2. Посилення наступу російського царизму на автономний устрій України.

Після перемоги над шведами Петро І помітно зміцнив своє становище. Він добився того,що поширив назву «Росія». Було видано наказ,щоб за кордоном Московське царство називали Російським. Після закінчення Північної війни у 1721р. було встановлено офіційну назву «Російська імперія». Тоді Гетьманщину офіційно розпочали називати Малоросією,а вже у 1796р. на цій території було створено Малоросійську губернію.

У 1708-1722рр. новим гетьманом став Іван Скоропадський. На долю цього гетьмана випало важке завдання порятунку автономних прав України,які Москва мала намір звести нанівець. Адже після полтавської катастрофи Петро І поводився у гетьманщині,як у завойованій країні. Царська політика супроти України передбачала такі основні заходи:

1. Руйнування основ української державності.

Царський уряд ставився ворожо до України. Він робив усе,щоби підпорядкувати собі всю владу в Україні,при цьому ігноруючи її основні права,гетьмана і уряд. Царський уряд навмисно призначав на важливі посади чужинців,а також поставив собі за мету вчинити розбрат між гетьманом та народом.

2.Фізичне виснаження України.

Десятки тисяч українців були змушені царським урядом виконувати примусові роботи:копати канали навколо Ладозького озера,будували нову рос. столицю Санкт-Петербурга,споруджували фортифікаційні укріплення понад Каспійським морем тощо. Також наші українці змушені були воювати,захищаючи інтереси Росії. Звичайно,що це призвело до загибелі десятків тисяч нашого народу. Також додому люди поверталися каліками та зараженими різними хворобами.

3.Руйнування України як самостійного економічного організму і поступове перетворення її в російську колонію.

Розпочинає поширюватися заборона на торгівлю не лише за кордоном ,але і із Запоріжжям. Хто не дотримувався цього наказу-засилали у Сибір. Вводилася державна монополія на багато товарів. Можна було перекупляти товари лише у Росії,що несло для неї чималу вигоду. Уже у 1719р. товари з України почали експортувати тільки через Ригу та Архангельськ - під російським контролем. Ціни на цей товар встановляв російський уряд. Можна сказати,що була скасована укр.. вільна торгівля.

Українську економіку помітно виснажували постійне перебування в Україні великої кількості російських військ,які утримувалися за рахунок простого українського народу та податків,що він сплачував. Одним із основних ударів було масове роздавання великих земельних маєтків. Значно підірвала українську економіку політика московського уряду щодо збуту в Україні «лихих» мідних грошей,щоб срібні та золоті монети залишилися в скарбниці російської держави.

4.Обмеження української культури.

Найпершим ударом було те,що звужувалося вживання національної мови,були накладені обмеження на видання книг,було заборонено друкувати всі інші книги,окрім церковних,здобуття освіти було взято під нагляд дуже підозрілої й неприязної до тих,що хотіли здобути освіту,державної цензури. За наказом Петра І було вислано за кордон всіх студентів Києво - Могилянської академії,внаслідок чого майже з 1000 студентів залишилося лише 161. Посилювалася залежність укр.. церкви від московського патріархату. Починаючи із 1721р. ,навіть Святе Письмо заборонялося переписувати з давніх книжок.

Значним ударом царизму на автономію Гетьманщини було створення у травні 1722р. Малоросійської колегії(1722-1727рр.) - центрального органу рос. колоніальної адміністрації у Лівобережній Україні. На неї клався ряд функцій,щодо позбавлення гетьмана і тієї решти влади.

Піклування практично усіх сторін державного життя Гетьманщини Малоросійській колегії лицемірно пояснювалося піклуванням Москви про укр. народ. Серце Скоропадського не витримувало цього,що призвело до смерті у 1722рр.