V.Основні напрямки державного регулювання діяльності підприємств, особливості конкурентної боротьби в умовах ринку

Необхідність державного регулювання ринкового механізму обумовлюється негативними наслідками, які можуть мати місце та повинні бути попередженими або обмеженими.

Ринковому механізму притаманні такі недоліки:

• він не сприятиме збереженню не відтворюваних природних ресурсів;

• немає економічного механізму захисту навколишнього середовища;

• не може регулювати використання ресурсів, що належать всьому людству та що мають загальносвітову цінність;

• він ігнорує потенційно негативні соціальні наслідки рішень, що приймаються;

• не стимулює виробництво товарів та послуг колективного використання (дороги, комунікації, транспорт та інше);

• не гарантує права на працю кожному громадянинові, сприяє виникненню масового безробіття та майнової нерівності;

• не забезпечує перерозподілу доходів між багатими та бідними верствами населення, дотримання відповідного рівня добробуту народу і, особливо, працевлаштування населення;

• не забезпечує фундаментальних досліджень в науці, розвитку освіти, культури, безкоштовної охорони здоров’я;

• не забезпечує виробництва соціально-необхідних товарів за низькими цінами;

• він схильний до нестабільного розвитку з притаманним йому загостренням соціальної напруженості в суспільстві та розвитком інфляційних процесів.

Наведені недоліки ринкового механізму характеризуються терміном «зона недосяжності або неефективності ринку» та визначають необхідність рішення цих проблем через механізм державного регулювання.

ДЕРЖАВНЕ

РЕГУЛЮВАННЯ

Взаємодія держави та підприємства в умовах ринкових відносин

Форми та зміст впливу держави на економіку підприємства

До сфери інтересів держави входить:

• соціальний захист, обумовлений концепцією «соціального» ринкового господарства та проголошенням людини вищою цінністю суспільства та держави. Це визначає необхідність соціально орієнтованого втручання держави до ринкового середовища шляхом створення систем страхування від хвороб, нещасних випадків, безробіття, встановлення трудових, соціальних, житлових гарантій, соціально-спрямованого перерозподілу прибутків громадян;

• захист навколишнього середовища, необхідність в якому обу­мовлена тим, що вільна гра ринкових сил ставить під загрозу фізичні основи існування людей через витрати ресурсні та забруднення навколишнього середовища;

• захист людської гідності, прав та свобод громадян. Повага люд­ської гідності, зокрема в економічному житті, є важливим завданням держави, яка має передбачати фізичну недоторканність, охорону приватної власності та репутації громадян України.

Регулювання діяльності підприємств в умовах ринку докорінно відрізняється від втручання держави в економіку підприємств, як це мало місце в умовах командної економіки. Відсутність директивних вказівок державних органів підприємствам, застосування переважно економічних методів впливу, відсутність суб’єктивного підходу до умов роботи окремих підприємств, захист судом інтересів підпри­ємств від посягань державних чиновників, захист комерційної таєм­ниці підприємства - це характерні особливості взаємодії підприємства та держави в ринковому середовищі, які повинні бути створені в Україні.

Регламентуючи окремі аспекти діяльності підприємств, держава водночас зацікавлена в активному розвитку як ринкової економіки в цілому, так і кожного конкретного підприємства України..

В умовах ринкової економіки конкуренція є формою економічної боротьби між окремими суб’єктами ринку за кращі умови задоволення свого попиту, кращі умови та результати господарювання. Конкуренція проявляє себе в межах конкретної галузі (галузева конкуренція) та в межах усього народного господарства (міжгалузева конкуренція). Залежно від місцезнаходження підприємств-конкурентів, вона може бути внутрішньою або зовнішнього.

Основні п’ять умов конкуренції були визначені ще А. Смітом:

1. Кількість конкурентів повинна бути достатньою, щоб виникла боротьба за переваги.

2. Конкуренти повинні діяти незалежно і не бути у змові.

3. Всі економічні суб’єкти повинні володіти достатніми знаннями про ринкові можливості.

4. Потрібен час, щоб ресурси почали відповідати знанням про ринкові можливості.

5. Необхідна свобода дії на ринку, тобто свобода вступу економіч­них суб’єктів на ті чи інші ринки та свобода виходу з них.

Залежно від виконання даних умов в економічній літературі виділяють 4 типи ринкових структур:

• досконалу конкуренцію;

• монополітичну конкуренцію;

• олігополію;

• чисту монополію.

Порівняльна характеристика ринкових структур в узагальненому вигляді наведена у таблиці.

Характеристика ринкових структур

Модель ринку	Кількість фірм	Характер продукції	Умови вступу до галузі	Контроль над ціною	Доступ до інформації
Досконала конкуренція	Велика к-сть	Однорідна	Досить легкі	Відсутній	Рівний
Монополітична конкуренція	Багато	Різнорідна	Відносно легкі	Деякий, але обмежений	Деякі обмеження
Олігополія	Декілька	Однорідна та різнорідна	Можливі перепони	Обмежений взаємною залежністю	-
Монополія	Одна	-	Блоковано	Значний	-