Гетьманщина в складі російської імперії. Остаточна ліквідація Української державності План

1. Гетьман Іван Мазепа. Союз І. Мазепи з Москвою.

2. Наступ Російського царизму на автономний устрій України.

3. Ліквідація автономного устрою України.

4. Культура України в роки поневолення.

1. Гетьман Іван Мазепа. Союз Мазепи з Москвою.

Після занепаду Правобережної України все більшого значення набуває Гетьманщина,що утворилася на Лівобережжі. Як окреме державне утворення у формі автономії у складі Московського царства вона існувала з часу поділу української держави на два гетьманства у 1663р. до скасування у1764р.самого інституту гетьманства,а на початку 1780-х років і полкового адміністративного устрою.

Іван Мазепа.

Після арешту І.Самойловича в князя Голіцина відбулася нарада з козацькими старшинами,на якій було вирішено ,що новим гетьманом стане Іван Мазепа. 25 липня 1687р. над річкою Коломак (тепер Харківська область) гетьманом було обрано Івана Мазепу(1687-1709),який присягнув цареві на вірність і підписав нові т.зв. Коломацькі статі. Вони обмежували і навіть у дечому ліквідували суспільну політику України:

1. Влада гетьмана зводилася до поліційних функцій.

2. Заборонялися міждержавні відносини України. Листи і документи від сусідніх держав,навіть не розкриваючи,наказували надсилати до Москви.

3. Українське військо, що мало складати 30 тис. чол., зобов’язане було брати участь у воєнних експедиціях Московії.

4. В гетьманську столицю – Бутурин вводився московський стрілецький полк .

5. Українським купця заборонялося торгувати в Московські державі, а також вести торгівлю з Кримом. Українці під загрозою смерті були змушені брати від царських вояків знецінені московські гроші.

6. В перше законодавчо формувалася вимога злиття українського народу з московським, для досягнення чого рекомендувалося заохочувати змішані шлюби.

Іван Мазепа народився близько 1640 року у селі Мазепинці на Київщині в українській шляхетні родині. Навчався у Києво – Могилянській колегії, а також в Єзуїтські колегії у Варшаві.

Ставши гетьманом він прагнув об’єднати в єдиний державний організм усі українські землі. Його ідеалом була станова держава західноєвропейського типу зі збереженням традиційного козацького устрою. Він дбав про формування в Україні аристократичної верхівки, надаючи козацькі старшині значні землеволодіння, нові права та привілеї. Це призвело до зародження дворянства – зі спадковою владою, титулами, землями і залежними селянами. Це викликало незадоволення в середовищі окремих суспільних груп. Ряд заходів Мазепи, спрямованих на захист козаків, міщанства, духовенства, селянства, не привели до усунення соціальних протиріч і консолідації українського суспільства. Саме соціальна політика гетьмана стала помилкою фундаментального характеру. Це призвело до того, що більшість козаків та селян не підтримало планів Мазепи.

Також Мазепа піклувався станом науки та освіти. У 1690р. завдяки його підтримці було зведено нове приміщення Києво0Могилянської колегії та збільшено кількість студентів до 2тис.,а в 1709р. вона одержала статус академії. За допомогою Мазепи було створено Чернігівський колегіум1700р., засновано школи і друкарні. Чимало молодих людей вирушило за кордон,здобувати вищі освіти.

Значну частину своїх прибутків гетьман виділив для розвитку релігії і культурних установ. За його часів збудовано цілу низку церков у так званому стилі козацького барокко. Допоміг Мазепа також побудувати нову церкву в Січі. Загалом протягом 1687-1706рр. завдяки Мазепі було побудовано і реставровано не менше 20 величних споруд. Його почин потім почала наслідувати генеральна і полкова старшина.

І. Мазепа був великим прихильником літератури,він зібрав власну бібліотеку. Він і сам писав вірші. Найбільшу перевагу надавав творам Д.Тунтала,С.Яворського, І.Максимовича та інших відомих філософів і теологів.

