
- •Лекція №1. Імпульсна техніка.
- •Iмпульси характеризуються слiдуючими параметрами:
- •Ключовий режим праці біполярних транзисторів.
- •Лекція №2. Можливості цифрової техніки. Загальна характеристика цифрових логічних інтегральних мікросхем.
- •Основні логічні функції.
- •Лекція №3. Схеми цифрових (логічних) елементів
- •Елементи інтегральної інжекційної логіки і2л.
- •Елементи емітерно (езл).-зв’язаної логіки.
- •Типова схема або-ні на мдп - транзисторах.
- •Лекція №5. Тригери
- •Симетричні тригери на біполярних транзисторах.
- •Робота схеми.
- •Несиметричні тригери на біполярних транзисторах. Тригер Шмітта.
- •Тригери на польових транзисторах.
- •Тригери на цифрових інтегральних схемах.
- •Лекція №7.
- •Функціональна схема rs - тригера на двохвхідних логічних елементах або-ні.
- •Синхронні тригери.
- •Лекція №9. Лічильники.
- •Двійково-десяткові лічильники.
- •Дешифратори.
- •Лекція №11
- •Автоколивальні мультивібратори.
- •Симетричний мультивібратор в інтегральному виконані.
- •Мультивібратори на польових транзисторах
- •Мал. 154. Мультивібратор на
- •Мультивібратори на операційних підсилювачах.
- •Несиметричний мультивібратор на оп
- •Лекція №12
- •Мультивібратор на логічних елементах або–ні.
- •Мультивібратори на логічних елементах і – ні.
- •Одновібратори.
- •Одновібратор в інтегральному виконанні
- •Можливо створити автоколивальні мультивібратори з колекторно - базовим позитивним зворотним зв’язком, якщо його примусово закрити в одному з тимчасово стійких станів та перетворити в стійке.
- •Мал. 162. Часові діаграми роботи
- •Одновібратор на логічних елементах і – ні
- •Лекція №13.
- •II частина. Мікропроцесори.
- •Структура мікро - еом і її інформаційне забезпечення.
- •Лекція №14 іі частина.
- •Іі частина.
- •Лекція № 17.
- •II частина.
Лекція №1. Імпульсна техніка.
Електронні пристрої, які працюють не безперервно, а в перервному дискретному режимі, тривалість якого порівнювальна з тривалістю перехідних процесів, називаються імпульсними.
Імпульсні пристрої використовуються для:
формування імпульсів заданої форми, тривалості й полярності, синусоїдальних та іншої форми за допомогою лінійних та нелінійних електричних кіл;
генерування імпульсів необхідної форми і параметрів імпульсними релаксаційними генераторами;
керування імпульсами, котре зв’язане з визначенням часового положення імпульсів, а також з часовою затримкою імпульсів, їх синхронізацією, рахуванням, розподіленням.
Імпульс - короткочасна зміна напруги в електричному колі від 0 або визначеного рівня U0 (I0), тривалість якого порівнювальна або менша тривалості перехідного процесу в цьому колі.
Якщо сигнал триває довше перехідного процесу в електричному колі, то режим його роботи вважається стабільним, а сам сигнал в цьому колі не являється імпульсом.
Імпульси мають різну форму:
Мал. 92. Форми імпульсів.
Відрізняють відеоімпульси, які являють собою короткочасну зміну напруги, та радіоімпульси - короткочасні імпульси високочастотної напруги. Відеоімпульси можуть бути як додатними так і від’ємними.
Мал. 93. Відео імпульси (а) та
радіоімпульси (б).
Iмпульси характеризуються слiдуючими параметрами:
періодом Т,
частотою 1/Т = F,
тривалістю паузи tn,
скважністю Т/ti =q >1,
коефіцієнтом заповнення імпульсу
.
Періодична послідовність імпульсів несе в собі інформацію (часоімпульсне або кількісноімпульсне кодування).
Параметри форми імпульсу:
1 - 2 - фронт,
2 - 3 - вершина,
3 - 4 - зріз.
Мал. 94. Прямокутний імпульс.
Приклад реального імпульсу та його параметри:
Мал. 95. Параметри форми імпульсу.
Um - амплітуда;
ti - довжина імпульсу;
tФ - довжина фронту імпульсу;
tC - довжина зрізу імпульсу.
Um - спад вершини імпульсу.
Амплітудою імпульсу називається найбільша напруга (струм) імпульсного сигналу (від 0,1 до 100В; мА - А). Тривалість імпульсу - від моменту виникнення до моменту зникнення імпульсу.
Тривалість фронту імпульсу визначається часом зростання імпульсу, а тривалість зрізу - часом спадання імпульсу.
Час спаду вершини імпульсу Um відбувається через недосконалості формувача та генератора імпульсу.
Імпульси формують кола з активними та пасивними елементами. На вхід таких кіл подають синусоїдальну або несинусоїдальну напругу - на виході мають імпульси з заданими параметрами.
Найпростішими лінійними колами є диференцюючі та інтегруючі схеми.
Нелінійні кола - електронні ключі - запобіжники. У складних формах імпульсів використовують нелінійні кола з самозбудженням або зовнішнім запуском.
Ключовий режим праці біполярних транзисторів.
Транзистор в ключовій схемі виконує функцію безконтактного ключа в послідовному колі з резистором RK та джерелом живлення ЕК.
Схема з ЗЕ.
Мал. 96. Ключова схема.
Можуть бути схеми з ЗЕ, ЗК, ЗБ.
ЗЕ - у цієї схеми збільшенню вхідної напруги відповідає зниження вихідної напруги - інвертуючій ключ.
ЗК - повторюючий ключ.
BF - лінійний або підсилюючий режим.
BF - При цьому при збільшенні вхідного струму пропорційно змінюється вихідний сигнал.
Мал.97..Вольт – амперна характеристика роботи
транзистора у ключовому режимi.
В - IБmax = Iбпас. І подальший його зріст не призводить до росту колекторного струму який досягає насичення IКнас.
.
В цьому випадку ключ зачинений. Струм в транзисторі визначається тільки параметрами зовнішньої схеми.
Область насичення II. Для збереження теплового режиму IК нас не повинен перевищувати IК max - max допустимий струм колектора.
Область ІІІ - відповідає закритому стану транзистору.
Закритий стан транзистора досягається зміщенням емітерного та колекторного переходів в зворотному напрямку.
Напруга на колекторі запертого транзистора
Якщо
,
то можна вважати, що
.
Головною особливістю ключових режимів (режиму відсічки та режиму насичення) є некеруємість колекторного струму транзистора..
В цьому випадку забезпечується висока стабільність амплітуди імпульсу з доброю формою вершини.
При перевищенні UКЕпроб відбувається лавиноподiбне розмноження носіїв заряду, відбувається пробій транзистора. Потребує захист транзистору. Використання захисту - недолік даної схеми.