
- •Закономірності становлення і розвитку історії політичних і правових вчень.
- •Наукові методи дослідження політико-правововї думки.
- •Предмет і метод історії політичних і правових вчень.
- •Політична і правова думка в Стародавньому Єгипті.
- •Політична і правова думка Стародавнього Вавилону. Закони царя Хаммурапі.
- •Політичні і правові погляди в Стародавньому Ірані. Авеста.
- •11. Політико-правова ідеологія конфуціанства
- •12.Соціально-політичні і правові ідеї Мо-дзи.
- •18.Політико-правові погляди грецьких та римських стоїків.
- •22.Джерела права Стар.Риму.
- •23.Пол!тико-правов! поглядиАврел!я Августина.
- •24.Пол!тико-правов! погляди Фоми Акв!нського.
- •25.Вчення Фоми Акв!нського про державу та право.
- •26.Пол!тичн! та правов! !де!. Середньов!чних єресей.
- •27.Пол!тичн! погляди Марсел!я Падуанського.
- •28.Пол!тична !дея "Слова о полку Игореве".
- •29.Пол!тико-правова !дея в "Слово ! Благодать".
- •30.Пол!тична програма Володимира Мономаха.
- •31.Пол!тико-правов! погляди Данила Заточника.
- •32. Н!кколо Мак!авелл! про руш!йн! сили пол!тики ! !стор!!..
- •33. Погляди н!кколо Мак!авелл! на роль рел!г!!. У сусп!льств! та державному житт!.
- •34. Ніколо Макіавеллі про особистість правителя
- •35. Гуманізм епохи Відродження. Політико-правові ідеї Реформації
- •36. Політичні погляди Томаса Мора
- •37. Політичні погляди Томмазо Кампанелли
- •38. Вчення Жана Бодена про державу
- •39. Політико-правові погляди Станіслава Оріховського-Роксолана та Івана Вишенського
- •40. Політична концепція Філофея «Москва – третій Рим»
- •41. Політична програма Івана Пересвєтова
- •42. Політичні погляди Івана Грозного та Андрія Курбського
- •43. Вчення Гуго Гроція про державу і право
- •44. Наука міжнародного права Гуго Гроція
- •45. Політико-правове вчення Томаса Гоббса.
- •46. Політичне та правове вчення Джона Локка.
- •47. Політичні та правові погляди Вольтера.
- •48. Політико-правове вчення Шарля-Луї Монтеск’є.
- •53. Політична програма Івана Посошкова
- •54. Вчення Семена Десницького про державу і право.
- •55. Політичні погляди Михайла Щербатова.
- •56. Конституція Пилипа Орлика: політико-правовий зміст.
- •57. Політико-правове вчення Олександра Радіщева.
- •58. Політико-правові погляди Томаса Пейна.
- •59. Політико-правові вчення Томаса Джефферсона.
- •60. Політичне та правове вчення Александера Гамільтона.
- •61. Політико-правові погляди Джеймса Медісона.
- •62. Політико-правові погляди Іммануїла Канта.
- •63. Вчення Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля про державу і право.
- •64. Історична школа права. Карл Савіньї. Георг-Фрідріх Пухта.
- •65. Політико-правові ідеї Ієремії Бентама.
- •66. Політико-правові погляди Джона Стюарта Міля.
- •67. Політико-правові погляди Бенжамена Константа
- •68. Політико-правове вчення Огюста Канта
- •69. Політико-правові погляди Михайла Сперанського
- •70. Політичні і правові погляди Павла Пестеля та Микити Муравйова
- •71. Політико-правові погляди Тараса Шевченка
- •72. Політико-правові вчення слов’янофілів і западників
- •73. Соціологічна теорія права Людвіга Гумпловича
- •74. Політичні ідеї Герберта Спенсера
- •75. Політико-правове вчення марксизму.
- •76. Політико-правова ідеологія більшовизму
- •77. Політико-правові погляди Михайла Драгоманова
- •78. Конституційний проект ”Вольний союз – вільна спілка” та його значення в становлені українського конституціоналізму.
- •79. Політико-правові погляди Івана Франка.
