1. На основі даних табл. 1.1. робимо висновок про умови тепло- та вологозабезпечення досліджуваної території на випадок: середньодобових температур, мінімальнодобових температур, максимальнодобових температур.

2. Описуємо вітровий режим досліджуваної території та вивчаємо можливості розвитку вітрової ерозії (за наявності вітрів швидкістю >5 м/с та дефляційно небезпечної поверхні грунту – за ГТК).

4. 1.2. Грунтово-екологічні умови господарства

Грунтово-екологічні умови господарства оцінюються у такому порядку.

1.Вказуємо місцерозміщення об’єкту досліджень згідно агрогрунтового районування. Зазначаємо перелік типів ґрунтів, які поширені на території досліджуваної агроґрунтової провінції та агроґрунтового району.

2. Описуємо структуру ґрунтового покриву досліджуваного господарства (згідно вихідних даних), структуру наводимо у вигляді колової діаграми (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Структура ґрунтового покриву господарства

0. 3. Подаємо коротку характеристику ґрунту кожного генетичного типу із зображенням ґрунтових розрізів.

1. 4. Характеризуємо розподіл структури ґрунтового покриву господарства за забезпеченістю окремими елементами живлення рослин та станом окисно-відновних умов (див. рис. 1.2-1.6).

3. Рис. 1.2. Структура ґрунтового покриву за групами забезпеченості елементами живлення

5. Рис. 1.3. Структура ґрунтового покриву за групами окисно-відновних умов

0. Рис. 1.4. Структура ґрунтового покриву за вмістом гумусу

0. Рис. 1.5. Структура ґрунтового покриву за забезпеченістю обмінними іонами Са2+ Мg2+

0. Рис. 1.6. Структура ґрунтового покриву за забезпеченістю рухомими формами мікроелементів

2. На основі кожної структурної діаграми робимо висновок про переважання тої чи іншої групи та про загальний середньозважений рівень забезпеченості (див. табл. Г.3-Г.7 Довідкових даних).

1. 1.3. Оцінка небезпеки розвитку ерозійних процесів на території господарства

2. Оцінка небезпеки розвитку ерозійних процесів на території господарства проводиться для двох типів ерозії: водної та вітрової.

Оцінка потенційної ерозійної небезпеки є необхідною пере-думовою планування заходів попередження антропогенної ерозії вище рівня фактичної еродованості. Саме на показниках потенційної ерозійної небезпеки базується обґрунтування протиерозійних заходів (їхня величина, локалізація і прогнозована ефективність).

Оцінка потенційної ерозійної небезпеки проводиться за індексом збереження ґрунтів (ІЗГ);

Індекс збереження ґрунтів (ІЗГ) - показник, який вказує на кількість років, через яку можливо втратити гумусовий горизонт (Н), якщо в середньому кожного року ерозія буде на рівні величини Р (10%-ої забезпеченості):

, (1.1)

де Н – вага генетичного горизонту ґрунту, т/га;

Р - фактична величина ерозії ґрунту за рік (забезпеченістю 10%), т/(га рік).

Вагу генетичного горизонту ґрунту встановлюємо для кожної ґрунтової відміни за формулою:

Ні=Нген.*d*S_1га.

На основі Ні встановлюємо середньозважений по господарству показник Н.

ІЗГ розраховуємо для кожної ґрунтової відміни та господарства у середньому.

Нормування потенційної ерозійної небезпеки ґрунтів за ІЗГ проводиться за даними таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Нормування потенційної водно-ерозійної небезпеки за ізг

(за С.Ю. Булигіним)

№ п.п.	Ступінь розвитку водно-ерозійних процесів	Норматив за ІЗГ, років	Характеристика процесів
1	Нормальний	ІЗГ>1000	Небезпека прискореної ерозії грунту відсутня
2	Задовільний	ІЗГ=600-1000	Має місце початок ер одівання грунту
3	Передкризовий	ІЗГ=300-600	Ерозійні процеси реально загрожують збереженню грунту
4	Кризовий	ІЗГ=150-300	Відбувається прискорене зменшення потужності грунту
5	Катастрофічний	ІЗГ<150	Склалися умови втрати грунту на очах одного покоління

Оцінку небезпеки дефляційних втрат ґрунтів проводимо на основі розрахунку величини потенційно можливих втрат ґрунту від дефляції за залежністю:

, (1.2)

де Е_р - потенційно можливі втрати ґрунту від дефляції, т/(га рік);

a, b - коефіцієнти, які залежать від генезису, гранулометричного складу, фізичних і фізико-хімічних властивостей ґрунту (див. табл.3.5);

k - грудкуватість поверхневого шару ґрунту, %;

K_S - коефіцієнт руйнування агрегатів;

t - кількість годин з проявленням вітрової ерозії за рік (дорівнює тривалості пилових бур);

V_mах - середня максимальна швидкість вітру конкретного району (дорівнює середній максимальній швидкість вітру при пилових бурях 20%-ої забезпеченості), м/с;

V_аg - базова швидкість вітрового потоку в аеродинамічній трубі, м/с (V_аер=23 м/c);

0,1 - перерахування з г/м² за хвилину на т/(га рік).

Таблиця 1.3.