Відносини з Москвою

Однією з головних засад політики Мазепи було підтримання зв’язків з Москвою. Вже на початку свого правління він,підписуючи «Коломацькі статі», відчув,як царизм різко посилив наступ на автономні права на автономні права Гетьманщини,яка з волею монарха фактично мала стати повністю залежною від нього. Іван Мазепа змушений був миритися з цим. Він увійшов у довір’я з молодим московським монархом Петром I,згодом з ним зав’язалися приязні стосунки,що тривали 20 років. Мазепа був для нього дуже хорошим радником,щодо здійснення усіляких походів.

Втягуючись у Кримські походи Мазепа планував здобути для України до Чорного і Азовського узбережжя. Проте війна з турками і татарами затягнулася і це стало добре відчутним для України.

Зросла економічна і соціальна напруга. Багато військових походів простягалися по території укр..земель. внаслідок цього гинули люди,руйнувалося господарство,а головне - Україна втрачала незалежність і втягнулась у політичну орбіту Москви. Звичайно,що це викликало невдоволення такими діями гетьмана.

На Січі почали поширюватися чутки,що Мазепа продався цареві і хоче зруйнувати козачину. Проти нього виступила опозиція на чолі з Петром Іваненком(Петриком),який розпочав агітацію проти Москви і Гетьмана Мазепи. У 1692 р. він,за підтримки татар організував повстання,однак це призвело до того,що Січ перейшла на сторону гетьмана.

Способи воз’єднання України.

Велику увагу Мазепа приділяв Правобережжю. Він не втрачав надії об’єднати під своєю булавою ті землі,де сам починав політичну діяльність під гетьматуванням П. Дорошенка. У 1702 р. тут вибухнуло антипольське повстання під проводом фастівського полковника Семена Палія. Викликане спробами уряду ліквідувати право бічне козацтво. Повстання зайняли Білу Церкву, Бердичів. Немирів,цей рух перекинувся на Галичину і перейшов на Волинь. Однак у 1703 р. полякам вдалося відвоювати значну частину втрачених земель,взяти повстанців в облогу під Фастовом. Польські загарбники жорстоко розправилися з повстанцями і мирним населенням. Їх масово вішали,садили на палі,рубали шаблями. У ході таких операцій було страчено 10 тис. чол..,у 70 тис. осіб було обрізане ліве вухо. Все це викликало нову хвилю народних повстань.

Правобережне повстання припадає на роки Північної війни 1700-1721рр.,що велася між польською державою і Швецією на вихід до Балтійського моря. У 1702р. Польща отримала кілька поразок. У ставленні до шведів поляки поділилися на два табори:один перейшов на бік шведів і виступав за те,щоб обрати новим королем С.Лещинського,інші-підтримували короля Августа ІІ і спільно із Москвою продовжували боротьбу із шведською агресією. За таких умов інтереси московського правителя і укр..гетьмана збіглися: Петро І,намагаючись допомогти своєму союзнику Августу ІІ,наказав Мазепі зайняти правобережжя,що було заповітною метою нашого гетьмана. У 1704р. Мазепа вступив на територію Київщини. Повстанцям було наказано підкорятися польським наказам. Коли цю умову було проігноровано,гетьман усунув від влади С.Палія та заарештував його і відправив у Сибір,вирішивши це разом з Петром І. У червні 1705 р. 40-тисячне військо на чолі з І. Мазепою здійснило похід вглиб Правобережжя. До кінця серпня воно дійшло до Львова,а вже на поч.. жовтня взяло Замостя. Отже, уся Правобережна Україна опинилася в руках Мазепи. Здавалося .що вже збулася мрія,але цим надіям не судилося втілитися у реальність. У вересні 1706 р. війська польського короля Августа ІІ були розбиті і вин зрікся корони на користь С.Лещинського,який почав наполягати на виведенні укр..військ за Дніпро згідно з умови «Вічного миру».

Загострення українсько-московських протиріч.

