- •2.1. Загальні дані
- •2.2. Інженерно-гідрологічні умови
- •3.Варіантне проектування
- •3.1. Розробка схем мосту
- •3. Розрахунок поздовжніх балок проїзної частини
- •3.1. Вибір розрахункової схеми, визначення навантаження та зусиль
- •4.2 . Підбір перерізу поздовжньої балки
- •4.3Перевірка перерізу балки на міцність за нормальними напруженнями
- •4.4. Перевірка перерізу балки за нормальними напруженнями на витривалість
- •4.5. Перевірка перерізу балки за дотичними напруженнями.
- •4.6. Перевірка стінки балки при сумісній дії нормальних та дотичних напружень.
- •4.7. Розрахунок поясних швів поздовжньої балки
- •4.8. Розміщення ребер жорсткості та визначення їх розмірів
- •4.9. Поздовжні та поперечні зв’язки між поздовжніми балками
3. Розрахунок поздовжніх балок проїзної частини
3.1. Вибір розрахункової схеми, визначення навантаження та зусиль
Проїздна частина прогонової споруди із наскрізними фермами складається з поперечних балок, які ставляться між головними фермами в кожному з вузлів їздового поясу, двох ниток поздовжніх балок, які розміщуються симетрично відносно осі прогонової споруди та мостового полотна.
З метою спрощення розрахунку і в запас міцності для поздовжньої балки дозволяється приймати розрахункову схему у вигляді однопрольотної простої балки, проліт якої дорівнює довжині панелі d.
Рис 4.1. Лінії впливу
Для визначення зусиль (М та Q) спочатку треба побудувати лінії впливу зусиль в небезпечних перерізах балки. Для згинального моменту М цей переріз відповідає середині прольоту балки, а для поперечної сили Q – перерізу на опорі.
Зусилля в поздовжній балці виникають від постійного та тимчасового навантаження. До постійного навантаження відносяться вага поздовжньої балки (qвв) та вага мостового полотна(qмп), а до тимчасового – вертикальне навантаження від рухомого складу поїздів (qт). Кожне з цих навантажень приймається у вигляді рівномірно розподіленого навантаження інтенсивністю відповідно з вимогами норм.
Нормативну величину інтенсивності власної ваги балки можна прийняти за формулою
Нормативну
величину інтенсивності ваги мостового
полотна
при залізобетонних безбаластових плитах
із двома тротуарами на одну головну
балку приймаємо:
Інтенсивність тимчасового вертикального навантаження (qтн) на одну поздовжню балку визначається за формулою
,
де - інтенсивність тимчасового вертикального навантаження при К = 14, яке визначається за дод.5 норм (1) в залежності від довжини завантаження лінії впливу та положення максимальної ординати;
К – клас тимчасового навантаження;
fт – коефіцієнт надійності для тимчасового навантаження;
1+ - динамічний коефіцієнт, який визначається за формулою
;
;
;
;
Розрахункові
величини (для розрахунку на міцність
та стійкість) максимального згинального
моменту та поперечної сили визначаються
за формулами
При розрахунках на витривалість враховуються нормативні величини постійних навантажень, а тимчасове навантаження визначається за формулою:
,
де та К мають для відповідних ліній впливу ті ж значення, що й для розрахунку на міцність, а динамічний коефіцієнт має меншу величину
;
Є – коефіцієнт, що визначається в залежності від довжини лінії впливу ; Є=1;
Максимальний та мінімальний згинальні моменти при розрахунку на витривалість при попередніх розрахунках визначаються наступними формулами:
4.2 . Підбір перерізу поздовжньої балки
Поздовжня
балка конструюється у
виглядізварногосиметричногодвотавра,
поперечнийперерізякогоскладається з
двохгоризонтальнихлистів (поясів) та
одного вертикального листа (стінки).
Приймаємо такі розміри перерізу поздовжньої балки:
bf = 35 см; tw = 1,0 см; tf = 1,4 см
Після цього знаходяться величини моменту інерції брутто Ібр, момент опору брутто Wбр та момент опору нетто Wнт перерізу балки:
