55

Вступ

Кожна людина, якого б фаху вона не була, мусить досконало знати літературну мову, її норми. Не можна виправдовувати своє незнання мови нефаховістю. Як писав видатний учений, громадський діяч

І.Огієнко, «… вся молодь мусить добре усвідомити собі, що її найперший обов’язок перед своїм народом – навчитися літературної мови… Народ, що не розуміє сили і значення рідної мови й не працює для збільшення культури її, не скоро стане свідомою нацією…».

Завдання вищої школи — готувати фахівців нової генерації: кваліфікованих, грамотних, мовно компетентних, які б досконало, ґрунтовно володіли українською літературною мовою у повсякденно-професійній, офіційно-документальній сфері, зокрема набули навичок комунікативно виправданого використання засобів мови, оволоділи мовою конкретної спеціальності, фаху. Акцент переноситься з традиційної настанови — засвоєння відомостей про літературні норми усіх рівнів мовної ієрархії — на формування навичок професійної комунікації, студіювання особливостей фахової мови, на розвиток культури мови, мислення і поведінки особистості.

Отже, майбутнім фахівцям мова потрібна не як сукупність правил, а як система світобачення, засіб культурного співжиття в суспільстві, самоформування і самовираження особистості. Науково доведено, що стрижневими компонентами професійно-комунікативної діяльності є мовленнєва компетенція і компетентність.

Реалізація цього завдання у вищих навчальних закладах України здійснюється шляхом вивчення курсу «Українська мова за професійним спрямуванням». Зміст дисципліни покликаний не лише узагальнити й систематизувати знання з української мови, набуті студентами у школі, а й сформувати мовну особистість, обізнану з культурою усного і писемного мовлення, яка вміє в повному обсязі використовувати набуті знання, уміння і навички для оптимальної мовної поведінки в професійній сфері. Курс української мови за професійним спрямуванням допоможе студентам усвідомити необхідність удосконалення знань з української мови, удосконалення власного мовлення, зорієнтуватися в тонкощах спілкування в офіційно-діловій сфері на різних рівнях.

1. Методичні вказівки щодо вивчення курсу

	Години	Креди-ти	С е м е с т р
			1		2
Всього годин за навчальним планом, з них:	108	3	72		36
Аудиторні заняття, у т.ч:	14		8		6
лекцій
лабораторні роботи
практичні заняття	14		8		6
Самостійна робота, у т.ч:	94		64		30
підготовка до аудиторних занять	24		14		10
підготовка до контрольних заходів	24		14		10
виконання курсового проекту
опрацювання розділів програми, які не викладаються на лекціях	36		24		12
Форма підсумкового контролю			залік		екзамен

2. Мета та завдання навчальної дисципліни:

2.1. Метою викладання навчальної дисципліни є підвищення рівня загальномовної підготовки, мовної грамотності, комунікативної компетентності студентів, практичне оволодіння основами офіційно-ділового, наукового, розмовного стилів української мови, що забезпечить професійне спілкування на належному мовному рівні.

2. 2. Основними завданнями вивчення дисципліни є :

• сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;

• виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;

• розвивати творче мислення студентів;

• виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій.

• ознайомити студентів зі стильовим різноманіттям української літературної мови, зокрема зі стилями, що є основою для професійного спілкування, - науковий та офіційно-діловий;

• систематизувати знання з української мови взагалі й професійного спілкування зокрема;

• збагатити запас наукової термінології з фаху;

• сформувати вміння щодо написання та оформлення наукових робіт (звітів, анотацій, відгуків, рецензій, тез тощо);

• розвинути у студентів навички перекладу та редагування професійних текстів;

• сформувати вміння щодо оформлення документів, поширених у професійній діяльності, зокрема заяв, автобіографій, резюме, службових записок та ін.;

• забезпечити оволодіння нормами сучасної української орфоепії, орфографії, граматики, лексики, стилістики і правилами мовного етикету в межах професійного спілкування.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати :

• найважливіші норми сучасної української літературної мови;

• місце та роль ділового й наукового стилів у системі професійного спілкування;

• особливості усної і писемної форм професійного мовлення та мовні засоби, які забезпечують їх реалізацію;

• мовні особливості термінологічних одиниць за фахом, загальні характеристики терміносистеми;

• особливості утворення та перекладу фахової термінології;

• правила створення усних та писемних жанрів професійного мовлення;

• принципи перекладу й редагування професійних текстів;

• етикетні норми професійного спілкування.

вміти :

• вільно оперувати лексикою сучасної української літературної мови;

• грамотно використовувати спеціальну лексику, термінологію за фахом;

• володіти орфографічними, граматичними та стилістичними нормами сучасної української літературної мови, які передбачені програмою дисципліни;

• створювати мовні жанри усного та писемного професійного спілкування;

• перекладати та редагувати тексти професійного спрямування;

• ефективно користуватися мовними та стилістичними нормами усної форми професійного мовлення;

• користуватися лексикографічними працями й нормативними документами, що відповідають напряму обраної спеціальності;

• володіти правилами етикету професійного спілкування.