- •Контрольна робота №5.
- •Розв’язок.
- •Р Рис. 5.5 озв’язок.
- •Розв’язок.
- •5. 10. При розташуванні предмета на відстані 40 см від двоопуклої лінзи отримали дійсне зображення, збільшене в 1,5 рази. Яка фокусна відстань лінзи?
- •Р Рис. 5.16 озв’язок.
- •5. 20. Увігнуте сферичне дзеркало дає дійсне зображення, що у три рази більше предмета. Визначити фокусну відстань дзеркала, якщо відстань між предметом і зображенням 20 см.
- •5. 21. Зображення предмета на плівці фотоапарата з відстані 15 м вийшло висотою 30 мм, а з відстані 9м- висотою 55 мм. Знайти фокусну відстань об'єктива.
- •5. 26. На якій відстані від опуклого дзеркала потрібно помістити джерело світла, щоб його зображення вийшло на відстані 60 см від дзеркала? Фокус дзеркала дорівнює 90 см.
- •5. 27. На відстані 15 см від двоопуклої лінзи, оптична сила якої 10 дптр, поставлений перпендикулярно до оптичної осі предмет, висотою 2 см. Знайти висоту зображення.
- •5. 29. На якій відстані від лінзи з фокусною відстанню 12 см потрібно поставити предмет, щоб його дійсне зображення було втроє більше самого предмета?
- •5. 30. При фотозйомці автомобіля, довжиною 4 м, плівка знаходилась на відстані 60 мм від об'єктива. З якої відстані фотографували автомобіль, якщо довжина його негатива 32 мм?.
- •5. 51. Над майданом, на висоті 5 метрів, висить точкове джерело світла. Площа поверхні всередині якої освітленість майдану не менша 1 лк, дорівнює 235,5 м2. Знайти силу джерела світла.
- •5. 52. Над майданом висить точкове джерело світла силою 200 кд. Площа поверхні, всередині якої освітленість майдану не менша 1 лк, дорівнює 235,5 м2. Знайти висоту на якій висить джерело світла.
- •5. 53. На висоті 2 метра над центром півсфери радіусом 200 см, висить точкове джерело світла силою 172 кд. Знайти освітленість в точці поверхні півсфери, на яку промені падають під кутом 30°.
- •5. 54. На висоті 2 метра над центром півсфери, радіусом 200 см, висить точкове джерело світла силою 700 кд. Знайти освітленість в точці поверхні півсфери, на яку промені падають під кутом 42°.
- •5. 57. Три однакові лампи вуличного освітлення, з силою світла 225 кд, знаходяться на висоті 1500 см. Відстань між лампами 20 метрів. Знайти освітленість землі в точці під середньою лампою.
- •5. 126. Кут падіння променя на поверхню скла дорівнює 60°. При цьому відбитий пучок світла виявився максимально поляризованим. Визначити кут заломлення променя.
- •Р Рис. 5.126 озв’язок.
- •Р Рис. 5.128 озв’язок.
- •Р Рис. 5.126 озв’язок.
- •Р Рис. 5.130 озв’язок.
- •Р Рис. 5.131 озв’язок.
- •Р Рис. 5.132 озв’язок.
- •5. 133. Під яким кутом до обрію повинне знаходитися Сонце, щоб його промені, відбиті від поверхні озера, були найбільш повно поляризовані?
- •Р Рис. 5.133 озв’язок.
- •Розв’язок.
- •5. 137. Знайти кут між головними площинами поляризатора й аналізатора, якщо інтенсивність природного світла, що проходить через поляризатор і аналізатор, зменшується в 4 рази,
- •5. 171. При проходженні в деякій речовині шляху інтенсивність світла зменшилася в 3 рази. Визначите, у скільки разів зменшиться інтенсивність світла при проходженні шляху 2 .
- •5. 176. При якій швидкості червоне світло (690 нм) буде здаватися зеленим (530 нм)?
5. 126. Кут падіння променя на поверхню скла дорівнює 60°. При цьому відбитий пучок світла виявився максимально поляризованим. Визначити кут заломлення променя.
Р Рис. 5.126 озв’язок.
П
Дано:
= 60°
= 1
= 1,52
=
90°
= ?
, (1)
де - кут падіння променів; - відносний показник заломлення. При повній поляризації площина коливання відбитої хвилі перпендикулярна до її площини падання.
Зіставляючи формули закону Брюстера і закону заломлення світла,отримаємо відповідь:
. (2)
У рівняння (2) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповідь:
=
5. 127. Кут між площинами пропущення поляроїдів дорівнює 50°. Природне світло, проходячи крізь таку систему, послабляється в п = 8 разів. Нехтуючи утратою світла при відбитті, визначити коефіцієнт поглинання світла у поляроїдах.
Розв’язок.
М
Рис. 5.127
Дано:
=
50° п
=
8 разів
= ?
, (1)
де - інтенсивність падаючого на призму монохроматичного пучка; - коефіцієнт поглинання світла призмою.
Плоскополяризований пучок світла інтенсивністю падає на другий Ніколь , і також розщеплюється на два пучки різної інтенсивності: звичайний і незвичайний. Звичайний пучок цілком поглинається призмою. Інтенсивність незвичайного пучка, що вийшов із другої призми, визначається за законом Малюса:
, (2)
де - кут між площиною коливань у поляризованому пучку і площиною пропускання другої призми.
З рівняння (2) визначаємо у скільки разів пучок світла, що виходить із другого ніколя, ослаблений у порівнянні з пучком, що падає на перший ніколь:
= (3)
А з рівняння (3) визначаємо коефіцієнт поглинання світла у поляроїдах:
= (4)
У рівняння (4) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповідь:
=
5. 128. Пучок світла, що йде у скляній посудині з гліцерином, відбивається від дна посудини. При якому куті падіння відбитий пучок світла максимально поляризований?
Р Рис. 5.128 озв’язок.
П
Дано:
= 1,47
= 1,52
=
90°
= ?
, (1)
де - кут падіння променів; - відносний показник заломлення. При повній поляризації площина коливання відбитої хвилі перпендикулярна до її площини падання.
З формули закону Брюстера отримаємо відповідь:
. (2)
У рівняння (2) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповідь:
=
5.
!29. Пучок світла переходить з рідини у
скло. Кут падіння
пучка
дорівнює 60°, кут заломлення
=
50°. При якому куті падіння
пучок світла, відбитий від границі цих
середовищ, буде максимально
поляризованим?
