
- •Закономірності становлення і розвитку історії політичних і правових вчень.
- •Наукові методи дослідження політико-правововї думки.
- •Предмет і метод історії політичних і правових вчень.
- •Політична і правова думка в Стародавньому Єгипті.
- •Політична і правова думка Стародавнього Вавилону. Закони царя Хаммурапі.
- •Політичні і правові погляди в Стародавньому Ірані. Авеста.
- •11. Політико-правова ідеологія конфуціанства
- •12.Соціально-політичні і правові ідеї Мо-дзи.
- •18.Політико-правові погляди грецьких та римських стоїків.
- •22.Джерела права Стар.Риму.
- •23.Пол!тико-правов! поглядиАврел!я Августина.
- •24.Пол!тико-правов! погляди Фоми Акв!нського.
- •25.Вчення Фоми Акв!нського про державу та право.
- •26.Пол!тичн! та правов! !де!. Середньов!чних єресей.
- •27.Пол!тичн! погляди Марсел!я Падуанського.
- •28.Пол!тична !дея "Слова о полку Игореве".
- •29.Пол!тико-правова !дея в "Слово ! Благодать".
- •30.Пол!тична програма Володимира Мономаха.
- •31.Пол!тико-правов! погляди Данила Заточника.
- •32. Н!кколо Мак!авелл! про руш!йн! сили пол!тики ! !стор!!..
- •33. Погляди н!кколо Мак!авелл! на роль рел!г!!. У сусп!льств! та державному житт!.
- •34. Ніколо Макіавеллі про особистість правителя
- •35. Гуманізм епохи Відродження. Політико-правові ідеї Реформації
- •36. Політичні погляди Томаса Мора
- •37. Політичні погляди Томмазо Кампанелли
- •38. Вчення Жана Бодена про державу
- •39. Політико-правові погляди Станіслава Оріховського-Роксолана та Івана Вишенського
- •40. Політична концепція Філофея «Москва – третій Рим»
- •41. Політична програма Івана Пересвєтова
- •42. Політичні погляди Івана Грозного та Андрія Курбського
- •43. Вчення Гуго Гроція про державу і право
- •44. Наука міжнародного права Гуго Гроція
- •45. Політико-правове вчення Томаса Гоббса.
- •46. Політичне та правове вчення Джона Локка.
- •47. Політичні та правові погляди Вольтера.
- •48. Політико-правове вчення Шарля-Луї Монтеск’є.
- •53. Політична програма Івана Посошкова
- •54. Вчення Семена Десницького про державу і право.
- •55. Політичні погляди Михайла Щербатова.
- •56. Конституція Пилипа Орлика: політико-правовий зміст.
- •57. Політико-правове вчення Олександра Радіщева.
- •58. Політико-правові погляди Томаса Пейна.
- •59. Політико-правові вчення Томаса Джефферсона.
- •60. Політичне та правове вчення Александера Гамільтона.
- •61. Політико-правові погляди Джеймса Медісона.
- •62. Політико-правові погляди Іммануїла Канта.
- •63. Вчення Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля про державу і право.
- •64. Історична школа права. Карл Савіньї. Георг-Фрідріх Пухта.
- •65. Політико-правові ідеї Ієремії Бентама.
- •66. Політико-правові погляди Джона Стюарта Міля.
- •67. Політико-правові погляди Бенжамена Константа
- •68. Політико-правове вчення Огюста Канта
- •69. Політико-правові погляди Михайла Сперанського
- •70. Політичні і правові погляди Павла Пестеля та Микити Муравйова
- •71. Політико-правові погляди Тараса Шевченка
- •72. Політико-правові вчення слов’янофілів і западників
- •73. Соціологічна теорія права Людвіга Гумпловича
- •74. Політичні ідеї Герберта Спенсера
- •75. Політико-правове вчення марксизму.
- •76. Політико-правова ідеологія більшовизму
- •77. Політико-правові погляди Михайла Драгоманова
- •78. Конституційний проект ”Вольний союз – вільна спілка” та його значення в становлені українського конституціоналізму.
- •79. Політико-правові погляди Івана Франка.
- •80. Політико-правові погляди Володимира Винниченка.
