
- •Питання для обговорення:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Питання для обговорення:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •Питання для обговорення:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •Методичні рекомендації
- •“Синтаксичний аспект ділового мовлення”
- •Питання для обговорення:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •Питання для обговорення:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •Текстів документів, їх реквізити”
- •Питання для обговорення:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •Питання для обговорення:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Інструкція про порядок підготовки та подання електронних варіантів документів атестаційних справ
- •Порядок підготовки та подання електронних варіантів матеріалів атестаційних справ
- •Правила оформлення дисертації Загальні вимоги
- •Запитання для самоконтролю:
- •Питання для обговорення:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •Питання для обговорення:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Автобіографія
- •1. Предмет договору
- •2. Обов'язки сторін
- •3. Права сторін
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Додаткові умови договору
- •6. Інші умови
- •Запитання для самоконтролю:
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •У сфері етикетного спілкування”
- •Питання для обговорення:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •Питання для обговорення:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Запитання для самоконтролю:
- •6. Які мовні засоби використовують спеціалісти для формування, впорядкування й унормування термінології? додатки
- •1. Перелік питань для підсумкового зрізу знань
- •2. Орієнтовна тематика рефератів
- •3. Короткий словник термінів ділового мовлення
- •Адресант (нім. Adressant) – суб’єкт мовлення, мовець; особа чи установа, яка відправляє документ. Адресат (нім. Adressat) – слухач чи читач; особа чи установа, якій надіслано документ.
- •4. Список рекомендованої літератури
- •Тестовий блок до підсумкового модульного контролю
- •6. Зразки документів
Запитання для самоконтролю:
Як Ви вирізняєте поняття лексика та лексикологія?
Які основні типи лексичних значень слова знаєте?
Чим зумовлене запозичення слів з інших мов? Чи завжди воно доцільне?
Що таке синонімічний ряд?
Чим відрізняються омоніми і пароніми?
Які слова не вступають в антонімічні відношення?
В яких функціональних стилях сучасної української літературної мови використовують історизми та архаїзми?
Чим зумовлена поява неологізмів?
Які сучасні медичні словники знаєте?
Методичні рекомендації
до практичного заняття на тему:
“Морфологічний аспект ділового мовлення”
(2 години)
Обґрунтування теми: Навчитись правильно оформляти та складати ділові документи – важлива необхідність кожної освіченої людини, оскільки це основа професіоналізму. Для цього потрібно володіти матеріалом на всіх мовних рівнях, зокрема, на морфологічному.
Мета заняття: Сформувати у студентів вміння та навички вільного володіння виражальними засобами на морфологічному рівні.
Питання для обговорення:
Іменник, як частина мови, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Прикметник, його граматичні категорії. Розряди за значенням. Ступені порівняння прикметників.
Числівник, його значення і морфологічні ознаки. Особливості відмінювання числівників. Зв’язок числівників з іменниками.
Дієслово, його значення і морфологічні ознаки. Поділ на дієвідміни. Особливості вживання форм дієслів у діловому мовленні.
Особливості використання службових частин мови у ділових документах. Проблеми перекладу прийменникових конструкцій у текстах офіційно-ділового стилю.
Вправи та завдання до теми:
Завдання 1. Подані слова поставте у формі родового відмінка однини. Поясніть, чому іменники ІІ відміни у родовому відмінку однини мають закінчення –а(-я) чи –у(-ю):
біль, діагноз, документ, акт, бланк, штамп, кашель, нежить, характер, інфаркт, міокард, грип, вивих, суглоб, пояс, термін, листопад, папір, стіл, діатез, стан, рецепт, аркуш, бал, бор, орган, лист, тип, рак, конфлікт, шлунок, мозок, центр.
Завдання 2. Провідміняйте ваше прізвище, ім’я, по батькові. Поясніть правопис.
Завдання 3. Доберіть до поданих іменників означення та узгодьте їх:
ступінь, ледащо, вермішель, носище, біль, шампунь, інтерв’ю, тюль, леді, протеже, поні, пюре, алібі.
