Короткий зміст теми.

Основні завдання невідкладної медичної допомоги на догоспітальному етапі спрямовані на:

1) зменшення страждань потерпілого;

2) попередження розвитку можливих ускладнень;

3) полегшення важкості перебігу травми чи захворювання;

4) врятування життя потерпілому.

У разі важкої кровотечі, ураження електричним струмом, утопленні, зупинці серцевої діяльності і дихання перша медична допомога повинна надаватись негайно. Якщо невідкладної допомоги потребує велика кількість потерпілих, необхідно визначити негайність і послідовність її надання.

Перш ніж наблизитись до потерпілого необхідно оглянути місця події і визначити чи не є воно небезпечним для вас і для оточуючих.

Питання на які потрібно дати відповідь в першу чергу:

1) Чи є місце події небезпечним?

2) Що сталось?

3) Яка кількість потерпілих?

4) Чи можуть оточуючі вам допомогти?

Небезпечними на місці події можуть бути оголені електричні дроти, обломки, які падають, інтенсивний дорожній рух, пожежа, дим, шкідливі випаровування, несприятливі погодні умови, надзвичайно велика глибина водойми, швидка течія, тощо. У разі небезпеки вашому життю наближатись до потерпілого неможна, без професійної допомоги відповідної аварійної служби

Після наближення до потерпілого порядок дій особи, яка надає невідкладну допомогу визначається протоколом про порядок надання медичної допомоги при невідкладних станах (Додаток до наказу МОЗ №507 від 28-12-2002). Всі рухи особи, яка надає невідкладну допомогу мають бути виваженими і обережними, щоб не погіршити стан потерпілого.

І. Первинний огляд потерпілого.

Первинний огляд потерпілого здійснюють з метою пошуку причини, яка загрожує життю потерпілого на момент огляду. Первинний огляд включає визначення:

1) прохідності дихальних шляхів з імобілізацією шийного відділу хребта,

2) самостійного дихання,

3) пульсу на магістральних судинах

4) контроль профузної кровотечі

5) інгаляцію кисню.

ІІ. Вторинний огляд потерпілого.

Вторинний огляд потерпілого триває не більше 2-3 хвилин. За цей час необхідно:

1) оцінити життєві ознаки, оглянути і обережно пропальпувати пацієнта "з голови до п'ят".

2) зібрати анамнез:

• стать, вік, приблизна вага

• скарги, включаючи час захворювання або нещасного випадку

• пошкоджуючі фактори

• важливі відомості з анамнезу хвороби

• алергія

• медикаменти, що приймав пацієнт

• прізвище сімейного лікаря

• прізвище, ім'я, по батькові пацієнта.

Вторинний огляд потерпілого починають з оцінки стану свідомості. Для оцінки ступеню порушення свідомості використовують шкалу коми Глазго. Шкала коми Глазго вперше була надрукована докторами Б. Дженнетом и Дж. Тисдейлом, професорами нейрохірургії Інституту Неврологічних наук Університету Глазго, в журналі Ланцет в 1974 році. Згідно цієї шкали важкість порушення свідомості оцінюється за трьома тестами: реацією відкривання очей, мовною реакцією і руховою реакцією. За кожний тест нараховується певна кількість балів (від 1 до 6). Оцінка стану свідомості проводить за сумою балів після трьох тестів.

ШКАЛА КОМИ ГЛАЗГО

Відкривання очей (E, Eye response)

Самовільне — 4 бали

Як реакція на голос — 3 бали

Как реакція на біль — 2 бали

Не відкриває очі — 1 бал

Мовна реакція (V, Verbal response)

Хворий орієнтований в часі і просторі, його відповідь на питання швидка і правильна — 5 балів

Больной дезорієнтований, мова сплутана — 4 бали

Мовний «холодець», суть відповіді не відповідає питанню — 3 бали

Нерозбірливі звуки у відповідь на питання — 2 бали

Мова відсутня — 1 бал

Рухова реакція (M, Motor response)

Виконання рухів на команду — 6 балів

Цілеспрямовані рухи у відповідь на больовий подразник (відштовхування) — 5 балів

Відсмикування кінцівки у відповідь на больовий подразник — 4 бали

Патологічне згинання у відповідь на больовий подразник (декортикація) — 3 бали

Патологічне розгинання у відповідь на больовий подразник (децеребрація) — 2 бали

Рухи відсутні — 1 бал