36. Політичні погляди Томаса Мора

Європейський соціалізм епохи розпаду феодалізму і форму­вання буржуазного суспільства прийнято називати раннім соціаліз­мом, а першим твором раннього соціалізму була книга Томаса Мора з чудернацькою назвою «Золота книга, так само корисна, як і забавна, про найкращий устрій держави і про новий острів Уто­пію» (Утопія в перекладі з давньогрецької - місце, якого ніде не­має). Саме звідси слово «утопічний» стало означати спроби зо­браження картин майбутнього соціалістичного ладу без називання реальних шляхів або тих сил, які здатні його здійснити.

Томас Мор (1478-1535) народився в Лондоні в сім'ї судді, освіту дістав в Оксфордському університеті. Працював адвокатом у Лондоні. Твори «Утопія», «Історія Річарда 3».

Твір Мора «Утопія» починався з різкої критики соціальних і державно-правових порядків тогочасної цивілізації. Він був про­низаний ненавистю до суспільного устрою, політико-юридичних установ Англії, породжених приватною власністю.

Саме в приватній власності мислитель убачав корінь усього соціального зла. Власність, на його думку, є виною злиднів мас, злочинності й усякої несправедливості. «Де тільки є приватна влас­ність, де все міряють на гроші, там навряд чи коли-небудь можли­ва правильна та успішна течія державних справ». Вихід людства один - повне знищення приватної власності й установлення суспі­льної власності.

Він указав на шкідливість і несправедливість жорсто­ких покарань і виказав думку про те, що суспільство само винне у створенні тих умов, які спонукають людей до злочину (йшлося про насильне позбавлення селян землі задля розведення овець і роз­витку шерстяної промисловості в Англії). З цього приводу Мор піддав різкій критиці «криваве законодавство» і всю систему кри­мінального законодавства і правосуддя Англії.

Якщо більшість попередників Мора розуміла комунізм як спільність предметів споживання, то Мор у центр уваги ставив спільність виробництва. В Утопії праця мала обов'язковий харак­тер. Жінки працювали нарівні з чоловіками. Від фізичної праці звільнялися тільки вчені і службові особи на період виконання ними суспільних обов'язків. Все населення Утопії ремісникувало та робило коло землі. Щорічно з кожної міської сім'ї, яка налічу­вала 12-16 дорослих людей, по декілька членів переселялися в село для сільськогосподарських робіт. А для збирання врожаю з міста додатково виїздила в село необхідна кількість пра­цівників.

Суспільству належала і вся вироблена в ньому продукція. Вона вироблялася сім'ями. Кожна сім'я була зайнята певним ремеслом. Той, хто хотів змінити ремесло, мав перейти до іншої сім'ї. Так Мор висловився за збереження ремісничого виробництва з його недосконалими знаряддями виробництва. Робочий день тривав шість годин. Особливі посадові особи слідкували за тим, як пра­цювали утопійці.

Як не дивно, але в ідеальному суспільстві Мора були раби, які виконували неприємні роботи: забивали худобу, вивозили нечис­тоти тощо. Рабами ставали засуджені злочинці, люди, засуджені до смертної кари в сусідніх країнах і викуплені утопійцями, а також військовополонені, взяті в бою. Рабство було пожиттєвим, але не спадковим.

Існував центральний орган — сенат Утопії, до якого кожне місто посилало трьох депутатів. Сенат здійснював в основному економічні функції, спостерігаючи за правильним розподілом у країні продуктів і робочої сили. Службові особи були зайняті головно організацією виробництва і колективного споживання. Вони - не привілейований стан, а слуги народу.

Кримінально-правові погляди Мора відзначалися гуманізмом. Він виступав проти смертної кари як покарання за крадіжку, але під­тримував її щодо рецидивістів.