Завдання 4. Утворіть, де це можливо, паралельні форми чоловічого і жіночого родів:
викладач, бухгалтер, водій, комбайнер, директор, професор, співак, хлібороб, лікар, санітар, провідник, президент.
Завдання 5. Згідно з поданою нижче схемою зробіть морфологічний аналіз іменників у наведеному реченні: Оксамитова шкіра, життєрадісність, внутрішній спокій, почуття щастя, гарний настрій – усе залежить в основному від певних гормонів в організмі (С.Геник).
Схема:
1. Слово в тексті.
2. Початкова форма.
3. Значення конкретне чи абстрактне.
4. Назва істоти чи неістоти.
5. Власна назва чи загальна.
6. Рід і засоби його вираження.
7. Число і засоби його вираження.
8. Відміна і група.
9. Синтаксична функція в реченні.
Завдання 6. З наведених прикметників випишіть ті, що не мають ступенів порівняння. Обґрунтуйте відповідь.
Хворий, досвідчений, освічений, високий, сліпий, дорогий, актуальний, демократичний, популярний, лисий, гуманний, чорнявий, гнідий, контрастний, важкий, зеленавий, терпкуватий, свіжий, порядний, холоднуватий, синюватий, живий, прегарний, дрібнесенький, здоровенний, довжелезний, світлий, кривий, готовий, більш-менш готовий, порожній, русий, темний, довгуватий, крутий, пречесний, кисло-солодкий, фіолетовий.
Завдання 7. Утворіть від поданих слів прикметники за допомогою суфікса –ськ (ий):
чех, француз,словак, Люксембург, Нью-Йорк, Париж, Острог, Запоріжжя, Калуш, Тлумач, Калуга, Рига, Тбілісі, Перемишль, Цюрих, Бахмач, Буг, Дрогобич, Гадяч, Кременчук, Нижній Березів, Волинь, Закарпаття, моряк, студент, козак, казах, тюрки, товариш, абонент.
Завдання 8. Утворіть присвійні прикметники від імен:
Василинка, Вікторія, Богданка, Іванна, Настя, Олег, Юрій, Одарка, Оришка, Ольга, Тарас, Степан, Ігор, Тетяна, Параска, Мелашка, Палажка, Сергій.
Завдання 9. Серед наведених слів підкресліть числівники:
три, трійка, троє, третій, трохи, там, подвоїти, подвоєння, пара, одна шоста, дві четверті, п’ятірка, п’ятирічний, семеро, мільйон.
Завдання 10. Визначте дієвідміну поданих дієслів:
полоти, колоти, боротися, бігти, боятися, спати, пищати, хотіти, клеїти, держати, нищити, скаржитися, сопіти, занедужати, мирити, донести, розповісти.
Завдання 11. Прочитайте текст, визначте прийменники і з’ясуйте, які обставинні відношення передаються завдяки їм (часові, просторові, причинові, мети, уступки, сукупності).
Коли ще не було на Землі ніяких професій, коли ніхто не писав і не читав, уже існували вчителі. Школою був навколишній світ, а вчитель знаходився поруч з учнями не з крейдою і книжкою в руках, а зі словом на устах. Отак з-поміж десятків людей виділявся один чоловік, який знав і розумів більше за інших і цими знаннями охоче ділився. Він учив життю – його бачити, прогнозувати, з ним гармоніювати. Слова підтверджувалися ділом, тому ніхто не сумнівався у сказаному.
Нині вчителі створили собі надійних помічників – комп’ютери, та без живого Слова, яке має закласти в них усе той же Учитель, ніяка техніка не працюватиме. Але траплялося так, що виховавши геніїв, сконструювавши дивовижні машини, Слово опинилося в ролі забутого родича на святі людського прогресу. І вчитель у сучасному суспільстві хоч і лишається фактично поводирем душі й розуму, та морально не визнаний першою особою в житті кожного і всіх разом (Н.Бабич).