Цар Петро І звелів гетьманові Мазепі стягувати свої сили і зміцнювати Київ. Для московського правителя Україна була лише знаряддям власних цілей,які зовсім не мали нічого спільного з інтересами укр..народу. на відміну від Мазепи,який хотів утримати за собою визволені від поляків землі,цар був готовий віддати Україну Польщі,аби тільки знайти в ній союзника проти Швеції і добитися виходу до Балтики. Ситуація ускладнювалася і тим,що північна війна значно загострила внутрішнє становище в Україні. Зубожіле населення було змушене утримувати московську армію та працювати на спорудженні військових укріплень. Козаків використовували на будівництво фортець поза межами України. Козаки були змушені підпорядковуватися московським офіцерам,які били їх палицями,ґвалтували їхніх дружин та доньок,відбивали коней,запроваджували солдатську муштру. Це стало передумовою для перетворення козацьких полків у московські війська. Отже, події розвивалися так,що перемога будь-кого із противників України несла для нас загибель державності. Ці обставини викликали в укр..суспільстві почуття страху,невпевненості та невдоволення. Дедалі гострішими стали проти московські настрої. Мазепі нічого не лишалося робити,як влучно діяти. Він налагодив зв’язки з Лещинським,маючи намір через його посередництво вступити в союз із шведським монахом. Звичайно,що Мазепа робив це таємно,але і вміло. Цар зовсім нічого не підозрював,а коли хтось щось таке говорив,то він,навпаки,захищався за нашого гетьмана. Про таку «ідею» Мазепи знали лише його найближчі люди:Орлик,Ломиковський, Горленко, Зеленський і Апостол.

Українсько-шведський союз і його невдачі.

Здійснюючи переговори з Карлом ХІІ Мазепа висунув таку головну вимогу – незалежність Української держави з довічною владою гетьмана,її територія мала охоплювати всі землі,що належали укр.,народові ще у давні часи. Йшлося про те,що шведський король не мав права користуватися ні титулом,ні гербом укр..держави.

У 1708р. Карл ХІІ вирішив завдати остаточної поразки Московській державі. З цією метою він розпочав похід через білоруські землі на Смоленськ і далі на Москву. Однак,зазнавши поразки,повернувся на Україну. А це призвело до того,що 1709р. московськими військами було зруйновано Січ,а також видано наказ про страчення на місці кожного спійманого запорожця.

Петро І,дізнавшись,що Мазепа об’єднався із шведами,проголосив його зрадником укр.,народу і ініціатором католицької віри. Цар звелів застосувати жорстокий терор,щоб відлякати укр.,населення від спілки із шведами. Згодом цей наказ було виконано. Також за бажанням царя було знищено не тільки козаків,а й усе цивільне населення міста разом із немовлятами - всього 15 тис. чол.. по всій Україні розпочалося жорстоке знищення усіх прихильників гетьмана. Протягом двох місяців було позбавлено життя 23 тис. чол.. проте Петро І щиро поводився із своїми однодумцями. Грамоти обіцяли прощення всім,хто знову повертався під владу осковщини.

8 липня 1709р. відбулася вирішальна битва,де війська Карла ХІІ і Мазепи зазнали поразки. Вони просто змушені були відступити у Молдовію,що перебувала під владою Туреччини.

Ця полтавська катастрофа глибоко вразила Мазепу. Це призвело до того,що 2 жовтня 1709р. він помер(жив 70 років).його поховали у Святоюрському монастирі у румунському м.Галац.

Отже, спроба мазепи вирвати Україну з московського царизму зазнала поразки. Справа у тому,що козаки,селяни та міщани більше дбали про захист власних економічних інтересів,ніж про державну незалежність від Московії. Більшість людей довіряли московському правителю,ніж укр.. гетьману. А мазепа замість того,щоб завоювати власну довіру до кінця був відданим Петру І. основною перепоною був і страх укр.. народу перед жорстоким покаранням за прикладом Батурина. Усе це,поряд із воєнними невдачами Карла ХІІ, стало головним кроком до поразки. Проте його діяльність та вчинки залишили глибокий слід в укр.. історії,а саме ім’я Мазепи стало символом боротьби за незалежність України для майбутніх поколінь.