§ 1. Система жанрів

В теорії і практиці журналістики склалася досить чітка система жанрів, яка і досі перебуває в полі зору не тільки вітчизняних дослідників та журналістів, а й зарубіжних. Одразу зазначимо, що в даній системі не все так прямолінійно, оскільки в силу специфіки кожного жанру, критеріїв його віднесеності до тієї чи іншої групи, жанрові "береги" бувають розмитими. Жанр (від франц. депге - рід) широко використовує літературознавство, мистецтвознавство, теорія і практика журналістики. Перші судження про літературний жанр знаходимо в "Поетиці" Аристотеля, хоч сам термін починають вживати значно пізніше.

У журналістиці під жанром прийнято розуміти усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливим способом освоєння життєвого матеріалу, характеризується чіткими ознаками структури.

Жанр, безумовно, один із елементів форми журналістського, як і літературного твору взагалі. Він завжди визначається задумом, змістом, роллю, масштабами і способами узагальнення в ньому дійсності. До критеріїв поділу журналістики на жанри відносяться: 1) об'єкт відображення; 2) призначення виступу; 3) масштаб Охоплення дійсності, масштаб узагальнення; 4) особливості літературно-стилістичних засобів.

Інформаційно-публіцистичні	Аналітично-публіцистичні	Художньо-публіцистичні
Замітка Репортаж Інтерв'ю Звіт	Кореспонденція Стаття Рецензія Огляд Огляд преси Коментар Лист	Нарис Фейлетон Памфлет Етюд Есе

Проте є ще домінуючий критерій, на основі якого прийнято відповідно групувати жанри журналістики. По суті, інформаційність аналітичність і художність як домінуючі ознаки жанрів лежать в основі, як ми вказували, відносно умовного поділу жанрів на групи жанрів: інформаційно-публіцистичних, аналітико-публіцистичних і художньо-публіцистичних (перші нерідко йменують: "інформаційні" та "аналітичні").

Цілком зрозуміло, що всі жанри журналістики несуть відповідну, хоч і різну за характером, інформацію. Власне і поділ жанрів на відповідні групи значною мірою ґрунтується на відмінності і ступені складності інформації. Враховуючи все сказане, систему жанрів можна представити таким чином:

ІНФОРМАЦІЙНО-ПУБЛІЦИСТИЧНІ ЖАНРИ ТА ЇХНІ ІЗНОВИДИ

ЗАМІТКА належить до найдавнішого, найпоширенішого інформаційно-публіцистичного жанру. Вона характеризується стислістю вислову, лаконічністю, точністю викладу думки, бездоганністю формулювань, яскравістю мовностилістичних засобів. Різновиди заміток: хронікальна замітка (хроніка), інформаційна замітка (повідомлення, відгук, подяка), критична замітка. Отже, замітка найоперативніший і найпростіший жанр, з допомогою якого повідомляється про об'єктивно існуючі факти, події, явища соціального розвитку суспільства з метою пізнавального, політико-виховного впливу на аудиторію ЗМІ.

РЕПОРТАЖ - оперативний жанр ЗМІ, в якому динамічно, з документальною точністю та емоційністю відтворюються картини дійсності у їхньому розвитку через безпосереднє сприйняття автора, що створює враження (ефект) присутності у самого читача, радіослухача чи телеглядача на місці події.

Різновиди репортажу: подієвий, прямий, проблемно-тематичний, репортаж-роздум, критичний репортаж, колективний репортаж.

ІНТЕРВ'Ю - бесіда журналіста з компетентними людьми на суспільно значущу тему, призначена для опублікування в пресі, передачі по телебаченню або радіо. Різновиди інтерв'ю: інтерв'ю-монолог, інтерв'ю-діалог, інтерв'ю-полілог (бесіда за круглим столом), інтерв'ю-звіт, інтерв'ю-замальовка, інтерв'ю-анкета, прес-конференція, брифінг.

Вимоги до інтерв'ю - злободенність, суспільна значущість теми питань, пристрасність, діловитість, соціально-політична спрямо­ваність.

