МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

БОБРОВНИК С.В.

ІІ'ОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

(Курс лекцій)

Киш .чим

ЗМІСТ

ІІ'ОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА 1

Тема 1: Вступ до юридичної науки 5

І. Порівняльна характеристика наукової та практичної діяльності 5

IV. Функціональне призначення теорії держави і права 9

Тема 2: Предмет, об'єкт та аналітична основа юридичної науки 12

I. Співвідношення категорій об'єкт та предмет юридичної науки 12

II. Поняття методології юридичної науки та її значення 13

III. Принципи наукового пізнання 14

IV. Класифікація методів дослідження держави і права 15

Тема 3: Суспільство, право, держава: проблеми взаємодії Питання: 16

Взаємодія: 19

II. Соціальна правова держава 20

III. Громадська думка та право 21

Тема 4: Сутність та типологія держав 25

II. Поняття та підходи до визначення сутності держави 28

Тема 5: Проблеми розуміння держави як історичного явища. 31

І!. Влада: поняття, ознаки, різновиди 33

забезпечує найпростіший рівень організації суспільства, 35

характеризує перехідний період розвитку суспільства, 35

визначає необхідність у створенні державної влади. 35

IV. Особливості влади соціально неоднорідного суспільства 35

Тема 6: Проблеми праворозуміння 40

І. Типи праворозуміння 40

III. Етапи розвитку вітчизняного праворозуміння упродовж XX ст 43

І. Право та комунікація 44

III. Право та закон 48

Таким чином, проблема розмежування права та закону залежить від розуміння права, його природи, призначення та взаємодії із суспі­льством та державою. 51

Тема 8: Держава та особа: проблеми взаємодії 51

11. Правовий статус: поняття і структура 54

VI. Поняття юридичного обов'язку 68

VIII. Гарантії прав та свобод людини і громадянина 74

Тема 9: Проблеми юридичної практики. 79

III. Види юридичної практики 82

Тема 10:Засоби правового впливу 87

І. Поняття та види правових стимулів 88

Тема 11: Правові колізії та способи їх подолання 96

Тема 12: Проблеми співвідношення держави і права з економічною та політичною системами. 106

І. Роль економіки в генезі права 106

V. Структура та функції політичної системи суспільства 111

VI. Держава і право в політичній системі суспільства 114

Тема 1: Вступ до юридичної науки

Питання;

1. Порівняльна характеристика наукової та практичної діяльності.

2. Історія виникнення та становлення теорії держави і права .

3. Предмет теорія держави і права: різноманітність поглядів та єд­ність сутності.

4. Функціональне призначення Теорія держави і права.

5. Теорія держави і права в системі наук.

І. Порівняльна характеристика наукової та практичної діяльності

Будь-яка діяльність суб'єктів у сфері суспільних відносин характери­зується наявністю визначеної мети, засобів її досягнення та наявністю самих суб'єктів суспільних відносин. Як правило, мета діяльності цих суб'єктів пов'язується з необхідністю пізнання оточуючого середовища (наукова діяльність), або ж з необхідністю реалізації суб'єктивних інтере­сів (практична).

Саме наявність цих різновидів діяльності забезпечує системність та єдність певної сфери суспільних відносин.

Наукова та практична діяльність є різновидами людської діяльності - це означає, що вони характеризуються спільними та відмінними рисами. Спільні риси:

1. Здійснюються певними суб'єктами, що одночасно є суб'єктами сус­пільних відносин.

2. Реалізуються у певній сфері, що зумовлено науковими чи практични­ми інтересами суб'єкта.

3. Є засобом реалізації певних суб'єктивних інтересів.

4. Характеризуються наявністю мети та певних засобів її досягнення.

5. Характеризують рівень розвинутості суспільства та окремих його суб'єктів.

Відмінні риси:

Наукова діяльність	Практична діяльність
1. Об'єктом діяльності є категорії та явища, що не мають першочергового значення для повсякденного життя.	1. Об'єктом є явища, які забезпечують повсякденну потребу суб'єкта.
2. Здійснюєгься за допомогою системи прийомів та засобів, що в сукупності складають методологію науки.	2. Здійснюється довільними засобами без усвідомлення суб'єктом їх науково­го характеру.
3. Здійснюють спеціальні суб'єкти, що мають спеціальну підготовку.	3. Здійснюється всіма бажаючими суб'єктами.

