народження кількість еритроцитів у новонародженого дорівнює 5,38 – 7,2 х 10 х 12 / 1 л, а рівень гемоглобіну становить 10,55—12,41 ммоль/л - це 180 – 240 г/л (17—20 г %).

З 2-го дня життя ці показники поступово знижуються , максимальне зниження гемоглобіну припадає на 10 день життя , а еритроцитів – на 5 – 7 день життя . Кров новонароджених містить багато молодих незрілих форм еритроцитів ( ретикулоцитів) . В перші години життя їх всіст складає від 8 – 12 проміль , до 42 проміль , максимальний підйом спостерігається в перші 24 – 48 годин життя , а потім спостерігається дуже швидке зниження цих показників і до 5 – 7 дня він доходить до мінімальних цифр .

Існує ще одна особливість еритроцитів для цього віку – в них дуже маленька тривалість життя , яка складає приблизно 12 днів ( що в 10 разів менше , ніж у еритроцитів дорослої людини ) .

В грудному віці – спостерігається низький вміст гемоглобіну крові – в більшості випадків він знаходиться в межах 116 – 130 г/л , але іноді знижується до 108 г/л.

В період раннього дитинства починає збільшуватися кількість еритроцитів і вона стає 4 – 4,5 х 10 х 12 /л , а вміст гемоглобіну стає 110 – 120 г/л і надалі наближається до складу крові дорослої людини .

Лейкоцити .( Особливості захисних функцій крові.)

Кількість лейкоцитів у новонароджених до 5 дня перебуває у межах 18 – 20 х 10 х 9 г/л( лейкоцитоз ) . У перші дні переважають нейтрофіли ( вони складають 60 – 80 % всіх лейкоцитів . ) Лейкоцитарна формула зсунута вліво ( багато молодих ворм і паличкоядерних )

Наприкінці тижня ( 5 день ) кількість їх зрівнюється з лімфоцитами — настає так званий перший перехрест. Надалі кількість лімфоцитів зростає.( до 10 дня їх стає 55 – 60 % ) а нейтрофілів знижується ( 30 % ) Поступово зникає зсув формули вліво У перші тижні життя підвищеним є вміст моноцитів і тромбоцитів.

Після року знову збільшується кількість нейтрофілів , а кількість лімфоцитів поступово знижується

В віці 4 – 5 років відбувається другий перехрест в лейкоцитарній формулі , коли кількість нейтрофілів і лімфоцитів знов зрівнюється .

В 10 років – кількість лейкоцитів стає як у дорослої людини ( 9 х 10 х 9 /л ) .

З 12 років лейкоцитарна формула вже мало відрізняється від такої у дорослого .

Тромбоцити .

На момент народження кількість становить 140 – 400 х 10 х 9 /л ( як у дорослого )

Тромбоцити - кров’яні без’ядерні пластинки діаметром 2-5 мк, товщиною -0,5-0,75 мк. В 1мм3 міститься 200-400 тис. тромбоцитів. Утворюються вони у червоному кістковому мозку та селезінці, циркулюють у крові протягом 8-12 діб, руйнуються у селезінці, печінці, легенях.

Функції тромбоцитів:

1) трофічна - «виливаючи» у клітини свій вміст, зокрема, фактор росту, зміцнюють стінки судин;

2) регуляційна - завдяки наявності на мембранах біологічно активних речовин регулюють процеси росту й розвитку клітин;

3) гемостатична - беруть участь у зупинці кровотечі та у зсіданні крові.

Вікові зміни системи згортання крові.

Система згортання крові підтримує кров в рідкому стані завдяки рівновазі загортальної і протизгортальної систем . Загортальна система складається з дії 3-х основних ланцюжків :

1. судинного ( рефлекторний спазм – удітей порушений , тому що скоротливий каркас судин формується аж до 12 – 14 років ) ,

2. плазмового ( наявність факторів згортання крові , вітаміну К ) ,

3. тромбоцитарного .

У плода до 5 місяця вагітності – нема здатності до згортання крові і до народження ця здібність доволі низька .

На момент народження кількість тромбоцитів майже така , як і у дорослої людини , але вони мають знижену здібність до агрегації і адгезії .Кров також містить протромбін і фібриноген в кількості , яка наближається до рівня у дорослої людини ( 90 % ) . Крім того, в крові новонародженого дуже багато гепарину , який також заважає згортанню крові .

До 12 років – всі показники крові як у дорослого .

