4. Структура курсової роботи

На початку підготовки курсової роботи студенту необхідно ознайомитися зі змістом спеціальної літератури за обраною темою і скласти розгорнутий план із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи, який має бути узгоджений з науковим керівником.

Рекомендується така структура курсової роботи.

ВСТУП (2-3 стр.)

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ (8 - 12 стор.)

2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ (12 - 15 стор.)

3. ПРОГНОЗНИЙ РОЗДІЛ (15 - 20 стор.)

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ (2 – 3 стор. )

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (не менше 50 джерел)

ДОДАТКИ (річна фінансова звітність за 3 роки, статистичні форми згідно обраної теми).

Об'єм курсової роботи повинен складати до 50 сторінок (без додатків) машинного тексту який друкується через півтора інтервали на сторінці та висотою літер і цифр не менш ніж 1,8 мм (шрифт Times New Roman, розмір 14).

У «Змісті» наводиться перелік розділів і підрозділів курсової роботи та вказується нумерація сторінок кожної структурної частини (додаток Е).

У «Вступі» стисло обґрунтовується актуальність вибраної теми дослідження, її наукове та практичне значення, мета та завдання дослідження. Наводиться характеристика об’єкта та предмету дослідження, обґрунтовуються методи дослідження.

Актуальність теми - обов’язкова вимога щодо будь якого наукового дослідження в т. ч. курсової роботи. Тому цілком логічно, що «Вступ» повинен починатися із обґрунтування актуальності вибраної теми. Але обґрунтування не повинне бути багатослівним. Досить однієї сторінки для висловлення головного - сутності проблемної ситуації, яка обґрунтовує актуальність теми. При цьому студенту необхідно показати межу між існуючим знанням та мало дослідженими аспектами предмету дослідження та однозначно визначити наукову проблему, сформував її сутність. Доречно пам’ятати, що для вирішення проблеми необхідно вийти за межі досягнутого знання, тобто дати нові, розроблені самим студентом в курсовій роботі, шляхи вирішення проблеми.

Далі у «Вступі» стисло висловлюються основні теоретичні та практичні матеріали, на базі яких написана робота, формулюється об’єкт та предмет дослідження, перелічуються методи та засоби, які використовуються в роботі при аналізі об’єкта дослідження. При цьому об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Об’єкт та предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, який виконуватиме курсову роботу, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, визначеної на титульному аркуші як її назва.

Обсяг вступу не повинен перевищувати трьох сторінок.

Курсова робота складається із розділів та підрозділів. Назви розділів та підрозділів повинні чітко окреслювати змістовність текстової інформації. Вони не повинні скорочувати, чи поширювати обсяг смислової інформації, яка в них міститься.

У першому розділі аналізуються теоретичні аспекти проблеми, яку вибрав виконавець курсової роботи. Рекомендується в цей розділ включати параграфи, присвячені вивченню сучасної наукової літератури з питань, що підлягають дослідженню. В ньому висловлюються критичні, аргументовані власні думки та викладені думки науковців з критичним аналіз різноманітних наукових підходів щодо проблеми, яка досліджується. Наприкінці розділу виконавець підводить підсумки та формує власні висновки щодо сутності теоретичних аспектів, які досліджують, і пропонує свій обґрунтований погляд на суть питання, на базі якого буде проводитись аналітичне дослідження практичного матеріалу.

У другому розділі роботи наводиться характеристика підприємства (установи), яке є базою дослідження (організаційно-правова форма, підпорядкованість, основні напрямки діяльності).

В першому параграфі необхідно дати стислу характеристику досліджуваного підприємства, за матеріалами якого виконується курсова робота, показати виробничий та економічний рівень. Для цього слід навести перелік основних економічних показників діяльності об’єкта дослідження (звести їх в таблицю), основну увагу серед яких приділити проблемі, яка вивчається.

Характеристику підприємства варто дати за такими показниками: валова продукція, доходи від реалізації, середньоспискова чисельність працівників, продуктивність праці, капіталозабезпеченість, капіталоозброєність, енергозабезпеченість, енергоозброєність, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), рентабельність, платоспроможність тощо.

