
- •Основи теорії планування експерименту
- •1 Лабораторна робота № 1 метод контрольних меж
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Загальні відомості
- •1.1.2 Коротка історична довідка
- •1.1.3 Невизначеність вимірів
- •1.1.4 Стандартна невизначеність
- •1.1.5 Аналіз результатів повторних спостережень
- •1.1.6 Перевірка гіпотези про вид закону розподілу результатів
- •1.1.7 Методи перевірки гіпотез про вид закону розподілу
- •1.1.7.1 Критерій 2 Пірсона.
- •1.1.7.2 Складений критерій
- •1.1.7.3 Обробка результатів кількох серій вимірювань
- •1.1.8 Вимірювання невипадкових величин та їх реалізацій Призначення контрольних меж. Рівноточні виміри постійного величини
- •1.1.9 Статистична характеристика якості продукції
- •1.1.10 Статистичний контроль якості продукції
- •1.1.11 Техніка контрольних карт
- •1.1.12 Форма контрольної карти типу "середнє-размах"
- •1.2 Хід роботи
- •1.3 Приклад виконання завдання
- •1.3.1 Завдання
- •1.3.2 Рішення задачі
- •1.4 Варіанти завдань
- •1.5 Контрольні питання
- •2 Лабораторна робота № 2 однофакторний дисперсійний аналіз
- •2.1 Теоретичний опис роботи
- •2.1.1 Постановка задачі
- •2.1.2 Постановка задачі в загальному вигляді
- •Припущення, на яких базується дисперсійний аналіз
- •2.1.4 Ідея дисперсійного аналізу
- •Однофакторний аналіз
- •2.1.6 Розкладання сум квадратів
- •2.1.7 Оцінка дисперсій
- •2.1.8 Оцінка впливу фактора
- •2.1.9 Випадок нерівнокількісних спостережень
- •2.1.10 Розрахункові формули для суми
- •2.2 Хід роботи
- •2.3 Приклад виконання завдання
- •2.3.1 Завдання
- •2.3.2 Рішення задачі
- •2.4 Варіанти завдань
- •3 Лабораторна робота № 3 багатофакторний дисперсійний аналіз
- •3.1 Теоретичний опис роботи
- •3.1.1 Постановка задачі
- •3.1.2 Розклад сум квадратів
- •3.1.3 Оцінка дисперсій
- •3.1.4. Оцінка впливу факторів
- •3.1.5 Розрахункові формули для сум
- •3.1.6. Опорна стрижнева парцелянова ізоляція
- •3.2 Хід роботи
- •3.3 Приклад виконання завдання
- •3.3.1 Завдання
- •3.3.2 Рішення задачі
- •3.4 Варіанти завдань
- •4 Лабораторна робота № 4
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.2 Хід роботи
- •4.3 Формули для розрахунку
- •Література
- •Основи науково-дослідної роботи
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 , внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 , внту
1.1.11 Техніка контрольних карт
Для полегшення процедури статистичного регулювання якості продукції в умовах виробництва використовується техніка контрольних карт. Існує кілька типів контрольних карт:
карта середніх значень ("карта
"),
карта медіан ("карта
"),
карта середньоквадратичних відхилень ("карта
"),
карта розмахів ("карта
") і ряд комбінованих карт, наприклад, "карта / ", "карта
/
" і т.п. [2].
На
контрольній карті середніх значень
("карта
") по вісі ординат відзначаються
верхня
і нижня
границі. Посередині між
і
проводиться вісь абсцис, на якій через
різні відрізки відзначаються моменти
відбору проб і = 1, 2, ... . Значення
для кожної проби наносяться на карту.
Границі
і
розраховані так, що область значень
між границями відповідає області
прийняття гіпотези
.
Якщо ж
>
або
<
,
то гіпотеза
відкидається, і, тому, потрібна зупинка
виробничого процесу.
Аналогічно
будується карта середньоквадратичних
відхилень ("карта
").
Вихід розрахункового значення
(
за
верхню границю
означає, що гіпотеза
відкидається, і, виходить, точність
технологічної системи погіршилася.
Потрібна зупинка процесу й аналіз причин
розлагодження.
За
нижню границю границя
на "карті
"
беруть нульове значення.
Оскільки
підрахунок середньоквадратичного
відхилення за формулою
для виробничих умов досить складний,
замість "карти
"
зазвичай використовують карту розмахів
("карта
"),
для якої як вибірковий розмах Ri
використовують різницю між найбільшим
і найменшим значеннями показника якості
в пробі:
Ri = yi max - yi min. (47)
Гіпотеза
відкидається, якщо
В роботі розглядається техніка побудови і ведення карти, що найбільше застосовується: комбінованої карти «середнє — розмах». Зі співвідношення (36) легко одержати формули для розрахунку верхніх і нижніх границь карти середніх:
(48)
де
- квантіль нормованого нормального
закону розподілу (знаходиться по
таблиці для різних Р =
,
n-
загальна
кількість вимірів.
