60. Політичне та правове вчення Александера Гамільтона.

Александер Гамільтон (1757-1804) був видатним державним діячем США широкого масштабу і кругозору, автором глибоких розробок в області конституційної теорії і практики і енергійним захисником сильної централізованої влади федерального уряду. Вже в досить молодому віці був визнаний лідером федералістів. Його теоретичні погляди і практична діяльність справили вирішальний вплив на зміст Конституції США 1787 р. Не визнавав демократії, пропонував організувати владу, за якої права людей поділялися б відповідно до їхнього майнового стану.

Політичні погляди Гамільтона склалися в період, що передував Війні за незалежність, коли він виступав за мирне врегулювання конфлікту з Англією. Водночас вони складалися під вирішальним впливом теорії поділу влади Монтеск´є, на якого, своєю чергою, велике враження справив конституційний устрій англійської монархії. Цей устрій Гамільтон і вважав за необхідне покласти в основу Конституції США. Конкретніше, він був прихильником організації у США конституційної монархії англійського взірця.

Між тим, логіка визвольної боротьби колоній змусила Гамільтона та інших федералістів визнати можливість республіканського устрою, але за умови, що на чолі політичної влади перебуватиме президент, обраний пожиттєво і наділений досить широкими повноваженнями у найважливіших питаннях державного життя. Зокрема, президент володітиме можливістю контролювати представницький орган законодавчої влади, який під тиском виборців може прийняти довільні рішення. Президент призначатиме міністрів, які фактично не відповідатимуть перед парламентом.

Від Гамільтона вийшла ідея організації другої палати - сенату, обираного на основі виборчого права з високим майновим цензом, для перешкоджання ухваленню конгресом небажаних урядові законів. Як бачимо, президент за конституцією - це щось більше, ніж просто виконавча влада. Конституція значно модифікувала чисту ідею поділу влади. Президент став справжнім активним лідером як виконавчої, так і законодавчої влади. Він відіграє, отож, виняткову роль, зосереджуючи в своїх руках незрівнянно більше влади, ніж конституційні монархи.

Вимагаючи закріпити в Конституції США створення сильної централізованої виконавчої влади, Гамільтон вимагав одночасно створити сильну федеральну судову владу. Гамільтон- один з трьох авторів статей "Федераліста", опублікованих між жовтнем 1787 і травнем 1788 р. під псевдонімом давньоримського патріота республіки Публиуса Валерія, в якому розглянув принцип судового конституційного контролю і вказавши конституційні рамки його дії, а також теоретично обґрунтував місце цього інституту в системі стримувань і противаг.

Гамільтон різко вороже ставився до народних мас. Усіх людей він переділяв на багатих та бідних, відповідно - на освічених і неосвічених, здатних і нездатних управляти справами суспільства. Такий поділ, на його думку, має природне походження і є непереборним. Тільки багатим належить право бути представленими у вищих державних органах. Тільки вони здатні забезпечити стабільність політичного ладу. Будь-які зміни наявного суспільного ладу не принесуть людям нічого доброго, мислитель був проти надання народові можливості брати активну участь у державних справах, бо це неминуче призведе до помилок та безладдя через нерозумність і непостійність мас, а відтак ослабне держава.