МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УКРАЇНСЬКА МОВА

ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

Методичні рекомендації

до виконання контрольних робіт (Модуль I)

для студентів заочної форми навчання за напрямами підготовки: 6.030601 “Менеджмент”, 6.070106 “Автомобільний транспорт”

Інституту заочного та дистанційного навчання

Київ НТУ 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра теорії та історії держави і права

УКРАЇНСЬКА МОВА

ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

Методичні рекомендації

до виконання контрольних робіт (Модуль I)

для студентів заочної форми навчання за напрямами підготовки: 6.030601 “Менеджмент”, 6.070106 “Автомобільний транспорт”

Інституту заочного та дистанційного навчання

Затверджено

на засіданні навчально-методичної Ради

Національного транспортного університету

Протокол №___ від _____________2013р.

Київ НТУ 2013

Українська мова за професійним спрямуванням. Методичні рекомендації до виконання контрольних робіт (Модуль I) для студентів заочної форми навчання за напрямами підготовки: 6.030601 “Менеджмент”, 6.070106 “Автомобільний транспорт” Інституту заочного та дистанційного навчання./ Укладач Г.Д. Малінська. К.: НТУ 2013. – 56 с.

Укладач Г.Д. Малінська.

Обговорено та затверджено

на засіданні кафедри теорії та історії держави і права

Протокол №___ від _____________2013р.

Методичні вказівки до виконання контрольної роботи

Основна форма вивчення української мови за професійним спрямуванням студентами-заочниками - самостійна робота. Для засвоєння знань студенти повинні систематично працювати.

Важливе місце у самостійній роботі студентів-заочників має написання контрольних робіт. Це сприяє глибшому вивченню курсу і водночас є однією з форм контролю за роботою студентів.

Виконання контрольної роботи з української мови за професійним спрямуванням сприяє формуванню навички самостійно працювати з мовною літературою: виділяти у ній головні положення, аналізувати складні питання теорії, грамотно і логічно викладати свої думки.

Тематика контрольних робіт складається з 25 варіантів і охоплює основні питання курсу та має на меті виявити вміння студента застосувати опановані ним прийоми і навички з української мови за професійним спрямуванням на практиці. Варіанти контрольної роботи студенти обирають відповідно до свого порядкового номера в журналі.

Починаючи писати контрольну роботу, спочатку потрібно уважно прочитати в підручнику не лише необхідний підрозділ, а й весь розділ курсу, тому що глибоке розуміння теми може бути досягнуте лише при знанні попереднього матеріалу. Після цього слід розглянути записи лекцій, матеріали, підготовлені до семінарських занять. Далі студенти працюють з рекомендованою літературою. Перед студентом стоїть завдання вибрати з цієї літератури ту, яка безпосередньо стосується обраної теми.

Крім монографічної літератури, при написанні контрольної роботи потрібно використовувати довідникові видання (енциклопедії, довідники, словники).

Лише після цього як переглянуто всю необхідну літературу, систематизовано й осмислено матеріал, студенти пишуть контрольну роботу.

Коли роботу написано, її ще раз читають, ретельно перевіряють. Відредаговану роботу переписують і нумерують сторінки. Контрольна робота виконується на аркушах паперу (форм. А.4). Робота повинна бути написана грамотно, акуратно і розбірливо, мати поля.

На титульному аркуші вказується вуз, структурний підрозділ, контрольна робота з української мови за професійним спрямуванням, група, прізвище, ім’я, по батькові, номер варіанту. У кінці роботи подається список використаної літератури (прізвища авторів з даної літератури, наводяться в алфавітному порядку).

Виконану відповідно до методичних рекомендацій контрольну роботу студент подає на кафедру теорії га історії держави і права (вул.. Кіквідзе, 42, к.301, т. 284-68-07) для рецензування, але не пізніше ніж за два тижні до початку сесії. Викладачі кафедри перевіряють роботу і роблять письмовий висновок про допуск її до захисту.

