
- •Закономірності становлення і розвитку історії політичних і правових вчень.
- •Наукові методи дослідження політико-правововї думки.
- •Предмет і метод історії політичних і правових вчень.
- •Політична і правова думка в Стародавньому Єгипті.
- •Політична і правова думка Стародавнього Вавилону. Закони царя Хаммурапі.
- •Політичні і правові погляди в Стародавньому Ірані. Авеста.
- •11. Політико-правова ідеологія конфуціанства
- •12.Соціально-політичні і правові ідеї Мо-дзи.
- •18.Політико-правові погляди грецьких та римських стоїків.
- •22.Джерела права Стар.Риму.
- •23.Пол!тико-правов! поглядиАврел!я Августина.
- •24.Пол!тико-правов! погляди Фоми Акв!нського.
- •25.Вчення Фоми Акв!нського про державу та право.
- •26.Пол!тичн! та правов! !де!. Середньов!чних єресей.
- •27.Пол!тичн! погляди Марсел!я Падуанського.
- •28.Пол!тична !дея "Слова о полку Игореве".
- •29.Пол!тико-правова !дея в "Слово ! Благодать".
- •30.Пол!тична програма Володимира Мономаха.
- •31.Пол!тико-правов! погляди Данила Заточника.
- •32. Н!кколо Мак!авелл! про руш!йн! сили пол!тики ! !стор!!..
- •33. Погляди н!кколо Мак!авелл! на роль рел!г!!. У сусп!льств! та державному житт!.
- •34. Ніколо Макіавеллі про особистість правителя
- •35. Гуманізм епохи Відродження. Політико-правові ідеї Реформації
- •36. Політичні погляди Томаса Мора
- •37. Політичні погляди Томмазо Кампанелли
- •38. Вчення Жана Бодена про державу
- •39. Політико-правові погляди Станіслава Оріховського-Роксолана та Івана Вишенського
- •40. Політична концепція Філофея «Москва – третій Рим»
- •41. Політична програма Івана Пересвєтова
- •42. Політичні погляди Івана Грозного та Андрія Курбського
- •43. Вчення Гуго Гроція про державу і право
- •44. Наука міжнародного права Гуго Гроція
- •45. Політико-правове вчення Томаса Гоббса.
- •46. Політичне та правове вчення Джона Локка.
- •47. Політичні та правові погляди Вольтера.
- •48. Політико-правове вчення Шарля-Луї Монтеск’є.
- •53. Політична програма Івана Посошкова
- •54. Вчення Семена Десницького про державу і право.
- •55. Політичні погляди Михайла Щербатова.
- •56. Конституція Пилипа Орлика: політико-правовий зміст.
- •57. Політико-правове вчення Олександра Радіщева.
- •58. Політико-правові погляди Томаса Пейна.
- •59. Політико-правові вчення Томаса Джефферсона.
- •60. Політичне та правове вчення Александера Гамільтона.
- •61. Політико-правові погляди Джеймса Медісона.
- •62. Політико-правові погляди Іммануїла Канта.
- •63. Вчення Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля про державу і право.
- •64. Історична школа права. Карл Савіньї. Георг-Фрідріх Пухта.
- •65. Політико-правові ідеї Ієремії Бентама.
- •66. Політико-правові погляди Джона Стюарта Міля.
- •67. Політико-правові погляди Бенжамена Константа
- •68. Політико-правове вчення Огюста Канта
- •69. Політико-правові погляди Михайла Сперанського
- •70. Політичні і правові погляди Павла Пестеля та Микити Муравйова
- •71. Політико-правові погляди Тараса Шевченка
- •72. Політико-правові вчення слов’янофілів і западників
- •73. Соціологічна теорія права Людвіга Гумпловича
- •74. Політичні ідеї Герберта Спенсера
- •75. Політико-правове вчення марксизму.
- •76. Політико-правова ідеологія більшовизму
- •77. Політико-правові погляди Михайла Драгоманова
- •78. Конституційний проект ”Вольний союз – вільна спілка” та його значення в становлені українського конституціоналізму.
- •79. Політико-правові погляди Івана Франка.
- •80. Політико-правові погляди Володимира Винниченка.
- •81. Політико-правові погляди Миколи Міхновського.
