Модель оптимального розміру замовлення

Модель оптимального розміру замовлення має на меті визначення оптимального (економічного) обсягу замовлення, виходячи з критерію мінімізації суми двох видів витрат на управління запасами:

1. Витрати на оформлення та виконання замовлення – це витрати, пов’язані з організацією замовлення та його реалізацією. До них входять: витрати на формування постачальницької мережі, витрати на оцінювання та вибір конкретного постачальника, транспортні, представницькі, поштові витрати, витрати на відрядження тощо. Все це дає підстави визначити цю категорію витрат як транспортно-заготівельні. До уваги слід прийняти те, що витрати оформлення та виконання замовлення від його розміру не залежать.

2. Витрати на зберігання запасів – це витрати, пов’язані з поточним обслуговуванням сформованих запасів, а також витрати, що виникають внаслідок виведення у запаси обігових коштів підприємства. До уваги слід прийняти те, що витрати на зберігання запасів зростають прямо пропорційно збільшенню розміру замовлення.

Існує ще третя категорія витрат – це витрати на власне придбання матеріальних ресурсів, які визначається шляхом множення обсягу загальної потреби у тій чи іншій статті матеріальних ресурсів за певний період (як правило – один рік) на ціну одиниці даного ресурсу. Ці витрати у більшості випадків не залежать від розміру одноразового замовлення і лишаються незмінними. До ситуацій, коли річні витрати придбання скорочуються внаслідок зростання розміру замовлення, відносяться випадки гуртової закупівлі за зниженими цінами. Але оскільки це скоріше окремі випадки, ніж закономірність, то ж в моделі оптимального розміру замовлення, що являє собою узагальнений підхід до визначення економічних обсягів закупівлі, витрати на придбання матеріальних ресурсів не беруться до уваги.

Як же ж змінюються витрати на управління запасами при зміні розміру замовлення? Припустимо, що обсяг одноразового замовлення збільшується. Зрозуміло, що зі зростанням розміру замовлення кількість замовлень, що розміщуються впродовж розглядуваного періоду, буде скорочуватися; таким чином зростання обсягів замовлення супроводжується зниженням річних витрат на їх оформлення та доставку. Але з іншого боку, якщо обсяг замовлення зростає, то зростають і витрати на зберігання запасів, оскільки більша кількість запасу протягом більш тривалого періоду буде зберігатися на складі підприємства.

Сумарні річні витрати розраховуються наступним чином:

сумарні річні витрати

=

річні витрати на придбання ресурсів

+

річні витрати на оформлення замовлень

+

річні витрати на зберігання запасів

,

або:

де: TC – сумарні річні витрати (грн.);

D – загальна (річна) потреба у певній статті матеріального ресурсу (шт.);

С – ціна одиниці матеріального ресурсу (грн.);

Q – кількість матеріалу, котру необхідно замовити (шт.);

S – витрати оформлення та виконання одного замовлення (грн.);

H – річні витрати зберігання одиниці матеріального ресурсу (грн.).

При цьому, стосовно коефіцієнта ½ , що використовується у формулі, слід надати коментар: оскільки споживання запасу протягом періоду між розміщенням двох послідовних замовлень та поповненням складу відбувається рівномірно, то кількість запасу, що зберігався на складі за цей період, визначається за правилом середнього арифметичного:

на початок періоду на складі наявний увесь запас – тобто 100 %	+	на кінець періоду увесь запас витрачений – тобто 0 %
_____________________________________________________________________________________________________			.
	2

З алежність різних видів витрат на управління запасами від розміру замовлення проілюстрована на рис. 6.4.

Рис. 7.4. Залежність витрат на управління запасами від розміру замовлення

З рисунку видно, що оптимальною є величина замовлення в точці, де перетинаються крива витрат на оформлення замовлень і пряма витрат на зберігання запасу, тобто тоді, коли величина витрат оформлення дорівнює величині витрат зберігання, а сумарні витрати є найнижчими. Таким чином, оптимальним розміром замовлення (Q_орt) є той, що забезпечує мінімальну величину сумарних витрат на управління запасами.

Розрахунок Q_орt здійснюється за так званою формулою Вільсона:

де: Q_орt – оптимальний розмір замовлення (шт.);

D – загальна (річна) потреба у певній статті матеріального ресурсу (шт.);

S – витрати оформлення та виконання одного замовлення (грн.);

H – витрати зберігання одиниці матеріального ресурсу (грн.).

_____________________________________________________

Задача з розв’язком – визначення оптимального розміру замовлення та розрахунок витрат на управління запасами

Вихідні умови:

Страхова фірма протягом року розміщує замовлення та поповнює запаси різноманітних офісних товарів і канцелярського приладдя, необхідних для забезпечення її діяльності. Відомо, що: річний обсяг використання фірмою паперу — 600 пачок; вартість однієї пачки — 25 грн.; середня вартість виконання замовлення (незалежно від його обсягу) — 15 грн.; витрати на зберігання однієї пачки паперу на складі фірми — 20 % від її ціни.

Визначити оптимальний розмір замовлення (за формулою Вільсона) та оптимальну кількість замовлень на рік.

Розрахувати обсяги замовлень та визначити річні витрати фірми на придбання паперу, на оформлення та виконання замовлень, на зберігання запасу та сукупні витрати для кількості замовлень на рік від 8 до 12. Результати розрахунків занести в таблицю за наведеною нижче формою та проаналізувати зміни різних категорій витрат в залежності від зростання розміру замовлення.