Студент-заочник повинен ознайомитися із рецензією і врахувати рекомендації викладача.

Якщо контрольна робота не відповідає вимогам і оцінена рецензентом як така, що не може бути допущена до захисту, необхідно зробити роботу над помилками з урахуванням тих зауважень, які викладені у рецензії і на полях роботи.

Ґрунтовно ознайомитися з рецензією потрібно і в тому разі, якщо контрольна робота допущена до захисту, оскільки в ній є аналіз позитивних сторін роботи, що дозволяє студентові визначити, чи правильно він працював над курсом, чи володіє методами самостійної роботи; а також рекомендації і поради щодо усунення наявних недоліків, які слід урахувати при підготовці до захисту контрольної роботи.

На захисті контрольної роботи потрібно показати знання з виконаних тем і відповісти на запитання викладача.

В коментарях які наводяться до кожного варіанту, даються короткі анотації відповідей на поставленні питання.

Оскільки друге, третє, четверте, п’яте, завдання є наскрізними в тематиці контрольних робіт, повторені в кожному варіанті, то пояснення щодо їх виконання викладаються далі, а в кожному варіанті є лише посилання на коментар (див. коментарі).

Завдання 2

До типових помилок у слововживанні належить нерозрізнення мовцями паронімів, тобто слів, близьких за звучанням, але різних за значенням. Наприклад, особистий - особовий.

Перевірити значення паронімів можна за тлумачним словником, спеціальним словником паронімів, а також за довідником з культури української мови.

Потрібно обов’язково врахувати семантико-стилістичні особливості синонімів при їх використанні. У текстах офіційно-ділового стилю повинні використовуватися ті слова, які забезпечують нейтральність викладу і допомагають найточніше висловити думку.

До словникового складу української мови входить значна кількість запозичених слів, які міцно засвоєні українською мовою, не потребують коментарів чи перекладу. Відкритість мови вважається ознакою її сили, а не слабкості. Проте вживання іншомовних слів має відбуватися з погляду потреби. Якщо в українській мові немає для позначення поняття власного слова, то можна скористатися запозиченням. Коли ж поняття може бути виражене українським словом, то саме йому має віддаватися перевага, а не його дублетові-запозиченню. Іншомовні слова не завдають шкоди українській мові, якщо вони не витісняють українську лексику, якщо мовці використовують її доречно, тобто відповідно до їх значення і конкретної ситуації мовлення.

Це питання найкраще розкрито в посібнику Н.Д.Бабич. Основи культури мовлення. - Львів: Світ, 1993. - 232с., а також у підручнику А.П.Коваль. Культура ділового мовлення. -K., 1974. – 224 с.

Значною мірою можуть тут послужитися й словники:

• Головащук С.І. Словник-довідник з українського літературного слововживання. -K.: Рідна мова, 2000. - 351 с.

• Гринчишин Д.Г., Капелюшний А.О., Сербенська O.A., Терлак З.М. Словник-довідник з культури української мови. - Львів: Фенікс, 1996. - 368.

• Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. - K., 1993.

• Новий тлумачний словник української мови. В 3 т./ Уклад. В.В. Яременко та інш. -К.: Аконіт, 2001.

• Словник іншомовних слів. / Гол. ред. О.С. Мельничука. -К.:УРЕ, 1985. - 968 с.

• Словник синонімів української мови. В 2 т. / Уклад. A.A. Бурячок, Г.М. Гнатюк та інші. -K.: Наук, думка, 2001.

• Українська мова. Енциклопедія . -K.: Укр.. енциклопедія, 2000. - 752 с.

• Універсальний словник-енциклопедія; вид. 3-тє. -K.: Всеувито, Новий друк, 2003. - 1414 с.

Завдання 3

Насамперед зауважимо, що найбільше випадків помилкового вживання слів, які властиві російській мові й не характерні для мови української, тобто лексичних росіянізмів (русизмів).