У
випадку, якщо невідомі значення номіналу
y0
і величини 2,
використовують їхню оцінку
і
,
отримані в результаті спеціально
організованих досліджень. Тоді формула
(38)
приймає вигляд
(49)
Виведення
формули для розрахунку границі
що визначає область прийняття гіпотези
,
базується на законі розподілу вибіркової
функції
[2] і відомим в статистиці співвідношенням
де d - деяке постійна, що залежить від
об‘єму вибірки n.
Пропускаючи виведення формули для
наведемо її кінцевий вигляд:
(50)
де
d0
- табличне значення коефіцієнта, що
залежить від об‘єму проби n
і обраного рівня значимості .
З формул
(38), (39)
і
(40)
випливає, що для розрахунку границь
комбінованої "карти
/
" необхідно знати наступні параметри:
y0 - номінальне значення показника якості або його оцінку
;
2 - характеристику точності роботи технологічної системи або її оцінку
, знайдену через оцінку розмаху ;
- оцінку розмаху;
n - кількість вимірів показника якості, що містяться в пробі;
1 - рівень значимості для перевірки гіпотези
;
2 - рівень значимості для перевірки гіпотези
;
d0 - табличне значення для коефіцієнта.
Значення перших трьох параметрів або задаються, або визначаються на підставі даних спеціальних попередніх досліджень технологічного процесу. Останні чотири параметри вибираються відповідно до рекомендацій ГОСТ 15894-70 «Статистичне регулювання технологічних процесів» [3]. Згідно ГОСТ 1 = 0,0027, що відповідає 3-м довірчим межам; 2 = 0,012, що відповідає 2,5 -м довірчим межам. Значення n береться в границях 3-10 у залежності від продуктивності, стабільності й інших технологічних факторів. У процесі статистичного контролю обране значення n залишається незмінним. Значення коефіцієнта d0 при 2 = 0,012 і обраному значенні n визначається по таблиці 6 [2]:
Інтервал
часу t
між відборами проб також залежить від
продуктивності технологічного процесу,
від тривалості циклу між двома
розлагодженнями процесу і т.д. Практично
t
беруть в межах
1-2
години. На практиці справжні значення
y0
і 2,
як правило, невідомі, і необхідно одержати
їх оцінки. Для цього на технологічному
процесі проводять так назване «попереднє
дослідження». В результаті такого
дослідження одержують вибірку, що
містить n0
= 100-150 значень показника якості (а іншими
словами - вимірюваного параметра)
y.
Вибірку n0
набирають
у вигляді сукупностей проб, наприклад,
якщо вибрано n
= 5, то число проб
Для отримання оцінки
(для будь-якої g-ї проби) обчислюється
середнє значення.
Таблиця 6 - Значення коефіцієнта d0 при 2 = 0,012
n |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
d0 |
2,35 |
2,10 |
1,86 |
1,79 |
1,74 |
1,74 |
1,70 |
1,67 |
(51)
Оцінку y0 отримуємо як середнє арифметичне m середніх значень по окремих пробах
(52)
Для
знаходження оцінки
в кожній g-й пробі визначається розмах
Rg = ygmax - ygmin, g = 1, ..., m, (53)
після цього обчислюється оцінка розмаху для генеральної сукупності, як усереднене значення розмахів по окремих пробах
(54)
Оскільки
відомо [2],
що
,
то незрушена оцінка для
має вигляд
(55)
де значення коефіцієнта d залежить від об‘єму n проби і визначається по таблиці 6 [2].
Таблиця 7 - Значення коефіцієнта d
n |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
d |
1,70 |
2,06 |
2,33 |
3,53 |
2,70 |
2,85 |
2,97 |
3,08 |
Використовуючи
дані попередніх досліджень
(43), (44)
і
(45),
за формулами
(51)
і
(52)
розраховують попередні контрольні
границі
,
,
, що
наносяться на діаграму (рисунок 5).
На вісі абсцис через рівні проміжки
позначаються порядкові номери проб,
відібраних у попередніх дослідженнях.
Далі на діаграму наносяться значення
всіх
і
.
Якщо деякі значення
або
виходять
за розраховані контрольні границі, то
відповідні їм проби виключаються з
даних попередніх досліджень (наприклад,
на мал.
3
проби
10 і 17), після
чого перераховуються оцінки
і
відповідно виправляються контрольні
границі. Це пояснюється тим, що оцінки
і контрольні границі
повинні відповідати нормальному,
стабільному ходові технологічного
процесу.