Трипільська культура (ІV-ІІ тис. р. до н. е.)

Кіммерійці (ІХ- VII ст.. до н. е.)

І тис.р. до н. е. поч. І тис. н. е.

Скіфи (VII – ІІІ ст.. до н. е.)

Сармати (ІІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.) грецькі колонії (VII ст. до н. е. – IVст. н. е.

Анти, склавини, венеди

Київська Русь

Мезоліт

Палеоліт

1млн – Х тис. р. до н. е.

Х-VІ тис. р. до н. е.

VІ-IV тис. р. до н. е.

IV-ІІІ тис. р. до н. е.

ІІ – поч. І тис. до н. е.

IV-VII ст..

II ст..

IX ст..

Неоліт/новий/

Енеоліт (Мідно-кам’яний вік)

Бронзовий вік

Ранній залізний

Н. е. до н. е.

У духовній сфері: 1) домінування символів родючості; 2) матеріалізація їх у символи добробуту - жіночі статуетки, фігурки, моделі жител

У сфері суспільних відносин: 1) перехід від матріархату до патріархату; 2) зародження міжплемінних об'єднань; 3) формування ієрархічної структури родів; 4) збереження великої сім'ї, що складалася з кількох парних сімей, як основної суспільно-економічної ланки; 5) зародження елементів приватної власності

У сфері побуту: 1) побудова великих глиняних будівель, утворення великих протоміст із населенням майже 15-20 тис. чол.; 2) міграція поселенців через виснаження землі 3) розписна плоскодонна кераміка з орнаментом, що виконувався жовтою, червоною та чорною фарбами

В економічній сфері: 1) зернове землеробство, поступове витіснення мотики ралом; 2) приселищний характер твари­нництва; 3) поява мідних знарядь праці із збереженням домінування кам'яних і крем'яних.

Характерні ознаки

Причини занепаду: 1) похолодання 2) порушення економічного балансу, зумовлене екстенсивним характером господарства 3) протистояння трипільських общин зх. і сх. регіонів 4) експансія кочових племен

Етнічна належність племен трипільської культури невизначена. Одні дослідники вважають носив цієї культури прафракійцями (Д.Телегін), інші - прасе- мітами (Л.Залізняк), треті — шумерами (Ю.Шилов), четверті - предками слов'ян. Незаперечним є факт міграції племен трипільської культури від Дунаю на північ, поглинання ними місцевого населення та використання його культурних здобутків, створення власної оригінальної дуже високорозвиненої культури. Частина дослідників гадає, що прямих генетичних спадкоємців цієї культури не було

Територія: Генетично трипільська культура пов'язана з енеолітичними культурами Балкан. Спочатку племена трипільської культури займали південний захід України (нижнє Подунав'є, Подністров'я, Побужжя), а потім розселилися на всьому Право­бережжі. На пізньому етапі трипільські племена освоїли Волинь, Полісся, перейшли на Лівобережжя Київщини

Відкриття: У 1896 р. В. Хвойка відкрив перше поселення біля с. Трипілля на Київщині. Звідси походить і назва культури

Трипільську культуру поділяють на 3 періоди: 1.Ранній 4 (3,5)-3 тис. р. до н. е. 2.Середній 3-2 тис. р. до н. е. 3.Пізній 2-1,7 тис. р. до н. е.

Трипільська культура

Більшість сучасних українських дослідників ( В. Баран, Д. Козак, Р.Терпиловський) вважають прабатьківщиною слов'ян вісло- дніпровське межиріччя, однак допускають можливість переміщення праслов'ян у межах прабатьківщини, а також тісну взаємодію з іншими етносами

Вісло-Одерська, сформульована рядом польських дослідників (Ю. Косташевский, Я. Чеканов- ський), які вважали прабатьків­щиною слов'ян вісло-одерське межиріччя

Вісло-Дніпровська, сформульована на початку XX ст. видатним чеським славістом Л. Нідерле. Розглядає територію між Дніпром та Віспою як прабатьківщину слов'ян. Погляди Я.Нідерле багато в чому поділяв і М.Грушевський. Ця теорія лягла в основу сучасних концепцій

Теорія О. Шахматова визначала прабатьківщиною слов'ян Південну Прибалтику, звідки вони через ряд міграцій розселилися в Європі

"Дунайська теорія"; започаткована літописцем Нестором; визначала прабатьківщину слов'ян в Подунав'ї, звідки розселилися по Європі. її прихильники - С. Соловйов, М. Погодін, В. Ключевський

Автохтоністські теорії

Міграційні теорії

Теорії