Найчастіше причиною помилок є недостатній словниковий запас у людей, які порівняно недавно почали говорити українською мовою. Знерідка припускаються таких помилок через уплив російськомовного середовища.

Лексичні росіянізми справляють руйнівний уплив на структуру української мови, але їх порівняно легко зауважити в тексті й виправити на відповідні українські слова. (На ваш рахунок зачисляться гроші в доларовому еквіваленті).

Величезної шкоди завдають мовленню граматичні росіянізми, які вносять в українську мову чужі їй структури, руйнуючи ті, що існували досі, уподібнюють українську мову до російської, нівелюють усі особливості української мови, які, власне, й визначають її своєрідність.

На морфологічному рівні росіянізми переважно виявляються в уживанні іменників в роді й числі, що властиві російській мові й не характерні для української, у творенні відмінкової форми за типом, притаманним російській мові. (Інститут створений при Національному університеті імені Шевченко).

Синтаксичні росіянізми - це переважно так звані пасивні конструкції на місці українських активних зворотів і безособових речень, а також конструкції з невластивими українській мові активними дієприкметниками теперішнього часу. (Це розповідається у фільмі).

Чимало помилок пов’язано з порушенням норм керування. Цих помилок припускаються тоді, коли не враховують розбіжностей у варіантах керування в українській і російській мовах. (Ніхто не заперечує, тому що розуміє те, чому вони навчаються сьогодні, знадобиться їх завтра).

Точність вираження думки є однією з важливих ознак культури мови. Невміння автора висловлювати свою думку виявляється у такій ваді, як мовленнєва надмірність (або багатослів’я).

Формами мовленнєвої надмірності є плеоназм і тавтологія.

Плеоназмом називають частковий збіг значень слів, що утворюють словосполучення: передовий авангард (авангард - „ті хто попереду”), спільне співробітництво (співробітництво — „спільне вирішення проблем, спільна робота”). Плеонастичними є зворот на зразок: Ви повинні написати свою автобіографію.

До плеоназмів належать також немотивоване поєднання у вузькому контексті синонімів, які дублюють значення один одного: виявляти до когось неповагу і непошану.

Тавтологія - змістові повтори, які виникають у випадках, коли в реченні вживаються поряд спільнокореневі слова, наприклад: Тривалість пари у нашому вузі триває 1 годину 20 хвилин. У наведеному прикладі досить, легко уникнути тавтології, виключивши одне із спільнокореневих слів або замінивши його синонімом чи займенником: Тривалість лекцій в нашому університеті - 1 година 20 хвилин або Пара в нашому університеті триває І годину 20 хвилин.

Дане питання висвітлено в методичній розробці „Методичні рекомендації до використання типових мовних зворотів при складанні документів” (Укл. Г.Д.Малінська. -К.2003).

Але найкраще цю тему готувати за книжками:

• Антисуржик. - Львів: Світ, 1994. - 152с.

• Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. -К.: Либідь, 1991. - 256 с.

• Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради. -К.: Либідь, 1999. -239с.

• Чак Є. Складні випадки правопису та слововживання. -К.: А.С.К, 1998.

Завдання 4

Важливо врахувати, що типовою помилкою, яка створює суржик, є калькування (переклад по частинах) російських виразів. У багатьох випадках калькування спричиняє утворення не властивих українській мові конструкцій, ненормативних словосполучень, наприклад „приймати участь”, „крупні недоліки”.

Студент повинен ознайомитися з словниками російсько-українських відповідників, які застерігають від калькування російських виразів, уживаних у діловій сфері.

Джерелом неправильного слововживання може бути нерозрізнення слів російської та української мов, що звучать однаково (чи схоже), але мають різні значення (так званих міжмовних омонімів): р. лечить - укр. лікувати; укр. лічити - р. считать; р. мешать (заважати) - укр. мішати (размешивать).

