- •Лекція №1. Імпульсна техніка.
- •Iмпульси характеризуються слiдуючими параметрами:
- •Ключовий режим праці біполярних транзисторів.
- •Лекція №2. Можливості цифрової техніки. Загальна характеристика цифрових логічних інтегральних мікросхем.
- •Основні логічні функції.
- •Лекція №3. Схеми цифрових (логічних) елементів
- •Елементи інтегральної інжекційної логіки і2л.
- •Елементи емітерно (езл).-зв’язаної логіки.
- •Типова схема або-ні на мдп - транзисторах.
- •Лекція №5. Тригери
- •Симетричні тригери на біполярних транзисторах.
- •Робота схеми.
- •Несиметричні тригери на біполярних транзисторах. Тригер Шмітта.
- •Тригери на польових транзисторах.
- •Тригери на цифрових інтегральних схемах.
- •Лекція №7.
- •Функціональна схема rs - тригера на двохвхідних логічних елементах або-ні.
- •Синхронні тригери.
- •Лекція №9. Лічильники.
- •Двійково-десяткові лічильники.
- •Дешифратори.
- •Лекція №11
- •Автоколивальні мультивібратори.
- •Симетричний мультивібратор в інтегральному виконані.
- •Мультивібратори на польових транзисторах
- •Мал. 154. Мультивібратор на
- •Мультивібратори на операційних підсилювачах.
- •Несиметричний мультивібратор на оп
- •Лекція №12
- •Мультивібратор на логічних елементах або–ні.
- •Мультивібратори на логічних елементах і – ні.
- •Одновібратори.
- •Одновібратор в інтегральному виконанні
- •Можливо створити автоколивальні мультивібратори з колекторно - базовим позитивним зворотним зв’язком, якщо його примусово закрити в одному з тимчасово стійких станів та перетворити в стійке.
- •Мал. 162. Часові діаграми роботи
- •Одновібратор на логічних елементах і – ні
- •Лекція №13.
- •II частина. Мікропроцесори.
- •Структура мікро - еом і її інформаційне забезпечення.
- •Лекція №14 іі частина.
- •Іі частина.
- •Лекція № 17.
- •II частина.
Несиметричні тригери на біполярних транзисторах. Тригер Шмітта.
Несиметричний тригер - тригер з емітерним зв’язком називається тригер Шмітта.
Використовуються як:
перетворювач порівняно повільної змінної напруги довільної форми в імпульси прямокутної форми;
пороговий перемикач.
Відмінність: (від симетричної схеми) одну ланка колекторно-базового додатного зворотного зв’язку крiзь резистор R замінено другою крiзь резистор Rе, який вмикається крiзь емітер двох транзисторів.
Мал. 117. Тригер Шмітта.
Резистор Rе здійснює не тільки додатній зворотній зв’язок між транзисторами VT2 і входом VT1, але і від’ємний зворотній зв’язок за струмом у підсилювальному каскаді на транзисторі VT1. При перекиданні тригера переважає додатній зворотній зв’язок, так як приріст струму емітера VT2 (це визначає добуток коефіцієнта підсилення VT1 та VT2), набагато більший приросту струму емітера VT1 (залежить від коефіцієнта посилення VT1).
Тригер Шмітта має два стійких стана рівноваги. Так само як у симетричного тригера, вхідну напругу прямокутної форми можна знімати з Rе. В цьому випадку вихідний опір невеликий, що використовують при узгодженні з низькоомним навантаженням. При цьому амплітуда вихідних імпульсів мала. Частіше зовнішнє навантаження підключають до колектора транзистору VT2.
Так як Rк2 в ланцюг зворотного зв’язку не входить, вплив навантаження на процес скидання тригера практично не впливає.
Тригери на польових транзисторах.
Структури схем симетричних тригерів на польових транзисторах, аналогічні схемам симетричних тригерів на біполярних транзисторах.
Мал. 118. Тригер на
польових транзисторах.
Це двохкасадний підсилювач з загальним джерелом, охоплений перехресним зворотнім додатнім зв’язком, шляхом передачі частини напруги із стокового ланцюга одного плеча в ланцюг затвора другого плеча резистора R.
Тригер має два стана стійкої рівноваги.
Схема симетричного тригера на польових транзисторах з ізольованим затвором в інтегральному виконанні.
Роль ключів в цій схемі виконують транзистори VT2 та VT4. Транзистори VT1 та VT3 виконують функцію навантажених резисторів в ланцюгах стоків ключових транзисторів, між якими існує безпосередній звязок.
.
Мал. 119. Тригер на
польових транзисторах
з iзольованим затвором.
Недоліки:
порівняно великий вихідний опір (збільшує тривалість зрізу вихідних імпульсів);
погіршує узгодження із зовнішнім навантаженням.
Тригери на цифрових інтегральних схемах.
Тригери виконані на логічних елементах. Такі тригери складаються з 2-4 простих логічних елементів, що складають одну мікросхему.
Цифрові схеми мають: тригер та логічній пристрій керування, який визначає функціональні можливості тригера.
Мал. 120. Блок-схема тригера на
цифрових інтегральних схемах.
Аі - інформація, що надходить.
Пристрій керування перетворює інформацію, що поступає, в сигнали, які управляють тригером.
В цій схемі тригер є елементом пам’яті з її записом.
За засобами запису інформації тригери поділяються:
Несинхронізуючі (асинхронні).
Синхронізуючі (синхронні).
В асинхронних тригерах запис здійснюється безпосередньо в момент надходження на вхід.
В синхронних тригерах - тільки при подачі синхронізуючого (тактуючого) сигналу на спеціально передбаченні входи Сі.
Такі пристрої мають широкі можливості при створенні логічних схем.
В залежності від стану на входах і виходах тригерів, можуть бути отримані різні стани.
Вихідні стани тригерів позначаються:
0 - тригер постійно має на виході стан а=0 не залежно від станів на входах;
1 - тригер має постійно на виході стан а=1 не залежно від станів на входах;
Q - ста(прямий вихід тригера);
-
стан тригера, який змінюється на зворотній
при зміні інформації на вході А (інверсний
вихід);
Х - невизначений стан тригера (це такий стан при якому після отримання інформаційного сигналу на виході, з вірною імовірністю можливі стани Q=0 або Q=1).
При одному вході і двох виходах можна отримати 25 функціонально-різних типів тригерів. При 2 входах і 2 виходах - 625.
На практиці використовують від 5 до 8 основних типів тригерів, які відрізняються видом логічного рівняння, що характеризує стан входів і виходів до та після отримання інформації.
До них відносяться RS, D, T, JK тригери.
