V. Виробнича структура підприємства

Виробнича структура підприємства – це сукупність виробничих одиниць підприємства (цехів, служб), що входять до складу і форми зв’язків між ними. Виробнича структура залежить від продукції, що випускається, і його номенклатури, типу виробництва й форм його спеціалізації, від особливостей технологічних процесів. Причому останні є найважливішим чинником, що визначає виробничу структуру підприємства. Виробнича структура – це, по суті, форма.

Характеристики типів виробництв за організацією виробничого процесу. У ній розрізняють підрозділи виробництв:

• основного;

• допоміжного;

• обслуговуючого.

У цехах (підрозділах) основного виробництва предмети праці перетворюються на головну продукцію. Цехи (підрозділи) допоміжного виробництва забезпечують умови для функціонування основного виробництва (інструменти, енергія, ремонт устаткування). Підрозділи обслуговуючого виробництва забезпечують основне й допоміжне виробництва транспортом, складами (зберігання), технічним контролем і т. д.

У свою чергу цехи основного виробництва (у машинобудуванні, приладобудуванні) поділяються на:

• заготівельні;

• обробні;

• складальні.

Заготівельні цехи здійснюють попереднє формування деталей виробу (лиття, гаряче штампування, різання заготівель і т. д.).

В обробних цехах проводиться обробка деталей: механічна, технічна, хіміко-термічна, гальванічна, зварювання, лакофарбові покриття тощо.

У складальних цехах проводять складення складальних одиниць і виробів, їхнє регулювання, налагодження, випробування.

На основі виробничої структури розробляється генеральний план підприємства, тобто просторове розташування всіх цехів і служб, а також шляхів і комунікацій на території заводу. При цьому повинна бути забезпечена прямоточність матеріальних потоків. Цехи повинні бути розташовані в послідовності виконання виробничого процесу.

Цех – це основна структура, виробнича одиниця підприємства, адміністративно відособлена й , що спеціалізується на випуску певної деталі або виробів або на виконанні технологічно однорідних або однакових за призначенням робіт. Цехи поділяються на ділянки, що являють собою об’єднану за певними ознаками групу робочих місць. Виробнича структура цеху показана на рис.

Виробнича структура цеху

Цехи й ділянки створюються за принципом спеціалізації:

• технологічної;

• предметної;

• предметно-замкнутої;

• змішаної.

Технологічна спеціалізація засова на єдності застосовуваних технологічних процесів. При цьому забезпечується високе завантаження встаткування, але устатковується оперативно-виробниче планування, породжується виробничий цикл через збільшення транспортних операцій. Технологічна спеціалізація застосовується в основному й дрібносерійному виробництвах.

Предметна спеціалізація заснована на зосередженні діяльності цехів (ділянок) на випуску однієї продукції. Це дозволяє концентрувати виробництво деталі або виробу в рамках цеху (ділянки), що створює передумови для організації прямоточного виробництва, спрощує планування й облік, скорочує виробничий цикл. Предметна спеціалізація характерна для крупносерійного й масового виробництва.

Якщо в межах цеху або ділянки здійснюється закінчений цикл виготовлення деталі або виробу, цей підрозділ називається предметно-замкнутим.

Цехи (ділянки), організовані за предметно-замкнутим принципом спеціалізації, мають значні економічні переваги, тому що при цьому скорочується тривалість виробничого циклу в результаті повного або часткового усунення зустрічних або поворотних переміщень, знижуються втрати часу на переналагодження встаткування, спрощується система планування й оперативного керування ходом виробництва.