ЗВІТ - це оперативний жанр журналістики, який не лише повідо­мляє, а й аналізує важливі суспільно-політичні події, для яких харак­терна дія, виражена словом. Різновиди звітів: прямий (інфор­маційний) і проблемно-тематичний.

АНАЛІТИКО-ПУБЛІЦИСТИЧНІ ЖАНРИ ТА ЇХНІ РІЗНОВИДИ

До XX ст. поняття "кореспонденція" (в значенні жанру) не було. Під цією назвою об'єднувалось все те, що надходило для опублікування - листи, замітки, статті. Згодом кореспонденція окреслюється як самостійний жанр, поступово набуває все більшого значення, утверджується на сторінках преси.

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ - один із важливих аналітико-публіцистичних жанрів, який, використовуючи достовірні, об'єднані спільністю теми факти, публіцистичними засобами відображає певну сторону сучасної дійсності, обмежену місцем і часом. Різновиди кореспонденції: Інформаційна, аналітична (проблемна), критична.

Слово "стаття" вживається нині у кількох значеннях. У літературній творчості під ним здебільшого розуміють загальну назву будь-якого матеріалу, надісланого до редакції чи вже опублікованого. Однак стаття - це окремий жанр, який має свої особливості.

СТАТТЯ - порівняно невеликий за обсягом публіцистичний твір, в якому автор, аналізуючи факти, явища життя, доносить до читача за допомогою логічних (аналіз та синтез), частково образних аргументів певну думку, ідею. Основою статті є конкретна проблема, навколо якої групується весь матеріал, логічно, доказово розгор­тається думка.

Стаття має кілька різновидів: передова стаття (її підвиди - оперативна, загальнополітична або пропагандистська), теоретична стаття, проблемна стаття. Окремі дослідники одним із різновидів статті вважають публіцистичний коментар.

КОМЕНТАР - злободенний публіцистичний виступ, який пояснює і оцінює важливі політичні, державні, господарські, культурно-мистецькі та інші події, офіційні урядові документи, статистичні введення, протоколи масових зібрань, публікації і передачі ЗМІ. Залежно від об'єкту коментаря визначається його тематична спрямованість-політичний коментар, воєнний коментар, сільськогосподарський коментар тощо. Він маже мати тон і критичний, і політичний, і сатиричний.

РЕЦЕНЗІЯ - аналітико-публіцистичний жанр, який аналізує й оцінює літературний, мистецький чи науковий твір. Від інших відрізняється насамперед тим, що за об'єкт свого розгляду бере не безпосередньо факти дійсності, а життєві явища, уже відображені, тобто у ньому "відображення відображеного". Має широкий тематичний діапазон (всі види мистецтва, науки, літератури тощо).

Різновиди рецензії за формою та за методом освоєння факто­логічного матеріалу - аналітичні та інформаційні. В свою чергу, ці два різновиди можна розділити на підгрупи: рецензія-анотація, рецензія-репліка, рецензія-фейлетон, рецензія-відкритий лист, оглядова стаття, яка виходить за рамки жанру, але є поширеною формою оцінки літературно-мистецьких явищ.

ОГЛЯД - жанр журналістики, який містить оцінки сукупності однорідних фактів з певної сфери життєдіяльності людей протягом певного часу, з метою дати аудиторії об'єктивну і цілісну картину дійсності, своєрідну панораму життя, одну з його сфер. Ґрунтується на вагомій фактичній основі, розробляє актуальну тематику, ставить гострі проблеми суспільно-політичного характеру.

Виділяють огляди загальні, тематичні, інформаційно- чи аналітико-публіцистичні. Набираючи яскраво окреслених форм, вони виявляються у таких різновидах: телеогляд, радіоогляд, міжнародний огляд, огляд на внутрішні теми, огляд листів, театральний огляд, літературний огляд, спортивний огляд тощо.

ОГЛЯД ПРЕСИ - аналітико-публіцистичний жанр, який являє собою форму рецензування. Від літературної рецензії відрізняється специфікою об'єкта розгляду: аналізує періодичне видання - газету чи журнал, а також матеріал, переданий по радіомовленню чи телебаченню. Має такі різновиди: загальний, інформаційний, тематичний.