'1. Має системний характер, оскільки наукове знання формується еволюцій­но та на основі вже існуючих знань.	4. Має однократний характер, оскільки пов'язана з реалізацією певного суб'єктивного інтересу.
5. Метою є досягнення певного приро­сту знань у відповідній сфері.	5. Метою є реалізація суб'єктивного інтересу щодо: а) реалізації наданих повноважень, б)реалізації суб'єктивних прав, в) реалізації юридичних обов'язків.
6. Характеризується наявністю предме­та та об'єкта дослідження, що не спів­падають.	6. Характеризується наявністю предме­та, що має суб'єктивний характер, а об'єкт, як правило, - відсутній.

Таким чином, наукова і практична діяльність - це взаємо­пов'язані аспекти діяльності суб'єкта у певній сфері суспільних від­носин, оскільки наукова діяльність складає основу практичної, а практична - є основним засобом підтвердження вірності наукових пошуків.

1УВ: Наука - це сфера людської діяльності, метою якої є отримання нових знань про об'єкт дослідження. В залежності від предмету науки класифікуються на: технічні, природничі, суспільні.

Юридична наука - це різновид суспільної науки, основним предметом якої є держава і право як засоби організації суспільства. З фупи юридичних наук: зага­льно-теоретичні, галузеві, спеціально-прикладні.

II. Історія виникнення та становлення Теорія держави і права

Донедавна в юридичній науці панувала ідея щодо першочергового значення галузевих наук для розвитку науки в цілому. Це пояснювалось тим, що саме галузеві науки найбільш повно забезпечують потреби прак­тики. Однак, необхідність розвитку практичної діяльності в сучасних умовах визначає необхідність інтеграції наукових досліджень та концент­рації уваги на вивчені закономірностей правової дійсності.

Вивчення цих закономірностей є предметом загально-теоретичних наук.

Історія становлення теорії держави і права пов'язується з трьома ета­пами та залежить від різновиду правової системи, оскільки ця категорія відома лише романо-германській системі, а в рамках англо-американської системи категорія теорії держави і права є рівнозначною категорії юрис­пруденція.

1-й етап. - Виникнення Енциклопедії права пов'язано з виданням у 1675 році підручника Генніуса „Універсальна енциклопедія права». Піз­ніше положення Енциклопедії права були розвинуті у роботах Неволі- на К.О., Чичеріна Б.М. та Трубецького Є.М. В період свого становлення Енциклопедія права як дисципліна не мала системного характеру та чітко визначеного предмету дослідження. Вона вміщала огляд існуючих право- вих наук та найпростіші знання про правові категорії. В подальшому в процесі вдосконалення Енциклопедії права в 70-х рр. XIX ст. в країнах Західної Європи та в Росії з'являється теорія держави і права, що харак­теризується як узагальнююча юридична дисципліна.

ІІ-й етап. — Філософія права виникла на основі ідеї природного права і була започаткована в 1798 році на основі праць Гуго та пізніше Гегеля. Основним призначенням цієї науки стало визначення сутності та світо- глядової природи державно-правових категорій. Філософія права харак­теризувалась як сукупність філософсько-правових теорій, що визначала сутність юриспруденції. Наявність філософії права характеризує англо- американську правову сім'ю і поступово набирає характеру науки «юриспруденція».

ПІ-й етап. - Виникнення теорії держави і права характеризує конти­нентальну правову сім'ю і пов'язується з 70-ми рр. XIX ст. та працями Меркеля. Основним призначенням цієї науки була характеристика права як системного утворення, що забезпечує зв'язок держави та суспільства і визначає можливості та шляхи осмислення філософської сутності право­вої дійсності.

Отже, наявність визначених етапів становлення теорії держави і права надає можливість охарактеризувати не лише особливості ви­никнення цієї науки в межах різноманітних правових систем, а і су­часний етап її розвитку в континентальній та англо-американській системах.

