2. Наукові методи дослідження політико-правововї думки.

В узагальненому вигляді стосовно дисципліни можна виділити наступні основні функції методу:  1) метод як спосіб побудови певної політико-правової теорії (тут мова йде, перш за все, про принципи та внутрішньої логіки формування конкретно-визначеної системи теоретичного знання, структурі і компонентах даної системи, взаємозв'язках цих компонентів і т.д.);  2) метод як спосіб інтерпретації та оцінки, що передують політико-правових вчень (даний аспект відображає зміст і характер відносин і взаємозв'язків між різними теоріями в історично розвивається політико-правової думки) і  3) метод як спосіб і форма вираження певного типу та принципу співвідношення між даною політико-правовою теорією і освітлюваної дійсністю (тут проявляється общеміровоззренческіе зміст методу в фундаментальних проблемах співвідношення матеріального і духовного в політико-правовому пізнанні, теорії та практики тощо)  Першим способом вивчення політичних явищ став  1) емпіричний метод, який полягає у збиранні та описі фактів і подій. Емпіричний метод спирається на дані спостережень і експерименти. Виявлені нові факти, у свою чергу, готують основу для наукового узагальнення. 2) Причинно-слідчий метод, або каузальний (від латинського causa - причина), метод. Суть цього методу полягає у виявленні причинно-наслідкових зв'язків між окремими явищами. Важливу роль в його використанні відіграє створення чіткого понятійного або, як ще кажуть, категоріального апарату науки. Причинно-слідчий метод, аналізуючи сутність явищ з якісної точки зору, допомагає створити логічну іерарархіческую модель политичекой категорій, за принципом: з явища А випливає наслідок Б, воно породжує подія В і т.д. Це створює передумови для пояснення і передбачення політичних подій у тому випадку, коли вони пов'язані між собою не прямо, а через довгий ланцюг наслідків. Розвиток причинно-наслідкового методу багато в чому спиралося на досягнення філософії і таких загальних методів науковогопізнання, як індукція і дедукція, аналіз і синтез, аналогія, порівняння та ін  3) Метод позитивного і нормативного аналізу. Позитивний аналіз спрямований на виявлення об'єктивних закономірностей і явищ у тому вигляді, як вони існують, тобто має на меті констатацію факту. Нормативний аналіз передбачає оціночні судження. Це підхід з точки зору повинності, з'ясування того, сприятливо чи ні дане економічне явище. Нормативний аналіз дуже важливий при формуванні економічної політики. Разом з тим при нормативному підході особливо сильно зачіпаються інтереси людей і, отже, різко зростає суб'єктивізм оцінок.  4) метод наукової абстракції, який полягає у виділенні найбільш важливих, істотних явищ і уявному відверненні від другорядних деталей. Цей метод дозволяє розчленовувати об'єкт дослідження та аналізувати основні взаємозв'язки у «чистому» вигляді. Метод наукових абстракцій лежить в основі будь-якого (в тому числі математичного) моделювання економічних процесів.  5) методи діалектичного та історичного матеріалізму. Головна теза матеріалістичного підходу до історії полягає в тому, що свідомість визначається суспільним буттям. Питання про те, чи завжди буття дійсно первинне по відношенню до свідомості, продовжує дискутуватися в політичній науці. Висловлюються думки про обмежені можливості матеріалістичної діалектики.  6) Функціональний метод. Для нього характерний аналіз всіх категорій не в «вертикальної» причинно-наслідкового зв'язку, як в каузальному методі, а в їх взаємодії один з одним як рівнозначних.