ЛИСТ - аналітико-публіцистичний жанр у формі звернення автора або групи осіб до газети, журналу, на радіо і телебачення (або через них ) з різними важливими питаннями суспільно-політичного, морально-етичного змісту. Як публіцистичний жанр має багато різновидів. Найважливіші серед них: т. зв. відкритий лист, послання, заява, звернення, привітання.

ХУДОЖНЬО-ПУБЛІЦИСТИЧНІ ЖАНРИ ТА ЇХНІ РІЗНОВИДИ

При дослідженні теоретичних проблем публіцистики, нарисова творчість все частіше розглядається як людинознавча галузь, через всебічне осмислення якої можна проникнути у творчу лабораторію автора, збагнути складні проблеми психології творчості. В теоретичній науці чимало пояснень і тлумачень жанрової природи нарису. Проте, характеризуючи будь-який з художньо-публіцистичних жанрів, і зокрема нарис, слід вичленувати не якусь одну, нехай навіть визначальну, рису чи ознаку, а розглядати їх у сукупності. Слід брати до уваги: а) предмет і масштаб пізнання, осмислення, узагальнення та відображення; б) функціональне призначення, пізнавально-виховні можливості і завдання; в)стилістичні особливості, тобто виражально-зображальні засоби. Якщо проаналізувати весь досвід нарисової літератури, то можна дійти висновку: НАРИС - художньо-публіцистичний жанр, в якому на документальній основі узагальнюються важливі суспільно-політичні явища, розкриваються події, в центрі яких є зображення людини, розкриття її характеру. Найпоширенішими видами цього жанру є портретний нарис (зари­совка - його мала форма), подорожній нарис, проблемний нарис.

ФЕЙЛЕТОН - сатиричний художньо-публіцистичний жанр, який виявляє комічну суть негативних фактів, процесів і явищ дійсності. Різновидами є: белетристичні і публіцистичні, на зовнішні теми і на міжнародні теми.

ПАМФЛЕТ - сатиричний художньо-публіцистичний жанр, у якому розвінчуються суспільне небезпечні негативні явища, розрахований на ідейне знищення об'єкта критики.

До сатиричних жанрів відносяться: байка, гумореска, епіграма, пародія, мініатюра, афоризм. ЕТЮД і ЕСЕ - художньо-публіцистичні жанри, які за своїми жанровими ознаками нагадують нарисово-фейлетонно-памфлетні виступи на історичні, наукові, літературно-мис­тецькі теми і мають закінчений характер.

В результаті продуктивно-творчої інтеграції публіцистики і художньої літератури, особливо поезії, розвились і утвердились у журналістській практиці такі жанри: газетне оповідання, газетний вірш, віршована текстівка, віршований коментар. Репортаж, нарис, щоденник, лист мають свої поетичні еквіваленти. Сатиричну групу жанрів урізноманітнюють віршований фейлетон, віршований памфлет, а також пародія, епіграма, мініатюра, байка.

Аудіовізуальні засоби масової інформації виробили цілу низку жанрових модифікацій, окремі види групи. Так, радіомовленню притаманні ще такі жанри як радіовиступ, радіооповідання, радіокомпозиція, радіопостановка, радіо п'єса, радіофільм. Аналогічні жанри властиві і телебаченню, однак жанрова палітра його дещо багатша ток-шоу, ігри, телеконференції, телемости тощо.

Сучасна журналістська практика виробила певні форми подачі творів фотожурналістики. В системі жанрів фотожурналістики слід виділяти тільки ті форми, які цілком склалися: фотозамітка (фотоінформація з її позитивно-критичними різновидами), фоторепортаж і фотонарис.

Жанр, звичайно, не є самоціллю, а передбачає можливість різноманітного відображення практично всіх галузей суспільного життя, тобто різного змісту. Елементи форми (в рухомих рамках жанру) залежать від характеру об'єкта, своєрідного творчого методу і конкретної мети журналістського виступу масової роботи.