III. Предмет теорії держави і права: різноманітність поглядів та єдність сутності

Предмет та метод будь-якої науки є основними факторами, що харак­теризують її самостійність. Традиційно предмет Теорія держави і права визначається як загальні закономірності виникнення, становлення, функ­ціонування та вдосконалення держави і права.

ІУВ: Предмет теорії держави і права складає система теоретичних знань про загальні та специфічні закономірності зародження, виникнення, функціонування та розвитку держави і права як суспільних категорій. Особливості предмету по­лягають в дослідженні:

1. закономірностей розвитку суспільства як соціальної системи;

2. визначення закономірностей взаємодії держави, права та економічної си­стеми;

3. визначення закономірностей взаємодії держави з іншими елементами по­літичної системи, а також визначення місця права в системі засобів соціального регулювання;

4. категорій, які обов'язково пов'язані з суб'єктом (правовідносини, право­свідомість, правова культура, правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність, законність та правопорядок);

5. закономірностей, що не залежать від діяльності певних суб'єктів, осіб, відображають рівень розвитку суспільних відносин;

6. держави і права як логічно завершених категорій;

7. вивчає відносну самостійність держави і права, а також їх взаємодію в процесі регулювання суспільних відносин.

Сучасна юридична наука дещо переосмислює зміст предмета теорії держави і права.

1. Характерним для сучасної науки є питання щодо статусу порівняль­ного правознавства. Більшість науковців вважають його складовою час­тиною теорії держави і права, що має статус методу наукового дослі­дження. Однак, за переконанням Тихомирова Ю.О. та проф. Батлера по­рівняльне правознавство є самостійною юридичною наукою, забезпечує порівняльне дослідження національного і міжнародного права, а також дослідження різних галузей в межах національного права.

2. Проф. B.K. Бабаев дещо розширює предмет теорії держави і права, включаючи до нього логіку права. Це зумовлено дослідженням держави і права як логічно завершених категорій, що і визначає необхідність харак­теристики законів та закономірностей логіки стосовно держави і права.

3. Проф. K.M. Файзієв до предмету теорії держави і права включає проблеми філософії права, соціології права та позитивне право. Це пояс­нюється тим, що, на його думку, в межах теорії права вивчається не при­родне право, а те, що прийняте державою.

4. Проф. O.B. Малько дещо звужує визначення предмету теорії держави і права, відносячи до нього лише проблеми сутності державно-правових ка­тегорій. Це пояснюється вивченням держави і права з точки зору їх гносео­логії безвідносно до історичних та національних особливостей.

5. М.І. Байтін заперечує проти самостійного характеру політології, оскільки, на його думку, питання сутності та призначення влади є пред­метом теорії держави і права.

6. Представники галузевих дисциплін (Йоффе) вважають, що дослід­ження в межах теорії держави і права повинні базуватись на позитивному праві, а тому вивчення інших підходів до розуміння держави і права по­винно бути віднесено до історії політичних і правових вчень.

7. Представники сучасної теорії держави і права (Скакун О.Ф.) вважа­ють, що предмет повинен бути доповнений питаннями юридичної техніки.

8. Представники процесуального права (Горшеньов В.М.) вважають, що предметом Теорії держави і права є також питання теорії юридичного процесу.

9. Проф. М.І. Матузов вважає, що окремим напрямком вивчення тео­рією є філософія держави, хоча інші науковці називають її політологією.

Таким чином, особливості розуміння предмету Теорія держави і права свідчать про можливість доповнення традиційних поглядів на цю проблему. Всі зазначені погляди на предмет Теорія держави і права можуть бути об'єднані тим, що характеризують теорію як на­уку. Це зумовлено наступним:

• дискусійним залишається питання про первинність держави чи права, тому поширеним стає погляд на одночасність їх виникнення, що зумовлює особливості розуміння предмету теорії;

• одночасність еволюційного розвитку держави і права теж харак­теризує теорію як науку і зумовлює особливості розуміння її предмету;

• Взаємодія та взаємозалежність держави і права в процесі їх фун­кціонування та неможливість їх існування ізольовано теж впливає на ро­зуміння предмету теорії;

• Вищезазначені підходи до характеристики предмету Теорія дер­жави і права характеризують її як науку, оскільки визначають можливі напрямки її розвитку в майбутньому.