- •На допомогу юному науковцю (рекомендації тим, хто вирішив написати науково-дослідницьку роботу ) Вибір теми
- •Складання попереднього плану
- •Джерела науково-дослідної роботи
- •Оформлення підсумків наукового дослідження Структура і обсяг роботи
- •Вступна частина
- •Висновки
- •Список джерел та літератури
- •Захист науково-дослідної роботи
Оформлення підсумків наукового дослідження Структура і обсяг роботи
Рекомендована структура науково-дослідної роботи:
зміст;
вступ;
основна частина;
висновки;
список використаних джерел і літератури;
додатки.
Обсяг науково-дослідної роботи повинен не перевищувати 25 сторінок друкованого тексту.
Обсяг структурних частин:
вступ – 5-6 сторінок;
основна частина (2-3 розділи) 10-11 сторінок;
висновки 2-3 сторінки.
Часто учні запитують про кількість джерел та літератури. Обсяг джерел визначається в залежності від теми, але дослідник повинен завжди прагнути використати якнайбільше літератури. До списку літератури вносяться лише ті, на які зроблено посилання у тексті наукової роботи.
Вступна частина
У вступній частині, насамперед потрібно чітко сформулювати наукову та суспільно-політичну, практичну актуальність теми, показати зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Доцільно також показати чому саме це питання зацікавило учня і стало об’єктом його дослідження.
Автор науково-дослідної роботи повинен визначити предмет і об’єкт свого дослідження.
Об’єкт – це явище або процес, що породжує проблемну ситуацію.
Предмет – це те, що міститься у межах об’єкта. Об’єкт і предмет пов’язані між собою. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження.
Автор визначає мету і завдання досліджень, методи, показує показники значення дослідження та їх апробацію.
Мета дослідження вказується дуже стисло, кількома реченнями. Після цього формуються основні завдання, які випливають з мети. Завдання наукового дослідження – це частина мети, її деталізація. Завдання визначають обсяг робіт, який потрібно виконати. Завдання формулюють у формі перерахування:
вивчити ...
описати ...
встановити ...
проаналізувати ...
вивчити...
Обов’язково завдання повинні відповідати висновкам.
При проведенні дослідно-експериментальної роботи використовують загально прийняті методи наукового дослідження.
Отже, структура вступної частини повинна включати:
визначення актуальності теми;
показ зв’язку роботи з науковими програмами, темами;
визначення об’єкту та предмета дослідження;
показ хронологічних рамок роботи;
формування мети і завдання дослідження;
визначення методологічних прийомів досліджень;
показ новизни;
доведення практичного значення досліджень та розповідь про апробацію результатів досліджень.
Вступ повинен бути чітким і лаконічним, його остаточне написання доцільно завершити після написання всієї роботи, коли будуть зроблені підсумки всієї роботи.
Основна частина роботи
Ця частина роботи є найбільшою за обсягом. В ній міститься виклад матеріалу, який одержано під час аналізу науково-літературних джерел з даного питання, а також аналізу практичного досвіду з теми досліджень.
Важливою складовою частиною основної частини роботи є характеристика літератури з досліджувальної теми. Учень повинен показати хронологію і основні етапи у дослідженні обраної теми, проаналізувати, що нового вніс кожен дослідник у розв’язання проблеми.
Основна частина складається з кількох розділів. На початку кожного розділу доцільно подати необхідні аргументи, що стосуються даної проблеми. Потім потрібно зробити обґрунтовані висновки, які могли б стати основою для обґрунтування основних положень науково-дослідної роботи.
Заголовок кожного розділу виконується великими літерами і відділяється на 2-3 см від тексту.
Виклад кожного питання досліджуваної теми потрібно здійснювати аргументовано, посилаючись на літературні джерела або результати експерименту.
При викладенні матеріалу необхідно дотримуватись:
логічної послідовності;
доказовості висновків та рекомендацій;
органічне поєднання теорії і практики;
якість і доступність викладеного матеріалу;
викладу тексту відповідно до норм української мови, використання загальноприйнятих в даній галузі науки термінів, символів, понять тощо.
