Методичнi поради до написаня та захисту рефератів з дисципліни «політологія»
Реферат створює можливість комплексно використовувати набуті навички роботи з літературою, розвиває самостійність мислення, вміння аналізувати явища дійсності. У залежності від засобу реферативного викладу можна виділити три типи рефератів:
реферат-екстракт, складений з оригінальних речень первинного документа;
перефразований реферат, отриманий на основі перефразування первинного тексту;
інтерпретований реферат, отриманий на основі інтерпретації першоджерела. Під час інтерпретування текст першоджерела залишається незмінним, оскільки референт оперує не самим текстом, а його змістом.
Обсяг реферату, що рекомендується - 15-20 сторінок комп’ютерного тексту. Академічна структура дослідження наступна:
Вступ.
Розділ 1. § 1, § 2.
Розділ 2. § 1,§ 2.
Висновок.
Список використаної літератури.
Зміст.
Назви роботи, глав і параграфів не повинні збігатися, назва роботи не повинно бути громіздкою (по можливості - від 3 до 5 слів).
Найважливіший етап роботи над рефератом - підбір літератури. потім складається конкретний план, що узгоджується з викладачем. Завершальний етап - написання реферату на основі вивчення і попередньої систематизації всіх джерел, повторного вивчення зібраного матеріалу.
Схема підготовки реферату така: читання вихідного тексту - його аналіз - вибір інформативних фрагментів, їхнє узагальнення - створення нового тексту (реферату).
На останньому етапі відбувається синтезування виділеної інформації і завершується оформлення тексту реферату. Виклад матеріалу має бути цілісним і логічним. Розгляд кожного пункту плану доцільно завершувати узагальненням.
1. Вимоги до форми представлення інформації в рефераті.
У рефераті варто роз'яснювати нові терміни і символи при першому їх згадуванні в тексті. Терміни, окремі слово і словосполучення допускається заміняти абревіатурами і прийнятими текстовими скороченнями тільки в тих випадках, якщо їхній зміст ясний із контексту або після попереднього розшифровування. і таблиці використовуються в рефераті тільки в тих випадках, якщо вони допомагають розкрити зміст джерела і скорочують обсяг реферату.
При написанні реферату варто уникати довгих, заплутаних речень, загальних фраз, повторень, зайвих слів і словосполучень, що ускладнюють читання і сприйняття тексту.
Необхідно жорстко дотримуватися однаковості термінів, позначень, умовних скорочень і символів. 5. Треба уникати частого повторення слів, вжитку однакових словосполучень і оборотів. Не слідує також допускати подвійного нагадування понять в одній фразі.
Особливу увагу варто звернути на оформлення наукового апарату - усі наведенні факти або цитати повинні мати посилання на джерело.
У висновках реферату робиться узагальння . Висновок пишеться без посилань.
Наприкінці роботи наводиться список використаної літератури. Є декілька засобів упорядкування списку літератури: за алфавітом, по рубриках, що відповідають главам реферату, за часом видання.
При оцінюванні рефератів враховується:
послідовність і повнота викладу матеріалу;
правильність обгрунтування тих або інших положень на основі узагальнення фактичного матеріалу;
ступінь самостійності студентів у процесі роботи над рефератом і ін.
По темі реферату студенти виступають на семінарських заняттях і теоретичних конференціях. Автори кращих рефератів можуть брати участь у конкурсах студентських робіт із гуманітарних наук.
Необхідними частинами плану викладення теми реферату з політології є вступ, основна частина(не менше 2 глав), висновки та список використаної літератури.
Вступ висвітлює значення теми для розуміння всього курсу політології, актуальність теми, стан її дослідження в науковій літературі, має містити такі компоненти: предмет, об’єкт, мета, завдання, джерелознавча база дослідження.
Основна частина розкриває зміст теми. Основна частина складається з розділів.(Якщо розділів тільки 2 , то доцільно в розділі1 розглянути загальну інформацію з теми, а в розділі 2 – викласти опрацьовані наробки з конкретного першоджерела, тобто конкретного тексту вченого-політолога за обраною темою відповідно до типу реферату.) Подальше розділення глав на більш дрібні підрозділи не рекомендується. В кінці кожного питання з допомогою узагальнюючих слів(отже, як бачимо та ін..) робляться узагальнення, які лягають в основу загальних висновків. Починати викладення змісту теми рекомендується з загальних теоретичних відомостей, історичних відомостей, аналізу понять, що є родовими для понять, за допомогою яких розкривається конкретний зміст теми. Подальше дослідження теми реферату має максимально в межах розумно допустимого об’єму реферату конкретизувати зміст досліджуваної теми. Дослідження теми реферату має продемонструвати як знання курсантом основ учбового курсу, так i спроможність піднімати i вирішувати глибоко наукові питання.
Тема має бути розкрита повно, стисло, ясною мовою. Необхідно використовувати нормативний правовий матеріал, матеріали політичної практики та теоретичні роботи, на якi слід робити виноски в тексті. У посиланні треба вказувати назву офіційного видання, де опубліковано згаданий текст, рік, номер i статтю.
Після висновків треба навести список використаної літератури. У кінці реферату ставиться дата його написання, i робота підписується курсантом.
Під час захисту реферату перевіряється самостійність в ознайомленні з першоджерелами, на основі яких виконувалась робота з допомогою додаткових запитань за текстом першоджерел та спроба аналізувати опрацьований матеріал з можливістю використовувати його в практиці повсякденного життя. Консультування з роз’ясненням незрозумілих моментів в роботі викладач проводить он-лайн щоденно з 19.00 до 20.30 в скайпі та в телефонному режимі( інформація - у лаборантів кафедри та особисто у викладача )
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.