
- •(Курс лекцій)
- •IV. Особливості влади соціально неоднорідного суспільства 35
- •IV. Функціональне призначення теорії держави і права
- •V. Теорія держави і права в системі наук
- •Поняття методології юридичної науки та її значення
- •III. Принципи наукового пізнання
- •IV. Класифікація методів дослідження держави і права
- •Тема 3: Суспільство, право, держава: проблеми взаємодії Питання:
- •Соціальна правова держава.
- •Громадська думка та право.
- •II. Соціальна правова держава
- •III. Громадська думка та право
- •Тема 4: Сутність та типологія держав
- •II. Поняття та підходи до визначення сутності держави
- •Тема 5: Проблеми розуміння держави як історичного явища.
- •Особливості влади соціально неоднорідного суспільства
- •IV. Особливості влади соціально неоднорідного суспільства
- •Тема 6: Проблеми праворозуміння1
- •Етапи розвитку вітчизняного праворозуміння упродовж XX ст.
- •III. Етапи розвитку вітчизняного праворозуміння упродовж XX ст
- •Тема 7: Правогенез та онтологія права.
- •Право та закон.
- •III. Право та закон
- •11. Правовий статус: поняття і структура
- •VI. Поняття юридичного обов'язку
- •VIII. Гарантії прав та свобод людини і громадянина
- •Тема 9: Проблеми юридичної практики.
- •Види юридичної практики.
- •III. Види юридичної практики
- •Тема 10:Засоби правового впливу
- •Тема 11: Правові колізії та способи їх подолання
- •Тема 12: Проблеми співвідношення держави і права з економічною та політичною системами.
- •Структура та функції політичної системи суспільства.
- •Держава і право в політичній системі суспільства.
- •V. Структура та функції політичної системи суспільства
- •VI. Держава і право в політичній системі суспільства
V. Теорія держави і права в системі наук
Належність теорії держави і права до юридичних наук вказує на правомірність висновку щодо її належності до суспільних наук. Саме як суспільна наука теорія характеризується наступними ознаками:
це загальнотеоретична юридична наука;
система ідей та теоретичних знань, що відображаються у формі вчень, поглядів, концепцій та доктрин;
предметом теорії є держава і право як загально-соціальні явища;
сі) теоретичні положення усвідомлюються суб'єктами, що одночасно
є суб'єктами суспільних відносин;
е) теорія вивчає державу і право як політичні категорії, що належать до політичної сфери суспільства;
і) теорія розробляє категорії, що мають методологічне значення як для юридичної науки, так і для інших суспільних наук;
g) теорія забезпечує сутність юридичної науки як різновиду суспільних наук.
Особливості теорії держави і права як різновиду наук визначаються наступним:
Від технічних наук теорію відрізняє вивчення держави і права саме як суспільних категорій, що забезпечують певну системність та єдність суспільства.
Від природничих наук теорію відрізняє вивчення держави і права не як засобів об'єднання живої природи, а як політичних явищ, що забезпечують взаємодію людей.
Від інших суспільних наук теорію відрізняє її політико-правовий характер, оскільки держава і право вивчаються як категорії, що належать до політико-правової сфери суспільства, яка забезпечує певну обов'язковість державних рішень.
Від інших юридичних наук теорію відрізняє вивчення загальних закономірностей держави і права, а також забезпечення єдності юридичних наук в процесі реалізації методологічної та інтеграційної функцій.
Місце теорії в системі юридичних наук характеризується визначенням її співвідношення з іншими науками та характеристикою її значення.
Теорія та інші юридичні науки
Теорія є вступною дисципліною, що забезпечує формування основи юридичних знань.
Теорія є науковою дисципліною, що визначає закономірності, які розви- ваються та конкретизуються іншими юридичними науками
Теорія є методологічною наукою, що забезпечує єдину методологічну основу для інших юридичних наук.
Теорія є інтеграційною наукою, що забезпечує процес обміну знань та інформації між іншими юридичними науками, а також юридичними та сус- пільними науками.
Значення теорії держави і права:
забезпечує єдине розуміння державно-правових явищ;
забезпечує зв'язок між юридичними науками;
визначає шляхи вдосконалення держави і права;
забезпечує процес формування професійних знань юриста;
визначає тенденції розвитку законодавства;
сприяє правовому вихованню населення з метою стимулювання правомірної поведінки суб'єктів;
забезпечує науково обґрунтовані механізми реалізації прав людини;
забезпечує порівняльне вивчення державно-правових інститутів з метою визначення позитивного досвіду;
забезпечує вироблення нових знань, що конкретизуються іншими науками та використовуються практикою;
визначає найбільш оптимальні шляхи взаємодії суспільства, держави, права та особи.
Таким чином, теорія держави і права є практично-прикладною наукою, що забезпечує наявність системи теорет ичних знань, які не є самоціллю, а реалізується іншими юридичними науками та практикою.
Тема 2: Предмет, об'єкт та аналітична основа юридичної науки
Питання:
Співвідношення категорій об'єкт та предмет юридичної науки.
Поняття методології юридичної науки та її значення.
Принципи наукового пізнання.
Класифікація методів дослідження держави і права.
Співвідношення категорій об'єкт та предмет юридичної науки
Кожна наука являє собою певний спосіб забезпечення знань про ті об'єкти, вивчення яких є предметом науки. Це підтверджує правомірність висновку про те, що юридична наука є засобом організації наукових знань про такі об'єкти, як держава і право.
Саме це визначає необхідність дослідження таких категорій як об'єкт та предмет науки.
Об'єкт - це явище чи категорія, що підлягає науковому дослідженню за допомогою пізнавальних засобів та прийомів відповідної науки. Наукове пізнання являє собою творчий процес вивчення суттєвих властивостей об'єкта. Ці властивості і є предметом відповідної науки.
Визнання юридичної науки як єдиної науки про право та державу передбачає подолання дуалізму її .об'єкту на рівні предмета. В цьому випадку важливо визначитись, яке з понять (право чи держава) є визначальним, базовим, а яке — вторинним.
Предметом теорії держави і права, таким чином, може бути або поняття права, що включає правове поняття держави (юридичну територію держави) чи поняття держави, що включає поняття права (державну теорію права).
Юриспруденція як єдина наука про право і державу формувалась на основі поняття права, що включає і правове поняття держави. При цьому двом основним типам праворозуміння (юридичному та легістському) відповідають дві типологічні концепції юриспруденції.