Похилий і старечий вік – пригнічення тромбоцитопоезу ( як і пригнічення всіх інших видів кровотворення ), розвиток тромбоцитопенії та схильність до кровотеч .

БІЛКОВИЙ СКЛАД ПЛАЗМИ КРОВІ протягом життя також змінюється :

- у новонароджений – концентрація білків плазми 56 г/л , багато гама – глобулінів , є зсув рН крові в кислий бік ,

- до 5-го дня рН крові стає як у дорослого ,

- в 1 місяць – знижується до 48 г/л ,

- з 2-го місяця – поступово збільшується ,

з 3-х місяців – знижується кількість гама глобулінів ,

з 4-х місяців – кількість гама – глобулінів трохи збільшується ,

- 2 – 3 роки – кількість гама – глобулінів як у дорослого ,

- 3 – 4 роки стає як у дорослої людини – 70 – 80 г/л .

ОСОБЛИВОСТІ КРОВОТВОРІННЯ У ЧКМ .

Постембріональний гемопоез:

І-ІV - клітини, які морфологічно не диференціюються;

V - клітини, які морфологічно диферен­ціюються

VІ – диференційовані клітини.

У новонародженогоі надалі основним органом кровотворення є ЧКМ , маса якого в цей період життя складає близько 1,4 % маси тіла ( це 40 грам ) З віком маса ЧКМ збільшується і у дорослої людини складає 3 000 г. ЧКМ містить стовбурові клітини , які і є родоначальниками всіх клітин крові.

Доказано , що існує єдина поліпотентна стовбурова клітина , яка має здібність до диференцировки в напрямку мієлопоезу і утворенню клітини – попередниці мієлоїдного кровотворення . Ця клітина дає початок біпотентним клітинам , серед яких виділяють попередниці грануломоно – гранулоеритро – і еритромегалокаріоцитопоезу .

Після них вже формуються клітини уніпотентні – гранулоцито - , еозино , базофілопоезу і тучних клітин , еритропоезу , мегакаріоцитопоезу . На послідуючих етапах вже виникають морфологічно різні проміжні і зрілі клітини крові .

Для лімфопоезу виділяють такі стадії розвитку : клітини – попередниці лієлопоезу , поім – ранні В – і Т- лімфоцити і далі – зрілі форми .

Інтенсивність кровотворення залежить від дії гуморальних регуляторів – поетинів , або речовин , що гальмують кровотворення – інгібіторів .

КІЛЬКІСТЬ КРОВІ .

У дорослої людини кількість крові становить приблизно 7-8% маси її тіла.

У дітей крові відносно маси тіла більше, ніж у дорослих.

У новонароджених кількість крові становить 14,7% маси,

у дітей одного року – 10,9%, у дітей 14 років – 7%.

У дорослих людей масою 60-70 кг. загальний об’єм крові – 5-5,5 літрів.

Регуляція системи крові.

Процес творення і розвитку клітин крові називають кровотворенням, або гемопоезом. Виділяють еритро-, лейко- та тромбопоез. Ці процеси регулюються нервовою та гуморальною системами.

Нервовий механізм регуляції гемопоезу:

1) гіпоталамус через симпатичну систему гальмує роботу кровотворних органів;

2) осморецептори через гіпоталамус регулюють постійність фізико-хімічного складу крові (задоволення спраги та сольового голоду, посилення або послаблення сечовиділення, потовиділення).

Гуморальний механізм регуляції гемопоезу – гемопоетини (еритро-, лейко-, тромбопоетини) стимулюють утворення клітин крові.

Вікові зміни крові .

1. З віком зменшується відносна кількість крові, а збільшується - абсолютна.

2. Вміст білків плазми крові досягає рівня дорослого в 10-11 років. Низький вміст білків та інших органічних речовин у крові зумовлює менші функціональні можливості системи крові підтримувати водно-сольовий гомеостаз при фізичних навантаженнях.

3. У дітей менша, ніж у дорослих кількість еритроцитів і вміст в них Нb, що обумовлює низькі функціональні можливості дихальної функції крові (одна з причин низької витривалості).

4. Чим менший вік дитини, тим більше в її крові молодих, незрілих форм лейкоцитів і тим нижча фагоцитарна активність (одна з причин частих захворювань дітей).

5. Концентрація тромбоцитів у крові дітей лише дещо нижча, ніж у крові дорослих (140-300 тис.). У міру старіння відзначається підвищення кількості тромбоцитів, зростає концентрація фібриногену в крові, підвищується здатність до коагуляції