- •81. Політико-правові погляди Миколи Міхновського.
- •82. Політико-правові погляди Михайла Грушевського.
- •83. Політико-правові погляди Володимира Соловйова.
- •84. Причини плюралізму політичних та правових ідей хх століття.
- •85. Світові системи права.
- •86. Реалістична теорія права.
- •87. Нормативістська теорія права Ганса Кельзена.
- •88. Психологічна теорія права Лева Петражицького.
- •89. Сучасні концепції природного права.
- •90. Теорія еліт.
36. Політичні погляди Томаса Мора
Європейський соціалізм епохи розпаду феодалізму і формування буржуазного суспільства прийнято називати раннім соціалізмом, а першим твором раннього соціалізму була книга Томаса Мора з чудернацькою назвою «Золота книга, так само корисна, як і забавна, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопію» (Утопія в перекладі з давньогрецької - місце, якого ніде немає). Саме звідси слово «утопічний» стало означати спроби зображення картин майбутнього соціалістичного ладу без називання реальних шляхів або тих сил, які здатні його здійснити.
Томас Мор (1478-1535) народився в Лондоні в сім'ї судді, освіту дістав в Оксфордському університеті. Працював адвокатом у Лондоні. Твори «Утопія», «Історія Річарда 3».
Твір Мора «Утопія» починався з різкої критики соціальних і державно-правових порядків тогочасної цивілізації. Він був пронизаний ненавистю до суспільного устрою, політико-юридичних установ Англії, породжених приватною власністю.
Саме в приватній власності мислитель убачав корінь усього соціального зла. Власність, на його думку, є виною злиднів мас, злочинності й усякої несправедливості. «Де тільки є приватна власність, де все міряють на гроші, там навряд чи коли-небудь можлива правильна та успішна течія державних справ». Вихід людства один - повне знищення приватної власності й установлення суспільної власності.
Він указав на шкідливість і несправедливість жорстоких покарань і виказав думку про те, що суспільство само винне у створенні тих умов, які спонукають людей до злочину (йшлося про насильне позбавлення селян землі задля розведення овець і розвитку шерстяної промисловості в Англії). З цього приводу Мор піддав різкій критиці «криваве законодавство» і всю систему кримінального законодавства і правосуддя Англії.
Якщо більшість попередників Мора розуміла комунізм як спільність предметів споживання, то Мор у центр уваги ставив спільність виробництва. В Утопії праця мала обов'язковий характер. Жінки працювали нарівні з чоловіками. Від фізичної праці звільнялися тільки вчені і службові особи на період виконання ними суспільних обов'язків. Все населення Утопії ремісникувало та робило коло землі. Щорічно з кожної міської сім'ї, яка налічувала 12-16 дорослих людей, по декілька членів переселялися в село для сільськогосподарських робіт. А для збирання врожаю з міста додатково виїздила в село необхідна кількість працівників.
Суспільству належала і вся вироблена в ньому продукція. Вона вироблялася сім'ями. Кожна сім'я була зайнята певним ремеслом. Той, хто хотів змінити ремесло, мав перейти до іншої сім'ї. Так Мор висловився за збереження ремісничого виробництва з його недосконалими знаряддями виробництва. Робочий день тривав шість годин. Особливі посадові особи слідкували за тим, як працювали утопійці.
Як не дивно, але в ідеальному суспільстві Мора були раби, які виконували неприємні роботи: забивали худобу, вивозили нечистоти тощо. Рабами ставали засуджені злочинці, люди, засуджені до смертної кари в сусідніх країнах і викуплені утопійцями, а також військовополонені, взяті в бою. Рабство було пожиттєвим, але не спадковим.
Існував центральний орган — сенат Утопії, до якого кожне місто посилало трьох депутатів. Сенат здійснював в основному економічні функції, спостерігаючи за правильним розподілом у країні продуктів і робочої сили. Службові особи були зайняті головно організацією виробництва і колективного споживання. Вони - не привілейований стан, а слуги народу.
Кримінально-правові погляди Мора відзначалися гуманізмом. Він виступав проти смертної кари як покарання за крадіжку, але підтримував її щодо рецидивістів.