Міністерство освіти і науки

ДВНЗ "Рівненський коледж економіки та бізнесу"

Навчально – методичне видання для внутрішнього користування в коледжі

Опорний конспект лекцій з курсу «Економіка підприємства»

Укладач:

Кирилюк М.Г.

викладач – методист,

завідувач економічним відділеням

м. Рівне 2013р.

Опорний конспект лекцій

Економіка підприємництва

Курс лекцій побудований відповідно до освітньо – професійної програми підготовки молодшого спеціаліста за галуззю знань 03,05 – економіка і підприємництво, спеціальності: 5,03050901 – «Бухгалтерський облік», 5,03050801 – «Фінанси і кредит». На основі лекцій прочитаних автором.

Рецензенти:

Мартинюк С.Ф. –

викладач вищої кваліфікації,

голова циклової комісії

і обліково – економічних дисциплін

Жадан В.В – викладач першої категорії.

Обговорено на засідання циклової комісії обліково – економічних дисциплін і рекомендовано студентам коледжу для вивчення предмету: «Економіка підприємства»

Протокол №_____________

Від_____________________

Голови ц/к _______________

С.Ф. Мартинюк

Зміст дисципліни розкривається в темах:

1. Підприємство в сучасній системі господарювання.

2. Трудові ресурси.

3. Капітал. Виробничі фонди та нематеріальні ресурси.

4. Іноваційно – інвестиційна діяльність підприємства.

5. Система планування на підприємстві.

6. Організація виробництва та його обслуговування.

7. Продукція: сутність, різновиди і конкурентоспроможність.

8. Витрати підприємства.

9. Результативність діяльності підприємства.

10.Антикризова діяльність підприємства.

Всього: -- 108 годин –

Скорочення – 40 - -

Аудиторних 68

Лекцій 38

Практичні 14

Семінарів 14

Контрольна робота 2

Тема 1: „Підприємство в сучасній системі господарювання”

ПЛАН

1. Передумови і необхідність переходу до ринкової економіки.

2. Характерні риси ринкової і соціально-ринкової економіки.

3. Підприємництво як економічний суб’єкт господарювання.

4. Характеристика основних методів господарювання.

5. Організаційно-правові форми підприємств і об’єднань, особливості їх функціонування.

6. Основні напрямки державного регулювання діяльності підприємств, особливості конкурентної боротьби в умовах ринку.

І.Передумови і необхідність переходу до ринкової економіки

Об’єктом вивчення курсу є торгово-комерційне і промислове підприємство. «Економіка» походить від двох грецьких слів «ойкос» - будинок, «номос» - закон, що означає мистецтво управління господарством. Термін походить від давньогрецького слова οἰκονομία (ойкономія, «управління домогосподарством») від οἶκος (ойкос, «дім») + νόμος (номос, «звичай» чи «право»)

Економіка – це наука про те, як суспільство використовує визначені ресурси для виробництва продукції, послуг і розподіляє їх серед різних груп людей.

Економіка підприємництва – наука про те, як це явище здійснюється в межах окремого підприємства.

Макроекономіка – вивчає економіки країн.

Мікроекономіка – окремих суб’єктів господарювання. Частіше всього економіку поділяють на мікроекономіку (мала економіка) яка ставить за мету дослідити поведінку фірм, окремих людей, сім'ї та макроекономіку (велика економіка) яка вивчає країни, великі інтернаціональні об'єднання та світ в цілому.

«Економіка підприємства» є теоретичною і методичною базою для вивчення ряду прикладних дисциплін, зв’язаних з організацією, плануванням виробництва, аналізом і обліком виробничо-господарської діяльності підприємств, включаючи маркетинг як дисципліну, що узагальнює реальну практику ринкової економної між виробниками і споживачами.

Підприємства незалежно під форм власності і галузевої приналежності є першою ланкою і економічною основою народного господарства країни. Від рівня ефективності роботи підприємств, в остаточному підсумку, залежить рівень розвитку всього народного господарства, рівень добробуту людей.

Основні моделі економіки:

• планово-директивна (централізована, державна);

• ринкова;

• змішана (соціально-ринкова).

В умовах планової економіки підприємства тільки формально були самостійними. По суті, вони розглядалися як складові частини єдиного народно-господарчого комплексу. Держава визначала обсяги та структуру їх діяльності, напрямки збуту, суворо регламентувала ціни на продукцію, наділяла підприємство необхідними ресурсами та засобами, закріплювала за постачальниками та підрядниками, при необхідності – «вибачала» збитки від господарської діяльності. Звичайно, що керування підприємством зводилося до розв’язання єдиного завдання: виконання плану у встановленні терміни за будь-яку ціну. Результати такої організації господарювання добре відомі: тотальний дефіцит, марнотратство, безгосподарність, суб’єктивна оцінка результатів праці.

Ринкова економіка, переваги якої доведені світовим досвідом, характеризується вільним підприємництвом господарюючих суб’єктів. Основним принципом регулювання діяльності підприємств є ринкове саморегулювання з мінімально-необхідним (в залежності від ступеня зрілості та розвину тості ринкових відносин) ступенем державного регулювання. Переважним видом власності є приватна та колективна власність, а основною цільовою функцією діяльності – отримання прибутку.

В умовах ринкової економіки продавці намагаються найвигідніше продати товари, а покупці найдешевше їх купувати. Їх інтереси зрівноважуються у вільній грі сил попиту та пропозиції через механізм цін на ринку. Вільне формування виробництва та споживання, їх урівняння на нерегульованих ринках сприяє як оптимальному забезпеченню товарами (продукцією), задовільненню потреб, так і росту добробуту підприємств та їх робітників при умові суспільного визнання результатів їхньої праці та об’єктивної оцінки результатів діяльності.