- •82. Політико-правові погляди Михайла Грушевського.
- •83. Політико-правові погляди Володимира Соловйова.
- •84. Причини плюралізму політичних та правових ідей хх століття.
- •85. Світові системи права.
- •86. Реалістична теорія права.
- •87. Нормативістська теорія права Ганса Кельзена.
- •88. Психологічна теорія права Лева Петражицького.
- •89. Сучасні концепції природного права.
- •90. Теорія еліт.
84. Причини плюралізму політичних та правових ідей хх століття.
85. Світові системи права.
Правова система — це комплекс взаємопов'язаних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин та юридичних явищ, що виникають внаслідок такого регулювання.
Романо-германська правова сім'я та її особливості
Загальновизнаним центром розвитку романо-германської правової сім'ї вважається континентальна Європа, тому її називають ще континентальною.
Романо-германська правова сім'я — це сукупність національних правових систем держав, які мають загальні риси, що виявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі давньоримського права та його пристосування до нових національних умов. Характерними рисами є:
домінування нормативно-правового акта як форми (джерела) права;поділ системи права на публічне та приватне право;диференціація та кодифікація галузей права;нормативність права, розгляд норм права як загального правила поведінки, встановленого законодавцем;включення у поняття права норм-роз'яснень (тлумачень), які виходять, насамперед, від законодавця та суддів.
Англосаксонська правова сім'я та її особливості
Англосаксонська правова сім'я об'єднує правові системи Великої Британії та інших країн. В її основу покладено англійське право.
Порівняно з правом країн романо-германської правової сім'ї, англосаксонське право не має внутрішнього поділу на публічне і приватне, загальносоціальне та юридичне. Воно навіть не диференціюється на цивільне й адміністративне, кримінальне і торгове. В англійському праві не існує галузевих інститутів як сукупності однотипових норм права. Норми права не поділяються на імперативні та диспозитивні, норми законів і підзаконних актів. Іншими словами, англійське право не е кодифікованим, адже воно створюється судовою та адміністративною практикою.
Однак англійське право диференціюється на загальне право і право справедливості, тому й англійські юристи поділяються на юристів загального права та юристів права справедливості.
Серед юридичних джерел цього права найбільш значущим є судовий прецедент.Іншим джерелом визначаються закони і підзаконні нормативні акти. їх другорядність зумовлюється тим, що вони визначаються джерелом права лише після апробації їх судовою практикою.Джерелом англійського права визначається також звичай, який у сфері конституційного права відіграє більшу роль, ніж судовий прецедент.
Релігійно-традиційна правова сім'я та її особливості
Релігійно-традиційна правова сім'я — це сукупність або релігійних правових систем держав, що базуються на віровченнях, або традиційних правових систем держав, що ґрунтуються на звичаєвому праві, пристосованому до нових національних відносин.
Мусульманське право базується на зобов'язаннях мусульман перед Аллахом та іншими ісламістами, викладених в Корані, а також на санкціях за порушення цих зобов'язань.Джерела мусульманського права: Коран —книга, що містить як загальні релігійно-моральні положення, так і конкретні правила поведінки мусульман; суна — тлумачення положень Корану у вигляді прикладів із життя Мухаммеда для керівництва віруючими власними діями; іджма — узгоджене тлумачення юристами ісламу Корану і суни для вирішення питань, що не відображені в цих джерелах; кіяс — рішення за аналогією відповідно до нових суспільних відносин.
Іудейське право — право єврейського народу. Основними джерелами є: вчення Тора, отримане Мойсеєм на горі Сіон; Мішна; Мндрашим; Барайти; Єрусалимський та Вавилонський талмуди.
Індуське право — сукупність релігійних, моральних і правових норм, основою яких є індуїзм. Джерела права: веди — ідейні принципи індуського права; смрити — коментарі вед, зібрання висловлювань видатних людей; правові звичаї — правила поведінки для кожної касти.
Звичаєве право держав Африки, Азії, Океанії — сукупність правил поведінки, що склалися на основі норм-звичаїв протягом тривалого часу, а також норм права колоніальних держав. Звичаєве право має в основному неписаний характер і передається поколіннями. Воно захищає інтереси спільноти, а не окремої людини. Спірні питання здебільшого розглядаються, не доходячи до офіційних судів.