Соціальна структура Київської Русі

Князі

Бояри

Міський патриціат

Вільне населення міста і села

Ремісники і торговці

Залежне населення ( закупи, рядовичі та ін. категорії)

загальна структура населення Київської Русі

структура міського населення

Міська "чернь"

Раби (холопи)

------

окремим станом населення було духовенство

Соціальна структура населення Київської Русі визначалася процесом феодалізації, однак, оскільки на середину XIII ст. цей процес не завершився, соціальна структура ще не набула завершеного вигляду, характерного для феодального суспільства. Зокрема нетиповою була наявність значних мас вільних селян та самоправність общини (верви)

СМЕРДИ

Більшість сільського населення. Одні дослідники вважають смердів залежними селянами, інші вважають їх вільними. Існують і компромісні підходи.

ЗАКУПИ

Боржники, які до повернення боргу ("купи") знаходилися в залежності від позикодавця й відробляли борг.

РЯДОВИЧІ

Категорія залежного населення. Назва походить від слова "ряд" -договір, за яким збіднілі селяни працювали на пана.

РАБИ

Давньоруські джерела вживають і інші назви цієї категорії населення — челядь, холопи, обельні (повні). Рабство не стало основою соціально-економічної системи Київської Русі.

МІСЬКИИ ПАТРИЦІАТ

Верхівку міського населення складали бояри, які жили в місті, найбагатші купці і ремісники.

Християнство з 988 р. стає однією державною релігією Київської Русі . Спроба введення християнства князем Аскольдом у 860р. зазнала поразки

Причини прийняття християнства

Історичне значення християнства

Цей процес прискорили попередні зв'язки з християнізованими поляками і ургами

Православ'я стало надійним ґрунтом для створення могутньої централі- зованої самодержавної країни

Русь пережила свою традиційну язичницьку релігію ,яка вже не задовольняла повною мірою духовні. Соціальні та політичні прагнення суспільства

Християнство змінило язичницьке племінне багатобожжя. Сприяло політичному і культурному об'єднанню східнослов'янських племен ,формуванню українського етносу

Князь Володимир намагався поріднитися з візантійським імператором , щоб підняти престиж власної династії

Християнство сприяло остаточному розкладу родового ладу і зміцненню нових феодальних відносин у східних слов'ян

Потреби часу вимагали знайти в християнстві ідеологічну опору , якої держава раніше не мала

Християнство принесло нову мораль , змінило світобачення і світосприйняття у населення

Християнська мораль вплинула на формування руського писаного права

Прийняття християнства піднесло міжнародний авторитет держави

Водночас християнство спричинило появу негативних явищ:

• православна церква не стала гарантом захисту різних соціальних верст ,противагою самодержавній владі;

• прилучення до багатств світової культури було обмежене;

• цивілізуючий вплив Візантії на Русь був затухаючим

Причини роздроблення

Розвиток феодального землеволодіння — головна причина роздроблення

Після

Формування

Зростання

децентралізацій

боярського

князівського

Київської Русі

землеволо­-

землево­-

перетворення

діння,

лодіння.

залежності

утверджен­-

Удільні

земель від

ня боярсь­-

князі

Києва на

ких вотчин.

маючи в

суто номінальну

Боярство

своєму

виникають

окремих зе-­

розпоряд­-

гострі

мель стає

женні

конфлікти між

значною

землі

боярами й

політичною

фортеці,

князями

силою, пік­-

дружини, не

лується

бажають

перш за все

повно

про свою

лежності ВІД

землю,

Києва

підтримує

сепаратизм

удільних

князів,

оскільки не

бажає

повної

залежності

від Києва

Економічне і політичне зміцнення окремих князівств, їхнє прагнення до самостійності

Поглиблення політичного роздроблення Київської Русі, формування нового механізму управління державою

Важливим інсти­- тутом управління державою стають з'їзди князів (снеми) , які спільно вирішують найваж-­ ливіші питання

Встановлення так званого "колективного сюзеренітету" найвпливовіших князів. Це проявилося в тому, що всі найвпливовіші князі отримували уділи ("часть") у Київській землі й несли зобов'язання щодо їх захисту. Найвпливовіший із них стає київським князем

З середини XII ст. ви­ никла практика спів- правління у Київській землі двох найва­- жливіших князів, як спосіб вирішення суперечки за Київ

У середині XII ст. Київська Русь перетворилася з монархії на феде­рацію князівств із номінальним старшинством київського князя