
- •Лекція № 13
- •Право пацієнта на отримання інформації про призначений лікарський засіб. Необхідність отримання згоди пацієнта на введення ліків
- •Зовнішнє застосування лікарських засобів
- •Переваги та недоліки ентерального введення
- •Взаємодія між лікарськими препаратами і їжею
- •Парентеральний шлях уведення лікарських засобів
- •Види ін’єкцій
- •Розрахунок інсуліну для ін’єкції
- •Правила підшкірного введення інсуліну.
- •Особливості уведення гепарину
- •Особливості введення олійних препаратів
- •Розведення антибіотиків.
- •Правила розведення антибіотиків для проведення проби на чутливість до антибіотиків
- •Особливості внутрішньом’язового введення біциліну
- •Можливі ускладнення при ін'єкціях, надання допомоги
- •Виписування ліків
- •Зберігання, призначення, застосування і облік препаратів списків а і в
Правила розведення антибіотиків для проведення проби на чутливість до антибіотиків
Для розведення антибіотика для проби використовують такий розчинник: 0,9 % розчин натрію хлориду.
Запам’ятайте: Для проведення проби не можна використовувати розчин новокаїну як розчинник, він може спричинити алергійну реакцію. Воду для ін’єкцій у цьому випадку також не можна використовувати, тому що утворений гіпотонічний розчин може дати помилкову реакцію і тоді результат проби буде невірогідним.
Взяти флакон із сухим антибіотиком і здійснити розведення: на 100 000 ОД (або 0,1 г) має припадати 1 мл розчинника.
Набрати з флакона в шприц об’ємом 1 мл 0,1 мл розведеного 1 : 1 антибіотика.
У цей шприц додати ще 0,9 мл розчинника.
Таким чином ми досягаємо розведення 10 000 Од ( або 0,01 г) сухої речовини на 1 мл розчинника.
Введіть голку зрізом догори під кутом 15 так, щоб занурився тільки її зріз у середній третині долонної поверхні передпліччя.
Введіть 0,1 мл препарату. При правильному введенні на місці ін'єкції утвориться білуватого кольору інфільтрат, який нагадує лимонну кірочку.
Порекомендувати пацієнту на протязі 20 хвилин не одягати одяг на місце ін'єкції і з'явитися для оцінки результату через вказаний час.
Оцінка проби:
Результат проби треба перевірити через 20 хвилин.
проба вважається негативною, коли повністю відсутні гіперемія і набряк;
гіперемія без набряку і набряк до 5 – 9 мм - проба сумнівна;
набряк 10 мм - проба позитивна, вводити антибіотик не можна.
За призначенням лікаря за 20 хв до внутрішньошкірної проби здійснюють скарифікаційну пробу. Для цього із заповненого розчином антибіотика шприца через голку на оброблену шкіру передпліччя наносять кілька крапель і за допомогою стерильної голки роблять навхрест або паралельно 2 подряпини-скарифікації так, щоб не виділилась кров. Реакцію оцінюють через 20 хв.
Більш чутливою вважають внутрішньошкірну пробу. При цьому вводять 0,1 мл (1000 ОД) другого розведення антибіотика. При від'ємних пробах перший раз антибіотики вводять 1/3 дози внутрішньом'язово в стегно, при відсутності реакції всі наступні ін'єкції зазвичай здійснюють у сідничний м'яз.
Також виконують сублінгвальну пробу. Зволожений розчином антибіотика ватний тампон чи марлевий тупферок пацієнт тримає під язиком 2—3 хв, потім спльовує і прополіскує ротову порожнину. При наявності дертя, кашлю, гіперемії і набряку вуздечки язика проба вважається позитивною.
Для проведення кон'юнктивальної проби в око закрапують 1—2 краплі розчину антибіотика другого розведення. При позитивній реакції спостерігається гіперемія кон'юнктиви, світлобоязнь, сльозотеча. Вид алергійних проб визначає завідувач відділення або головний спеціаліст (терапевт, офтальмолог, хірург та ін.).
Щоб виконати пробу Мак-Клюра—Олдрича (на гідрофільність шкіри), внутрішньошкірно вводять 0,2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Стежать за терміном розсмоктування папули. У нормальному стані він становить 50—90 хв. Зменшення цього терміну свідчить про підвищення гідрофільності та схильність до утворення набряків.
Усе використане оснащення після ін'єкції підлягає дезінфекції.