
- •Закономірності становлення і розвитку історії політичних і правових вчень.
- •Наукові методи дослідження політико-правововї думки.
- •Предмет і метод історії політичних і правових вчень.
- •Політична і правова думка в Стародавньому Єгипті.
- •Політична і правова думка Стародавнього Вавилону. Закони царя Хаммурапі.
- •Політичні і правові погляди в Стародавньому Ірані. Авеста.
- •11. Політико-правова ідеологія конфуціанства
- •12.Соціально-політичні і правові ідеї Мо-дзи.
- •18.Політико-правові погляди грецьких та римських стоїків.
- •22.Джерела права Стар.Риму.
- •23.Пол!тико-правов! поглядиАврел!я Августина.
- •24.Пол!тико-правов! погляди Фоми Акв!нського.
- •25.Вчення Фоми Акв!нського про державу та право.
- •26.Пол!тичн! та правов! !де!. Середньов!чних єресей.
- •27.Пол!тичн! погляди Марсел!я Падуанського.
- •28.Пол!тична !дея "Слова о полку Игореве".
- •29.Пол!тико-правова !дея в "Слово ! Благодать".
- •30.Пол!тична програма Володимира Мономаха.
- •31.Пол!тико-правов! погляди Данила Заточника.
- •32. Н!кколо Мак!авелл! про руш!йн! сили пол!тики ! !стор!!..
- •33. Погляди н!кколо Мак!авелл! на роль рел!г!!. У сусп!льств! та державному житт!.
- •34. Ніколо Макіавеллі про особистість правителя
- •35. Гуманізм епохи Відродження. Політико-правові ідеї Реформації
- •36. Політичні погляди Томаса Мора
- •37. Політичні погляди Томмазо Кампанелли
- •38. Вчення Жана Бодена про державу
- •39. Політико-правові погляди Станіслава Оріховського-Роксолана та Івана Вишенського
- •40. Політична концепція Філофея «Москва – третій Рим»
- •41. Політична програма Івана Пересвєтова
- •42. Політичні погляди Івана Грозного та Андрія Курбського
- •43. Вчення Гуго Гроція про державу і право
- •44. Наука міжнародного права Гуго Гроція
- •45. Політико-правове вчення Томаса Гоббса.
- •46. Політичне та правове вчення Джона Локка.
- •47. Політичні та правові погляди Вольтера.
- •48. Політико-правове вчення Шарля-Луї Монтеск’є.
- •53. Політична програма Івана Посошкова
- •54. Вчення Семена Десницького про державу і право.
- •55. Політичні погляди Михайла Щербатова.
- •56. Конституція Пилипа Орлика: політико-правовий зміст.
- •57. Політико-правове вчення Олександра Радіщева.
- •58. Політико-правові погляди Томаса Пейна.
- •59. Політико-правові вчення Томаса Джефферсона.
- •60. Політичне та правове вчення Александера Гамільтона.
- •61. Політико-правові погляди Джеймса Медісона.
- •62. Політико-правові погляди Іммануїла Канта.
- •63. Вчення Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля про державу і право.
- •64. Історична школа права. Карл Савіньї. Георг-Фрідріх Пухта.
- •65. Політико-правові ідеї Ієремії Бентама.
- •66. Політико-правові погляди Джона Стюарта Міля.
- •67. Політико-правові погляди Бенжамена Константа
- •68. Політико-правове вчення Огюста Канта
- •69. Політико-правові погляди Михайла Сперанського
- •70. Політичні і правові погляди Павла Пестеля та Микити Муравйова
- •71. Політико-правові погляди Тараса Шевченка
- •72. Політико-правові вчення слов’янофілів і западників
- •73. Соціологічна теорія права Людвіга Гумпловича
- •74. Політичні ідеї Герберта Спенсера
- •75. Політико-правове вчення марксизму.
- •76. Політико-правова ідеологія більшовизму
- •77. Політико-правові погляди Михайла Драгоманова
- •78. Конституційний проект ”Вольний союз – вільна спілка” та його значення в становлені українського конституціоналізму.
- •79. Політико-правові погляди Івана Франка.
- •80. Політико-правові погляди Володимира Винниченка.
- •81. Політико-правові погляди Миколи Міхновського.
- •82. Політико-правові погляди Михайла Грушевського.
- •83. Політико-правові погляди Володимира Соловйова.
- •84. Причини плюралізму політичних та правових ідей хх століття.
- •85. Світові системи права.
- •86. Реалістична теорія права.
- •87. Нормативістська теорія права Ганса Кельзена.
- •88. Психологічна теорія права Лева Петражицького.
- •89. Сучасні концепції природного права.
- •90. Теорія еліт.
88. Психологічна теорія права Лева Петражицького.
Оригінальну психологічну теорію права висунув Лев Йосипович Петражицький (1867 – 1931 р.). Його погляди найбільше повно викладені в книзі “Теорія права і держави в зв'язку з теорією моральності” (1907 р.).
Джерелом права, по переконанню теоретика, виступають емоції людини. Свою концепцію Петражицький називав “емоційною теорією” і протиставляв її іншим психологічним трактуванням права, що исходили з таких понять, як чи воля колективні переживання у свідомості індивідів.
Петражицький розрізняв два види емоцій, що визначають відносини між людьми: моральні і правові. Моральні емоції є однобічними і зв'язаними з усвідомленням людиною свого обов'язку, чи боргу. Норми моралі – це внутрішні імперативи. Зовсім інша справа – правові емоції. Почуття обов'язку супроводжується в них представленням про повноваження інших осіб, і навпаки. Правові емоції є двосторонніми, а виникаючі з них правові норми носять атрибутивно-імперативний (представницько-зобов’язуючий) характер.
Петражицький відносив до правових норм правила різних ігор, у тому числі дитячих, правила ввічливості, етикету і т.п. У його творах спеціально обмовлялося, що правові норми створюються не шляхом узгодження емоцій учасників суспільних відносин, а кожним індивідом окремо: “Переживання, що існують в психіці лише одного індивіда і не зустрічають визнання з боку інших, не перестають бути правом”.
У сучасних державах поряд з офіційно визнаним правом існує, на його думку, безліч систем інтуїтивного права, як, наприклад, право заможних шарів, міщанське право, селянське, пролетарське, право злочинних організацій. Психологічна теорія в цьому відношенні наближалася до ідей правового плюралізму, однак право соціальних класів і груп у ній було витлумачено індивідуалістично
Співвідношення інтуїтивного й офіційного права, по теорії Петражицького, у кожній країні залежить від рівня розвитку культури, стану народної психіки.
Петражицьким виділялися позитивні правові емоції (правовий характер яких забезпечений чужими авторитетними веліннями (наприклад, монарха) або іншими зовнішніми нормативними фактами (наприклад, звичаєм)) і інтуїтивні правові емоції (забезпечуються внутрішнім переживанням суб'єкта). Розвиток права (його атрибутивна сторона) породжує державу.
Одночасно Петражицький підкреслював неприпустимість зведення інтуїтивного права навіть найбільш утворених соціальних класів у масштаб для оцінки діючих законів. Реформи законодавства, як думав він, необхідно проводити на основі наукових знань. У зв'язку з цим їм висувався проект створення особливої наукової дисципліни – політики права.
З погляду Петражицького, філософія права розпадається на дві самостійні науки: теорію права і політику права. Теорія права повинна стати позитивною наукою, без яких-небудь елементів ідеалізму і метафізики. Політика права як прикладна дисципліна покликана з'єднати позитивні знання про право із суспільним ідеалом, тобто представити наукове рішення проблеми, що складала зміст колишніх природно-правових навчань.