5. Розрахунок потреби в адміністративних, житлово-побутових спорудах, енергетичних і матеріально-технічних ресурсах, будівельних машинах, складах та інвентарних будовах на стадії пвр

5.1. Розрахунок і розміщення складів на будівельному майданчику

Утворення запасів матеріалів необхідне для забезпечення безперебійної роботи будівельної організації.

При визначенні кількості матеріалів, деталей та конструкцій, які підлягають зберіганню, керуються тим, що їх запаси на будівельному майданчику повинні бути зведені до мінімуму, котрим була б забезпечена безперебійна робота на будівництві.

Розміри запасів залежать від ряду факторів: найбільшої величини денних витрат; умов поставки матеріалів поставником згідно з укладеним договором;

виду транспортування; підготовки матеріалів перед використанням його.

Найбільша денна витрата матеріалу визначається на основі календарного плану або сітьового графіка за формулою

Q=(Q/t) ·k₁· k₂,

де Q - кількість матеріалів, споживаних у розрахунковий період;

t - тривалість виконання процесу;

k₁ - коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на будівництво (визначається із місцевих умов; може бути рекомендований: для автотранспорту та залізничного транспорту - 1,1; для водного транспорту-1,2);

k₂ - коефіцієнт нерівномірності споживання матеріалів на розрахунковий період -1,3.

Установлюється запас матеріалів у кожному конкретному випадкові залежно від місцевих умов будівництва.

За відсутності активних даних форм запасу розраховуються орієнтовні запаси матеріалів на добу [13, дод.5] за формулою

Р = Q · q · t_н

де t_н - нормативний строк запасу матеріалів у днях. У тому випадку, якщо t<t_н , приймається Р = Q.

Нормативна кількість матеріалів, конструкцій і деталей - q, що підлягають зберіганню на 1 м² площі складу, визначається за нормативами [13, дод.6].

Тоді корисна площа складу (без проходів) визначається за формулою

F=P/q, м²;

загальна площа складу (розрахункова), що включає проходи:

S=F/α, м²,

де α - коефіцієнт, що враховує проходи та характеризує відношення корисної площі до загальної. Величина цього коефіцієнта приймається: для закритих опалюваних складів - 0,6 - 0,7; для неопалюваних складів - 0,5 - 0,7; для навісів - 0,5 - 0,6; для відкритих складів - 0,5 - 0,7.

Усі ці дані зводять до таблиці 1, де визначаються розміри та типи складів відповідно до уніфікованих типових секцій (УТС).

Майданчикові відкриті склади конструкцій, деталей, напівфабрикатів, матеріалів й обладнання розміщують у зоні дії монтажного крана, причому з найменшим віддаленням від нього слід розміщувати штабелі важких і масових виробів:

• між штабелями на складах повинні бути поздовжні та поперечні проходи шириною не менше ніж 0,7 м. Поздовжній прохід має бути влаштований по середині складської площадки, а поперечні - через кожні 25-30 м;

• суміжні штабелі необхідно влаштовувати з розривами шириною не менше ніж 0,2 м, вони повинні стояти від краю дороги не менше ніж на 0,5м;

• для відведення поверхневих вод повинно бути влаштовано ухил 1-2° в напрямі зовнішнього контуру складу з улаштуванням у необхідних випадках кюветів.

Між тимчасовими будівлями потрібно забезпечувати такі розриви:

• від навісу для зберігання негорючих матеріалів і від прохідних - 6м;

• від горючих і напівгорючих тимчасових споруд та складів, де не зберігаються горючі й легкозаймисті рідини, а також матеріали, які за ступенем пожежної безпеки належать до категорій А - 12 м;

• від таких же споруд вогнестійких і напіввогнестійких конструкцій -8м;

• від витратних складів матеріалів круглого лісу - 20 м, пиломатеріалів -25 м та відходів деревини - 30 м.