Україна у Другій світовій війні

Українське питання в міжнародній політиці

напередодні та на початку Другої світової війни

Держави, що мали інтерес до західноукраїнських земель напередодні та на початку Другої світової війни

Німеччина

Англія, Франція, частково – США

СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина

Не приховувала своїх претензій на українські землі, як один із важливих чинників реалізації своїх економічних, геополітичних інтересів. «Хто володіє Україною, той володітиме і Європою.»- заявив Гітлер

У червні 1933 р. на міжнародній економічній конференції в Лондоні, Німеччина виступила з вимогою передати їй українські землі для «раціонального іх використання»

Мюнхенська змова (1938 р.) – розчленування Чехословаччини. Одночасно з проголошенням (15 березня 1939 р.) автономної української держави – Карпатської України, Гітлер дозволив Угорщині, як своєму союзникові, почати окупацію Закарпаття

На зламі 30-40-х років західноукраїнські землі, які після Першої світової війни заграбала Польща, Румунія і Чехословаччина, стали предметом політичної гри між провідними державами – учасницями Другої світової війни – Німеччиною, СРСР, Великобританією, Францією. Об’єднання українських земель в єдиній державі залежало від балансу інтересів, насамперед Німеччини та СРСР

Приєднання Західної України (листопад 1939 р.), Північної Буковини та Південної Бессарабії (серпень 1940) до складу УРСР

28 вересня 1939 р. – підписання Договору про дружбу і кордони між Німеччиною і СРСР – уточнено сфери впливу двох держав і розмежувальну лінію між ними на території Польщі

23 серпня 1939 р. – підписання СРСР і Німеччини договору про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа)

Використовували Україну як геополітичний чинник у своїй дипломатичній грі між Німеччиною та СРСР

19 серпня 1939 р. – підписання торгової угоди між Німеччиною і СРСР. Німецьке керівництво погодилося на врегулювання радянсько-японського конфлікту на Далекому Сході, на радянські пропозиції щодо перегляду «сфер впливу» в Східній Європі

Переговори між СРСР, Англією і Францією (червень-серпень 1939 р.) про укладання тристороннього союзу проти німецької агресії. Провал переговорів. Рішення сталінського керівництва про зближення з фашистською Німеччиною

Намагалися втримати підпорядковані їм українські землі та приєднати нові

Зміст Договору про дружбу і кордони та секретного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа

23 Серпня 1939 р. У Москві було підписано угоду між міністром закордонних справ Німеччини Ріббентропом і народним комісаром Молотовим (пакт Молотова-Ріббентропа)

Суть угоди

Наслідки пакту для України виявилися двоякими

Вплив договору на подальший розвиток подій у світі

Суть секретного протоколу

• За Німеччиною визнавалася сфера інтересів у Польщі та Литві.

• СРСР поширював свої інтереси в Західній України, Бессарабії, Фінляндії, Естонії, Латвії.

• Долю Польщі вирішували СРСР і Німеччина (держава припиняла своє існування).

• По лінії річок Нарев-Вісла-Сян проходив негласний радянсько-німецький кордон

• Угода укладалася на 10 років.

• Сторони утримувалися від насильства одна проти одної.

• У разі нападу на одну зі сторін не підтримувати державу, яка вчинила напад.

• Проведення консультацій з питань, що мають загальні інтереси.

• Зобов’язувалися не вступати до союзів, якщо вони будуть спрямовані проти СРС або Німеччини.

• Вирішення суперечливих питань мирним шляхом

Секретний протокол до пакту зберігся у вигляді копій і був опублікований у СРСР у 1989 р. Оригінали не збереглися ні в німецьких, ні в радянських архівах. Протокол розмежовував сфери впливу в Європі між Німеччиною і СРСР

• Західноукраїнські землі возз’єднувалися з Радянською Україною.

• Ліквідувалася стара система управління, на нових територіях проводилася колективізація, індустріалізація, націоналізація і культурні перетворення

СРСР розширив територію до кордонів 1913 р. і став вважатися державою-агресором

СРСР довів західним країнам самостійність зовнішньополітичного курсу

СРСР отримав можливість зміцнити обороноздатність країни

Відбувся розкол у країнах фашистського блоку (Японія відмовилася від агресії СРСР)

Було припинено просування Німеччини на схід

Пакт Молотова-Ріббентропа можна тлумачити як законну спробу відвернути війну. Однак і під час укладення договору, і під час його ратифікації приховувався той факт, що водночас було підписано таємний протокол, за яким розмежовувалися «сфери інтересів» сторін від Балтійського до Чорного моря, від Фінляндії до Бессарабії. Пакт Молотова-Ріббентропа перетворив СРСР на фактичного союзника фашистської Німеччини і його наслідком став початок 1 вересня 1939 р. німецької агресії проти Польщі

Початок Другої світової війни.

1 Вересня 1939р. Нападом Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна Напад Німеччини на срср

1 Вересня 1939р. Нападом Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна

Причини Другої світової війни

Економічна криза і депресія 1929-1933 рр. призвели до різкого загострення ситуації як в середині індустріальних країн, так і до поглиблення суперечностей між провідними країнами світу

Формування двох протилежних блоків держав

Німеччина, Італія, Японія – країни, де до влади прийшли фашистські режими (у 1935 р. уклади антикомінтернівський пакт)

США, Великобританія, Франція

Намагалися спрямувати агресію країн антикомінтернівського пакту проти Радянського Союзу

Прагнули не лише до територіального пере-розподілу світу, а і до світового панування

22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський союз. Після вторгнення фашистів на територію СРСР Друга світова війна стала для нього вітчизняною, справедливою, визвольною

У 1940-1941 рр. Гітлер підкорив майже всю Європу. Ігноруючи пакт про ненапад і дружбу 1939 р., він у грудні 1940 р. затвердив план війни проти СРСР план «Барбаросса»

Союзники Німеччини у війни проти СРСР в початковий період

План «Барбаросса» передбачав «бліцкріг» - блискавичну війну: протягом 2-2,5 місяців знищити Червону армію і вийти на лінію Архангельськ-Астрахань блискавичну війну: протягом 2-2,5 місяців знищити

Червону армію і вийти на лінію Архангельськ-Астрахань -

блискавичну війну: протягом 2-2,5 місяців знищити

Червону армію і вийти на лінію Архангельськ-Астрахань

Італія

Словаччина

Румунія

Німецька армія наступала у трьох головних напрямках: західному – на Ленінград, центральному – на Москву, південному – на Київ

Фінляндія

Угорщина

У 30-х роках, за словами Ромена Ролана, над Європою панували лідери,пройняті абстрактними ідеями, збожеволілі від логіки,завжди готові принести у жертву. Серед них найбільшою жорстокістю виділялися Гітлер і Сталін.

22 червня – не початок війни для СРСР, не день вступу його в Другу світову війну, а просто день початку наступу збройних сил Німеччини – однієї держави, проти збройних сил СРСР – іншої держави уже в ході війни, в якій обидві країни давно брали участь.