4. Структура міжнародного проекту і її елементи

Для того, щоб управляти міжнародним проектом, доцільно роз­бити його на ієрархічні підсистеми і компоненти, тобто структурувати. Основними завданнями структуризації проекту є:

• поділ проекту на блоки, що підлягають управлінню;

• розподіл відповідальності за елементами проекту і визначення зв'язку робіт зі структурою організації (ресурсами);

• точне оцінювання необхідних витрат (коштів, часу і матеріаль­них ресурсів);

• створення єдиної бази для планування, упорядкування кошто­рисів і контролю за витратами;

• встановлення зв'язку між роботами, пов'язаними з проектом і системою ведення бухгалтерських рахунків;

• перехід від загальних, не завжди конкретно виражених цілей до конкретних, які виконують підрозділи організації;

• окреслення комплексів робіт (підрядів).

Структура міжнародного проекту – сукупність взаємопов’язаних елементів і процесів проекту, які представлені з різним ступенем деталізації.

Структуризація проекту дозволяє більш конкретно сформулювати для всіх учасників міжнародного проекту перелік виконуваних ними робіт, проміжні і кінцеві результати, які повинні бути отримані ними на визначених стадіях створення проекту, а також встановити між роботами раціональні інформаційні зв’язки. Вона передбачає розробку робочої структури, організаційної структури проекту і структури витрат (рис.3). Двоспрямована структуризація проекту полягає в поєднанні робочої та організаційної структури проекту. Триспрямована структура створюється додаванням до двоспрямованої третьої структури – структури витрат, яка дає можливість збирати інформацію і готувати звіти по витратах будь-якого елементу (складової частини) міжнародного проекту.

Р ис.3. Структуризація проекту

Розроблена структура проекту має задовольняти таким загальним правилам:

1. Кожний рівень ієрархії повинен охоплювати всю суму частин проекту, представлених на даному рівні деталізації.

2. Виходячи з правила 1, сумарне значення характеристик проекту (обсяги робіт, вартість, ресурси, кількість виконавців та ін.) на кожному рівні ієрархії структури проекту повинне співпадати.

3. Нижній рівень декомпозиції проекту має містити такі елементи робіт, на основі яких можуть бути визначені кількісні значення характеристик робіт, що є необхідними і достатніми для оперативного управління проектом.

Методи структуризації проекту принципово зводяться до двох:

1. “зверху-вниз” – визначаються загальні завдання, на основі яких далі здійснюється деталізація рівнів проекту;

2. “знизу-вверх” – визначаються часткові завдання, а потім здійснюється їх узагальнення.

У загальному вигляді проект повинен поєднувати організацію процесу створення проекту (елементи організаційної стру­ктури), процес розробки і реалізації (етапи його життєвого циклу) і результат (компоненти продукції проекту).

Процес структуризації міжнародного проекту є невід’ємною частиною загального процесу планування проекту і визначення його цілей, а також підготовки зведеного плану та матриці розподілу відповідальності та обов’язків. Він розпочинається на передінвестиційній фазі проектного циклу (аналіз проблеми і розробка концепції) і закінчується на інвестиційній фазі (розробка і реалізація проекту) та складається з ряду послідовно виконуваних процедур (рис.4).