Аналіз доцільно розпочати ретроспективним аналізом (горизонтальним і вертикальним) за даними бази дослідження за три останніх роки. Слід обґрунтувати завдання аналізу, переваги та недоліки застосованих методик. Окремо необхідно зупинитися на співставності даних, адже процес реформування обліку в Україні ще не завершився і постійно оновлюються чинні вимоги або вносяться нові до показників, які вказуються у звітності. Крім того, на досліджуваному підприємстві могли за власною ініціативою змінити облікову політику або облікову оцінку. Усі розрахунки необхідно навести у табличній формі і доповнити графічними ілюстраціями, які найбільш доречні в кожному випадку. Наприклад, для ілюстрації змін у структурі можна скористатись секторними діаграмами, а для динаміки – звичайним графіком, або використати інтегрований підхід – стовпчикові діаграми.

Далі проводиться параметричний аналіз (аналіз фінансових коефіцієнтів). Тут варто традиційну методику розрахунку коефіцієнтів на основі балансу та звіту про фінансові результати доповнити коефіцієнтами, розрахованими на підставі звіту про рух грошових коштів, і порівняти отримані результати. Крім того, під час аналізу, як правило, не використовуються примітки до фінансових звітів, які надають можливість зробити розрахунки за так званим „оптимістичним” та „песимістичним” сценаріями. Наприклад, запаси або основні засоби бази дослідження є заставою за отриманий в банку кредит. За песимістичним сценарієм можна розрахувати фінансові коефіцієнти, вважаючи, що власність на ці активи отримав банк і саме таким чином погашене зобов’язання по кредиту та відсотках.

Порівнювати отримані результати параметричного аналізу з „оптимальними” значеннями фінансових коефіцієнтів слід дуже обережно, адже вони можуть не стосуватися галузі, до якої відноситься база дослідження, або взагалі бути розрахованими не для умов України.

Факторний аналіз доцільно проводити за показниками, щодо яких спостерігається негативна динаміка, для визначення негативно діючих чинників (факторів). Їх варто розділити на зовнішні та внутрішні по відношенню до бази дослідження, щоб обґрунтувати пропозиції по усуненню негативних чинників на базі дослідження.

Прогнозний аналіз надає можливість оцінити майбутню динаміку показників бази дослідження.

Приклади таблиць для здійснення загального аналізу виробничо-господарської діяльності наведено в додатку К.

У третьому розділі за підсумками проведеного у другому розділі стану підприємства розробляються конкретні заходи, які дозволять покращити результати діяльності бази дослідження.

В третьому розділі формулюється постановка конкретних умов, визначаються змінні та обмеження розраховуються техніко-економічні коефіцієнти цільової функції. Приводиться блок-схема задачі, математична модель, пояснюється зміст індексів, символів та окремих підсистем. Аналізується варіанти розв'язків задачі, двійкові оцінки, альтернативні плани. Дається порівнювальна економічна ефективність варіантів розв'язків задачі, розраховуються основні показники розвитку галузей, агроресурсів, менеджменту та маркетингу.

Таблиці до третього розділу, що включають розрахунок техніко-економічних коефіцієнтів наведені в додатку Л.

У «Висновках та пропозиціях» узагальнюються висновки, отримані за результатами дослідження об’єкта. Висновки виконують роль кінцівки курсової роботи, де висловлюється та частина наукової інформації, яка здобута слухачем на шляху наукового дослідження і по відношенню до існуючого знання є новою.

Висновки та пропозиції - це синтез послідовного логічного та злагодженого викладання здобутих результатів та їх співвідношення з загальною метою і конкретними завданнями, поставленими та сформульованими у «Вступі». При цьому підсумковий результат, здобутий слухачем і відображений в висновках повинен відображати ту сутність, яка є підсумковим результатом дослідження, і яка виноситься до прилюдного захисту та оцінки ДЕК.

Пропозиції по удосконаленню організації і методики обліку, звітності, аналізу і аудиту (контролю) повинні базуватися на недоліках, виявлених у попередніх розділах, та бути обґрунтованими. Доречно пояснити, які переваги отримає база дослідження внаслідок усунення цих недоліків.

На останній сторінці «Висновків та пропозицій» повинен стояти особистий підпис виконавця курсової роботи та дата її закінчення.