
- •Закономірності становлення і розвитку історії політичних і правових вчень.
- •Наукові методи дослідження політико-правововї думки.
- •Предмет і метод історії політичних і правових вчень.
- •Політична і правова думка в Стародавньому Єгипті.
- •Політична і правова думка Стародавнього Вавилону. Закони царя Хаммурапі.
- •Політичні і правові погляди в Стародавньому Ірані. Авеста.
- •11. Політико-правова ідеологія конфуціанства
- •12.Соціально-політичні і правові ідеї Мо-дзи.
- •18.Політико-правові погляди грецьких та римських стоїків.
- •22.Джерела права Стар.Риму.
- •23.Пол!тико-правов! поглядиАврел!я Августина.
- •24.Пол!тико-правов! погляди Фоми Акв!нського.
- •25.Вчення Фоми Акв!нського про державу та право.
- •26.Пол!тичн! та правов! !де!. Середньов!чних єресей.
- •27.Пол!тичн! погляди Марсел!я Падуанського.
- •28.Пол!тична !дея "Слова о полку Игореве".
- •29.Пол!тико-правова !дея в "Слово ! Благодать".
- •30.Пол!тична програма Володимира Мономаха.
- •31.Пол!тико-правов! погляди Данила Заточника.
- •32. Н!кколо Мак!авелл! про руш!йн! сили пол!тики ! !стор!!..
- •33. Погляди н!кколо Мак!авелл! на роль рел!г!!. У сусп!льств! та державному житт!.
- •34. Ніколо Макіавеллі про особистість правителя
- •35. Гуманізм епохи Відродження. Політико-правові ідеї Реформації
- •36. Політичні погляди Томаса Мора
- •37. Політичні погляди Томмазо Кампанелли
- •38. Вчення Жана Бодена про державу
- •39. Політико-правові погляди Станіслава Оріховського-Роксолана та Івана Вишенського
- •40. Політична концепція Філофея «Москва – третій Рим»
- •41. Політична програма Івана Пересвєтова
- •42. Політичні погляди Івана Грозного та Андрія Курбського
- •43. Вчення Гуго Гроція про державу і право
- •44. Наука міжнародного права Гуго Гроція
- •45. Політико-правове вчення Томаса Гоббса.
- •46. Політичне та правове вчення Джона Локка.
- •47. Політичні та правові погляди Вольтера.
- •48. Політико-правове вчення Шарля-Луї Монтеск’є.
- •53. Політична програма Івана Посошкова
- •54. Вчення Семена Десницького про державу і право.
- •55. Політичні погляди Михайла Щербатова.
- •56. Конституція Пилипа Орлика: політико-правовий зміст.
- •57. Політико-правове вчення Олександра Радіщева.
- •58. Політико-правові погляди Томаса Пейна.
- •59. Політико-правові вчення Томаса Джефферсона.
- •60. Політичне та правове вчення Александера Гамільтона.
- •61. Політико-правові погляди Джеймса Медісона.
- •62. Політико-правові погляди Іммануїла Канта.
- •63. Вчення Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля про державу і право.
- •64. Історична школа права. Карл Савіньї. Георг-Фрідріх Пухта.
- •65. Політико-правові ідеї Ієремії Бентама.
- •66. Політико-правові погляди Джона Стюарта Міля.
- •67. Політико-правові погляди Бенжамена Константа
- •68. Політико-правове вчення Огюста Канта
- •69. Політико-правові погляди Михайла Сперанського
- •70. Політичні і правові погляди Павла Пестеля та Микити Муравйова
- •71. Політико-правові погляди Тараса Шевченка
- •72. Політико-правові вчення слов’янофілів і западників
- •73. Соціологічна теорія права Людвіга Гумпловича
- •74. Політичні ідеї Герберта Спенсера
- •75. Політико-правове вчення марксизму.
- •76. Політико-правова ідеологія більшовизму
- •77. Політико-правові погляди Михайла Драгоманова
- •78. Конституційний проект ”Вольний союз – вільна спілка” та його значення в становлені українського конституціоналізму.
- •79. Політико-правові погляди Івана Франка.
- •80. Політико-правові погляди Володимира Винниченка.
- •81. Політико-правові погляди Миколи Міхновського.
- •82. Політико-правові погляди Михайла Грушевського.
- •83. Політико-правові погляди Володимира Соловйова.
- •84. Причини плюралізму політичних та правових ідей хх століття.
- •85. Світові системи права.
- •86. Реалістична теорія права.
- •87. Нормативістська теорія права Ганса Кельзена.
- •88. Психологічна теорія права Лева Петражицького.
- •89. Сучасні концепції природного права.
- •90. Теорія еліт.
37. Політичні погляди Томмазо Кампанелли
Томазо Кампанелла (1568-1639) народився в Італії. Твори «Філософія, доведена чуттями», знаменита утопія «Місто Сонця».
На перший план філософ виставив панораму суспільного і державного ладу соляріїв. Суспільний лад характеризувався обов'язковістю праці для всіх громадян і відсутністю приватної власності. Всі суспільні посади й роботи розподілялися між усіма громадянами. На відміну від Мора, Кампанелла рішуче висловився проти рабства. Праця надавалася кожному відповідно до нахилів, виявлених у нього ще в дитинстві. Оскільки професія кожного відповідала його природним захопленням, усі виконували покладені на них доручення вельми охоче. Але заняття рільництвом, скотарством, а також військова справа були обов'язковими для всіх. Найважчі роботи (ковальська справа, будівництво) вважалися почесними.
Позаяк виробничою працею було зайнято все населення, робочий день тривав чотири години. Все створене працею соляріїв було спільним надбанням. Спільно створене розподілялося справедливо за необхідністю. Все, в чому солярії відчували потребу, вони одержували від громади, і службові особи пильно слідкували за тим, щоб ніхто не одержав більше, ніж йому належить.
Філософ надавав великого значення науковим і технічним відкриттям і винаходам, вважаючи їх основою зміни суспільних відносин. Держава втручалась і в творчість поетів, пропонуючи їм ті форми, в яких вони мали втілювати своє натхнення.
Соціалістичні принципи ідеального суспільства тягли за собою і зміну характеру політичного ладу. В ідеальній державі Кампа-нелли можна побачити здійснення деяких принципів демократії. Було встановлено рівність чоловіків із жінками, мала місце демократична організація державної влади.
На чолі держави стояв першосвященик, якого солярії називали сонцем, або метафізиком. Цю посаду обіймав наймудріший і най-освіченіший громадянин. Він очолював як світську, так і духовну владу, йому належало право остаточного вирішення всіх питань і спорів. На посаді верховного правителя метафізик перебував доти, доки серед соляріїв не з'являлася людина, яка перевищувала його знаннями, науковими успіхами, а надто вмінням управляти державою. Тільки-но з'являлася така людина, як верховний правитель добровільно відмовлявся від влади на її користь.
В управлінні державою верховному правителеві допомагали три вищі співправителі: Пон, Сін і Мор, відповідно сила, мудрість і любов. Сила управляла справами війни і миру, тобто відала організацією збройних сил і всім, що стосувалося до оборони країни. Мудрості доручалися всі мистецтва й науки. На любов покладалася турбота про дітонародження, виховання, медицину, хліборобство і про все, що торкалось особистого життя й побуту.
Великого значення мислитель надавав військовій справі. Вона була обов'язковою для всіх, при цьому жінки навчалися військової справи нарівні з чоловіками, а на війні допомагали чоловікам, захищаючи стіни міста. Успішному веденню воєнних операцій сприяв високий патріотизм соляріїв, а також високий розвиток військової техніки.