4. Модель управління проектним ризиком

Управління ризиком передбачає реагування на події та зміни факторів ризику у процесі виконання проекту. При цьому важливим є проведення моніторингу ризиків.

Моніторинг ризиків – контроль та аналіз факторів ризику протягом всього життєвого циклу проекту.

Якісний моніторинг забезпечує управління інформацією, що дозволяє приймати ефективні рішення до настання ризикових подій.

М одель управління проектним ризиками – послідовність дій, що дозволяє підтримувати розумний баланс між ризиками та вигодами від проекту (рис.9).

Рис.9. Модель управління проектними ризиками

Розділ 2. Основні етапи виконання міжнародних проектів Лекція 5. Розробка концепції міжнародних проектів

План

1. Стадії розробки концепції міжнародного проекту.

2. Життєздатність міжнародних проектів.

3. Методи оцінки ефективності проектів.

4. Аналіз альтернативних варіантів проекту та формування плану маркетингу.

Основні поняття: концепція міжнародного проекту, інвестиційний задум, техніко-економічне обґрунтування інвестицій, життєздатність проекту, чиста теперішня вартість проекту, внутрішня норма рентабельності інвестицій, індекс прибутковості, термін окупності інвестицій, альтернативна вартість, план маркетингу, бізнес-план.

Література: 1,С.23-25; 4,С.37-80; 5,С.36-52; 6,С.65-73,189-268; 8,С.29-47; 9,С.20-28; 11,С.48-73,165-305; 12,С.42-68; 14,С.25-34.

1. Стадії розробки концепції міжнародного проекту

Для того, щоб реалізація міжнародного проекту була вдалою, необхідно приділяти багато уваги його попередньому аналізу. Попередній аналіз проводиться з метою уникнути несподіванок на наступних етапах роботи над проектом; досягти результату найбільш економічним шляхом; вчасно зупинитися: дешевше зробити це на початку шляху, ніж наприкінці, коли результат виявився не тим, а кошти вже вит­рачені.

Процес розробки міжнародного проекту починається з визначення його концепції – задуму, що формує систему поглядів і стратегію дій щодо здійснення проекту. Він складається з двох етапів – формування інвестиційного задуму (ідеї) проекту та аналізу інвестиційних можливостей. Для великих міжнародних організацій розробка концепції проектів пов’язана зі складанням інвестиційних програм на декілька років.

1. Формування інвестиційного задуму. Ініціатором проекту є автор його головної ідеї, але в остаточному підсумку ділова ініціатива повинна надходити від замовника проекту. Замовник на основі визначених цілей виходячи з аналізу ситуації готує Декларацію про наміри, в якій формується задум проекту та визначаються: можливий інвестор, місцезнаходження здійснення проекту, транспортне забезпечення, потреба в ресурсах, вплив на довкілля, строки та інше.

Ідеї, що відповідають меті проекту, мають бути проаналізовані, що дасть можливість виключити з подальшого розгляду явно неприйнятні. Для ідей, що залишилися, розробляються цілі й завдання, формуються основні характеристики проекту, проводиться проектний аналіз та експертиза альтернативних варіантів – комерційна, технічна, екологічна, інституційна, фінансова, соціальна і економічна.

Одним з основних завдань проектного аналізу є визначення цінності міжнародного проекту – різниці позитивних та негативних результатів його впровадження. Оскільки багато активів міжнародних проектів розраховано на тривалий строк служби, в про­ектному аналізі порівнюються майбутні вигоди з необхідними теперішніми витратами по проекту. Альтернативна вартість використаного певним чином ресурсу визначається цінністю, яку він міг би мати при використанні найкращим з можливих альтернативних способів.

Вважається, що ідея проекту визначена, якщо визначені основні альтернативи проекту, проблеми, що впливають на його долю, вибір варіантів підкріплений приблизною оцінкою витрат і результатів, є гарантії щодо необхідного фінансування проекту, створена конкретна програма розробки проекту.

2. Аналіз інвестиційних можливостей передбачає:

1. вивчення прогнозів щодо економічного і соціального розвитку галузі і регі­ону, де реалізовуватиметься проект;

2. збір інформації для потенційних інвесторів;

3. формування інвестиційної пропозиції;

4. аналіз альтернативних варіантів проекту;

5. первісний вибір проекту;

6. попереднє інвестиційне рішення та розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) інвестицій;

7. складання бізнес-плану;

8. прийняття рішення про інвестування.