- •80. Політико-правові погляди Володимира Винниченка.
- •81. Політико-правові погляди Миколи Міхновського.
- •82. Політико-правові погляди Михайла Грушевського.
- •83. Політико-правові погляди Володимира Соловйова.
- •84. Причини плюралізму політичних та правових ідей хх століття.
- •85. Світові системи права.
- •86. Реалістична теорія права.
- •87. Нормативістська теорія права Ганса Кельзена.
- •88. Психологічна теорія права Лева Петражицького.
- •89. Сучасні концепції природного права.
- •90. Теорія еліт.
78. Конституційний проект ”Вольний союз – вільна спілка” та його значення в становлені українського конституціоналізму.
У 1884 році в Женеві (Швейцарія) побачила світ робота Михайла Драгоманова (1841-1895 рр.) “Вольний союз – Вільна спілка. Проект основания Устава украинского общества”. Конституційний проект складається із двох частин: текст конституційного проекту; пояснювальна записка до цього конституційного проекту. Основні положення конституційного проекту М.Драгоманова: зміна політичного режиму з самодержавства на демократичний режим – створення Республіки (крайній варіант – перехід до конституційної монархії); перетворення строго централізованої унітарної Російської імперії на державу з федеративною системою устрою (пропозиція – утворити на території Російської імперії 20 федеративних областей); створення системи федеральних (союзних) та місцевих (обласних) органів державної влади. При цьому надати широкі повноваження областям, включаючи і право прийняття для себе законів; надати широкі права міським та сільським громадам (право місцевого самоврядування); закріпити на конституційному рівні широкі права і свободи громадянам126. Конституційний проект М.Драгоманова мав значний вплив на дальший розвиток українського конституціоналізму першої чверті ХХ ст.127.
Таким чином, філософ обґрунтовував можливість побудови громадянського суспільства тільки шляхом поступових перетворень. Тому, він вбачав основним завданням, яке стоїть перед українським народом – програмна перебудова політичного ладу тогочасної України.Здійснення такої програмної перебудови мало відбуватися у контексті досягнення політичної свободи. Основними елементами такої свободи за М. Драгомановим є:- права людини і громадянина;- недоторканість особи і житла для поліції без судової постанови;- недоторканість приватних листів і телеграм;- свобода вибору місця проживання і занять;- релігійна свобода;- свобода слова, друку і заяв зовнішніми знаками без порушення зовнішнього порядку і безпеки у населених місцях;- свобода товариств і об'єднань;- право цивільного і кримінального позову проти службових осіб і установ за незаконне порушення інтересів особи;
79. Політико-правові погляди Івана Франка.
ІВАН ФРАНКО (1856–1916). Політичні погляди І. Франка еволюціонували від громадівського соціалізму й захоплення марксизмом до позицій національної демократії та критики марксизму.
Виникнення держави він пов’язував з виникненням приватної власності та суспільних класів. Найважливішою ознакою держави вважав відокремлений від суспільства управлінський апарат, що виступає як чинник насильства стосовно суспільства.
Конституційність, парламентаризм не ліквідують соціальної нерівності, бо парламент насправді представляє інтереси заможних верств суспільства, а буржуазне право захищає ці інтереси і робить трудящих фактично безправними.
Соціалістичне суспільство І. Франко уявляв як співдружність людей праці, засновану на господарській рівності, повній громадянській і політичній свободі, несумісній з державою. Політична свобода полягає у відсутності політичного тиску та управління зверху, держави як органу примусу.
Головними осередками влади народу вважав громади, що виконуватимуть усі функції управління суспільством. І. Франко віддавав перевагу безпосередній демократії, хоча не заперечував необхідності і представницької демократії. Органи представницької демократії утворюються на рівні вільного союзу громад, представники яких формують єдиний представницький орган для вирішення важливих питань – зовнішньої торгівлі, суду, оборони та ін.
І. Франко виступав за політичну незалежність націй. Однак така незалежність, на його думку, не передбачає обов'язкового відокремлення всіх націй, що входили до складу Російської держави. Формою політичної незалежності соціальне звільнених народів може бути демократична автономія у складі федерації.