При перекладі з російської мови необхідно враховувати, що багатозначні російські слова не обов’язково відтворюються багатозначними українським словом. Наприклад, російське слово военный перекладається двома прикметниками: воєнний і військовий.

Потрібно пам’ятати, що процес перекладу має бути комплексним, тобто не можна розглядати граматичну канву у відриві від лексико-фразеологічного й стилістичного характеру тексту (матеріалу).

Завдання 5

Слід опрацювати професійний та загальноінтелектуальний словник, що включено до методички. Для цього треба виписати визначення цих понять із енциклопедій, термінологічних і тлумачних словників. Вони детально описані в окремих розділах посібників:

Глущик C.B., Дияк О.В., Шевчук C.B. Сучасні ділові папери. -К., 2001. (Тлумачний словник, с. 385-392).

Горбул О.Д. Ділова українська мова. -К., 2001. (Словник найуживаніших термінів у ділових документах с. 209-224).

Загнітко А.П., Данилюк Т.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. - Донецьк, 2004. (Словник ділової людини с. 426- 439).

Паламар Л.М, Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. -К., 1995. (Використання термінів).

Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. -К.,1999. (Короткий словник ділової мови с. 160-169).

В кінці кожної теми приводиться література. Базовим підручником при підготовці контрольної роботи пропонується обрати навчальний посібник С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В. Шевчук. Сучасні ділові папери, видання 2001 року.

Варіант №1

1. Перепишіть слова і вставте пропущені букви. Поясніть правопис. Справ...дливий, поч...нати, д...крет, тр...вога, бл...щати, в...ликий, н...су, ш...рокий, д...рево, берез...нь, б...per, доруч...ний, д…легат, учит...ль, д...станція, хлоп...ць, восьм...ро, т...раж, кр...вавий, тр...мати, с...стра, т...хенький, н...діля, виб...ру, кор...дор, д…мократія.

2. Поясніть чим різняться подані пари слів. Розкрийте ці відмінності вводячи слова в речення.

Сусідній - сусідський, будова-будівля. споживчий - споживацький, регіон - район, хворий-хворобливий.

3. Знайдіть недоречно вжите слово. Запишіть правильний варіант.

Абсолютна більшість цих наказів виконана. На повістці денній було два запитання. Справа рухається дуже повільно. Мені прийшлося писати резолюцію.

4. Зробіть переклад на українську мову.

Действующее законодательство, злоупотребление служебных лиц, безответственность должностных лиц, в целях предотвращения, прибегать к суровым мерам, привлекать к ответственности, дисциплинарное взыскание, административное воздействие, возбудить дело, уголовный кодекс, из-за некомпетентности, неопровержимый факт, служебное упущение, обжаловать решение, оказывать сопротивление.

5. З'ясуйте, зміст яких понять розкривають запропоновані визначення:

- група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок;

- висновки уповноваженої особи (або кількох осіб) чи установи щодо запропонованих на перегляд вистави, фільму, творів мистецтва, рукописних робіт та інше;

- різновид службового листа, в якому викладено запрошення взяти участь в якійсь нараді, конференції, зборах.

6. Розкажіть про походження української мови.

7. Напишіть документ, що містить позитивну характеристику працівника.

Зверніть увагу

Завдання 1

При вивченні цієї теми студеній повинні знати: як перевірити правопис ненаголошених голосних е, и;

уміти: застосовувати правила на практиці.

Завдання 2, 3, 4, 5 див. коментарі.

Завдання 6

Це питання ґрунтовно висвітлено в підручнику: Бабич Н.Д. Культура фахового мовлення. – Чернівці, 2005.

Завдання 7

Складаючи характеристику, студент повинен перш за все з’ясувати основні вимоги до оформлення даного документа.

Потрібно звернути увагу на такі питання: визначення характеристики; різновиди характеристики відповідно до призначення; реквізити характеристики; анкетні дані характеристики; виклад інформації в тексті характеристики.

Відповіді на ці питання студент знайде в рекомендованих підручниках з ділової української мови.