70. Політичні і правові погляди Павла Пестеля та Микити Муравйова

Павло́́ Іванович Пе́стель (1793—1826) — дворянський революціонер, лідер декабристів в Україні, полковник. Ідеолог декабристського руху, автор програми Південного товариства (1821), що мала назву «Русская Правда», прихильник повалення царату, скасування кріпацтва і встановлення республіканського ладу. Одночасно з цим не визнавав права неросійських народів на самовизначення і був противником перебудови Російської імперії на федерацію. До незалежності України ставився негативно. Страчений у справі декабристів.

Праця Пастеля Русская Правда или Заповедная Государственная Грамота Великого Народа Российского, служащая заветом для усовершенствования Государственного устройства России и содержащая верный наказ как для народа, так и для Временного Верховного Правления») — програмний документ Південного товариства декабристів, створений Павлом Пестелем. Як і «Конституція» Микити Муравйова, — важливе джерело для дослідження політичних поглядів декабристів і самого декабристського руху; ідейний пам'ятник революційної організації, політичного і революційного минулого першої чверті 19 сторіччя.

Відміна кріпацтва та земельне питання Пестель вважав кріпацтво ганебною справою, противною людству. «Руська правда» проголошувала рішуче та повне знищення кріпацтва. Пропонував визволення селян з землею. Аграрний проект докладно розроблено в «Руській правді». Вся земля сільськогосподарського призначення в кожній волості поділяється на дві частини: перша частина є суспільною власністю, вона направляється в общинний розподіл між всіма хто бажає займатися землеробством, вона не може виступати об'єктом купівлі-продажу. Друга частина землі — приватна власність. Кожного громадянина майбутньої республіки повинно бути приписано до якоїсь волості. І має право коли завгодно отримати земельний наділ, що йому належить. На думку Пестеля це гарантувало населенню захист від голоду і злиднів. Друга частина землі знаходиться у приватній власності, частково може належати і державі. Необхідним для здійснення свого проекту вважав відчудження землі у поміщиків двома шляхами: за винагороду і мала місце конфіскація. Винагороду за землю, яка відходила, поміщики отримували від держави.

Права громадян Павло Пестель — переконаний противник самодержавства, його він називав тиранією. «Руська правда» проголошувала республіку.

Всі стани в державі знищувалися, ліквідовувалися всі соціальні привілеї. Проголошувалась рівність всіх перед законом. Визнавалось право кожного громадянина на участь в державних справах. Гільдії, цехові об'єднання знищувалися.

Громадянського повноліття росіяни по проекту досягали в 20 років. Усі громадяни чоловічої статі, досягнув 20 років, отримували виборчі права. Жінкам виборче право не надавалось. Проект не передбачав наявність майнового чи інших цензів. Передбачалась свобода друку та свобода віросповідання.

Запроваджено гласний суд присяжних рівний для усіх громадян. Проголошувались священне право приватної власності і повна свобода занять для населення, свобода торгівлі. Пестель виступав за широкий розвиток промисловості в Росії.

Державний устрій Пестель виступав проти федеративного устрою держави, прибічник єдиної республіки з сильною централізованою владою.

Республіка була розподілена на губернії, які в свою чергу ділились на повіти, а повіти - на волості. Кожний рік проходили волостні збори всіх мешканців волості, які обирали своїх депутатів до: волостних зборів, повітових зборів, губернських чи окружних зборів. До місцевих органів влади вибори були прямими. Окружні збори обирали преставників до вищого законодавчого органу — Народного Віче. Таким чином, вибори до Народного Віче були двохступеневі.

Народне Віче — вищий орган законодавчої влади в державі, однопалатний. Обиралось Віче на 5 років. Щороку переобиралась одна п'ята частина депутатів. Тільки Народне Віче мало право приймати закони, оголошувати війну, укладати мир. Ніхто не мав права розпускати Народне Віче.

Виконавча влада в Росії належала б Державній думі. Склад Державної думи — 5 членів, обраних Вічем на 5 років. Щороку переобирався один член думи. Обов'язки голови виконував той, хто працював останній (5-й) рік.

Кордони Російської республіки повинні були за проектом розширитися до своїх «природних» меж. Національному питанню Пестель не надавав значення, право відділення від Росії інших національностей не визнавав. Усі народи незалежно від національності отримували рівні політичні права, але одночасно пропонувались дуже жорсткі заходи проти кавказьких народів. Пестель пропонує поділити усі кавказькі народи на два разряди — мирні і «буйні», перших залишити на їхніх землях, надати їм російське правління, а других примусово переселити малими групами по усім руським волостям. Він вважав бажаною і християнізацію неруських народів.

Що стосується Польші, Пестель Павло Іванович визнавав за нею право на відділення від Росії, але тільки за наступних умов: в Польщі здійснюється революція і проголошується республіка на принципах «Руської правди».

Муравйов Микита Михайлович (9 вересня 1795 — 28 квітня 1843) — декабрист, капітан Гвардейського генерального штабу. Керівник Північного товариства, автор одного з програмних документів декабристів - Конституції. Старший брат декабриста Муравйова Олександра Михайловича.

Конституція Микити Муравйова — проект програмного документа Північного товариства, як і Руська правда (Павло Пестель) є найважливішим документом для дослідження ідеології декабристів.

Конституція Муравйова збереглася в декількох варіантах. Їх порівняння показує як змінювались його політичні погляди.

Муравйов вивчав Конституцію США, закони революційної Франції, іспанську конституцію 1812 року. Розпочинаючи роботу над проектом в 1821 році Муравйов вже відійшов від республіканських поглядів, в цей час він схиляється до ідей конституційної монархії.

За конституцією Микити Муравйова Державний устрій Проект передбачав введення в Росії конституційної монархії, якщо імператорська родина не прийняла б конституцію, як крайня міра пропонувалось її вигнання за межи країни і введення республіканського правління. Передбачався розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову. Імператор очолював виконавчу владу, законодавчої влади не мав. Імператор командував військами, але не мав права розпочинати війну, укладати мир. Він не мав права виїзжати за кордон.

Муравйов — прихильник державного устрою Північно-Американських Сполученних Штатів. Росія за конституцією — федеративна держава, поділяється на 15 держав (областей). В кожній державі була своя столиця

Права, свободи і обов'язки громадян Відміна суспільних станів. Рівність усіх перед законом. Затверджувався ряд буржуазних свобод: свобода пересування та занять населення, свобода слова, друку, віросповідання. Кожний громадянин повинен поважати і виконувати закони, бути завжди готовим до захисту Вітчизни. Проект передбачав відміну сословного суду і введення суду присяжних для усіх громадян. Затверджувалося священе право приватної власності. Знищувалися військові поселення.

Відміна кріпацтва і земельне питання Проект Муравйова проголошував відміну кріпацтва, але землі поміщиків залишались за ними, селяни визволялись без землі. Тільки в останьому варіанті проекту він під тиском товарищів увів незначне наділення селян землею (по 2 десятини на двір).

Північне товариство — таємна революційна організація декабристів, що виникла на основі існуючого раніше Союзу благоденства і діяла у Петербурзі (1821 — 1825).