2. Організація і проведення міжнародних тендерних торгів

Міжнародні тендерні торги застосовуються для вибору іноземних партнерів, для створення спільних підприємств; виконання науково-дослідницьких робіт; спорудження промислових і інших об’єктів; поставки машин і обладнання.

Міжнародні тендерні торги – це спосіб закупки товарів, розміщення замовлень й видачі підрядів, який передбачає залучення до визначеного строку пропозицій від декількох постачальників різних держав та укладання контракту з тим із них, пропозиція якого є найбільш вигідною для організаторів торгів (за ціною або іншими комерційними і технічним умовами). Тобто, це підписання контракту на конкурсній основі.

Рішення про проведення торгів приймає замовник після розробки проектної документації, що враховує ТЕО інвестицій та робочу документацію, тобто базовий план проекту (графіки, відомості про обсяг робіт, кошторис, специфікації, технічні умови). Замовник обирає вид торгів, їх дату та призначає організатора – особу, яка відповідає за організацію і проведення торгів. Організатор торгів формує тендерний комітет, який розробляє тендерну документацію, яка складається з:

1. запрошення для участі в торгах,

2. загальних відомостей про предмет торгів,

3. проектної документації,

4. форми заявки претендента на участь у торгах,

5. вимог до складання оферти – пропозиції укласти контракт за умовами тендерної документації;,

6. умов та порядку проведення торгів;

7. проекту контракту.

Тендерна документація передається претенденту за плату. Претендент подає свою оферту в тендерний комітет. Оферта містить:

• загальні відомості про претендента;

• технічну частину – схеми, плани, графіки, перелік субпідрядних організацій, календарні плани, склад залучений ресурсів, пропозиції по екології та техніці безпеки і інше).

• комерційну частину – ціна предмету торгів, умови перегляду цін, умови. Види та порядок внесення платежів, порядок фінансування, умови кредитування.

Оферта приймається, реєструється тендерним комітетом, з цього часу претендент стає оферентом, йому дають розписку про прийом на зберігання оферти. В назначений день тендерний комітет розкриває конверти оферт. Ця процедура може бути як відкритою (з участю оферентів), так і закритою. Тендерний комітет проводить конкурсний відбір і аналіз оферт на основі їх відповідності тендерним умовам, порівняння пропозицій по комерційним умовам, вивчення адміністративного та ділового досьє кожного оферента. Прийняття остаточного рішення потребує певного часу для перевірки змісту оферт, уточнення деяких умов тендерів (інколи декількох неділь чи місяців). В конкурсному відборі велике значення має не лише ціна, а й якість, строки, порядок виконання робіт, можливості залучення кваліфікованих субпідрядників і постачальників.

Часто організатори торгів передають замовлення місцевій організації навіть тоді, коли її пропозиція виявилася менш вигідною, ніж іноземної організації. Наприклад, в силу дії закону “покупай американське” державні організації, що проводять торги, зобов’язані віддати перевагу американським підприємствам в тих випадках, коли її ціна вища в межах 6%.

Тендерний комітет оголошує результати відбору, висилає офіційне повідомлення оференту, що виграв торги, та повідомляє всіх інших оферентів. Між замовником і переможцем торгів починаються переговори по укладанню контракту, при яких можуть вноситися зміни за згодою двох сторін незалежно від умов тендерної документації та складу оферти. Результатом переговорів є підписання контракту.

Види тендерних торгів:

Відкриті ­­– можуть приймати участь всі зацікавлені організації як місцеві, так і іноземні. На цих торгах найбільш часто розміщуються замовлення на стандартне і універсальне обладнання, а також на невеликі по обсягу підрядні роботи.

Закриті – приймають участь тільки окремі відомі в даній галузі виробництва організації, яким висилає тендерний комітет запрошення. На цих торгах розміщуються замовлення на унікальне і спеціальне складне обладнання, термінові замовлення.

З попередньою кваліфікацією – попередній відбір конкурентів на основі анкети, що розробляється і висилається тендерним комітетом, та враховує інформацію про ліцензію, організаційно-правову форму, платоспроможність, кількість працюючих, банківські реквізити претендента. Попередня кваліфікація застосовується при крупних роботах, спеціалізованих послугах, великій кількості претендентів, необхідності впевнитися в перевазі іноземного претендента над місцевими.

На долю держав, що розвиваються, приходиться 80% загального числа міжнародних тендерів на машини і обладнання. В більшості таких держав існує державна монополія зовнішньої торгівлі (Бірма, Єгипет, Уругвай), згідно з якою діюче законодавство зобов’язує імпортерів закупати за кордоном товари, вартість яких перевищує деяку суму, тільки через торги. В промислово розвинутих державах у зв’язку з ростом державної власності торги все ширше застосовуються для здійснення закупок й виконання підрядних робіт державними господарськими підприємствами – електростанціями, вугільними шахтами, залізницями. Найбільша кількість торгів проводиться в Австралії, Новій Зеландії, США, Канаді, Франції, Германії, Італії та Ісландії.

Основна мета проведення тендерних торгів – мінімізувати ціну контракту, підвищити якість робіт, скоротити строки реалізації міжнародного проекту.