Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Реш. №5 .doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
8.68 Mб
Скачать

Розв’язок.

Закон заломлення світла має вигляд:

, (1)

де - кут падіння променя; - кут заломлення променя; - відносний показник заломлення другого середовища відносно першого; - швидкість і довжина світла у відповідному середовищі; - абсолютний показник заломлення; - швидкість світла у вакуумі.

З рівняння (1) отримуємо вирази для розрахунку довжини хвиль 0 і звичайного і незвичайного променів у кристалі:

(2)

Тоді підставляємо задані в умові задачі величини в вирази системи рівнянь (2) і отримуємо відповіді:

= , =

5. 137. Знайти кут між головними площинами поляризатора й аналізатора, якщо інтенсивність природного світла, що проходить через поляризатор і аналізатор, зменшується в 4 рази,

Розв’язок.

М

Рис. 5.127

Дано:

п = 4 разів

= 0

= ?

онохроматичне світло, яке після світлофільтра падає на грань першої призми ніколя (див. рис. 5.127), розщепляється у наслідок подвійного променезаломлення на два пучки: звичайний і незвичайний. Площина коливань незвичайного пучка лежить у площині рисунка ( площина головного перетину). Площина коливань звичайного пучка перпендикулярна площині рисунка. Звичайний пучок світла внаслідок повного відбивання від грані поглинається затемненою гранню призми. Незвичайний пучок проходить крізь призму, зменшуючи свою інтенсивність внаслідок поглинання. Таким чином, інтенсивність світла, що проходить крізь першу призму дорівнює:

, (1)

де - інтенсивність падаючого на призму монохроматичного пучка; - коефіцієнт поглинання світла призмою.

Плоскополяризований пучок світла інтенсивністю падає на другий ніколь , і також розщеплюється на два пучки різної інтенсивності: звичайний і незвичайний. Звичайний пучок цілком поглинається призмою. Інтенсивність незвичайного пучка, що вийшов із другої призми, визначається за законом Малюса:

, (2)

де - кут між площиною коливань у поляризованому пучку і площиною пропускання другої призми.

З рівняння (2) визначаємо у скільки разів пучок світла, що виходить із другого ніколя , ослаблений у порівнянні з пучком, що падає на перший ніколь , а з одержаного рівняння визначаємо кут між головними площинами поляризатора й аналізатора:

. (3)

У рівняння (3) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповідь:

=

5. 138. Природне світло проходить через поляризатор і аналізатор, поставлені так, що кут між їхніми головними площинами дорівнює . Як поляризатор, так і аналізатор поглинають і відбивають 8% падаючого на них світла. Виявилося, що інтенсивність променів, що вийшли з аналізатора, дорівнює 9% інтенсивності природного світла, що падає на поляризатор. Знайти кут .

Розв’язок.

М

Рис. 5.127

Дано:

п = 4 разів

= 8%

= 9%

= ?

онохроматичне світло, яке після світлофільтра падає на грань першої призми ніколя (див. рис. 5.127), розщепляється у наслідок подвійного променезаломлення на два пучки: звичайний і незвичайний. Площина коливань незвичайного пучка лежить у площині рисунка ( площина головного перетину). Площина коливань звичайного пучка перпендикулярна площині рисунка. Звичайний пучок світла внаслідок повного відбивання від грані поглинається затемненою гранню призми. Незвичайний пучок проходить крізь призму, зменшуючи свою інтенсивність внаслідок поглинання. Таким чином, інтенсивність світла, що проходить крізь першу призму дорівнює:

, (1)

де - інтенсивність падаючого на призму монохроматичного пучка; - сумарний коефіцієнт поглинання і відбивання світла призмою.

Плоскополяризований пучок світла інтенсивністю падає на другий ніколь , і також розщеплюється на два пучки різної інтенсивності: звичайний і незвичайний. Звичайний пучок цілком поглинається призмою. Інтенсивність незвичайного пучка, що вийшов із другої призми, визначається за законом Малюса:

, (2)

де - кут між площиною коливань у поляризованому пучку і площиною пропускання другої призми.

З рівняння (2) визначаємо у скільки разів пучок світла, що виходить із другого ніколя , ослаблений у порівнянні з пучком, що падає на перший ніколь , а з одержаного рівняння визначаємо кут між головними площинами поляризатора й аналізатора:

. (3)

У рівняння (3) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповідь:

=

5. 139. Знайти коефіцієнт відбивання природного світла, що падає на скло ( = 1,54) під кутом повної поляризації. Знайти ступінь поляризації променів, що пройшли в скло.

Рис. 5.139

Р

Дано:

= 1,54

= 90°

= ?, = ?

озв’язок

Коефіцієнт відбивання природного світла від поверхні діелектрика дорівнює:

. (1)

Згідно з формулами Френеля:

,

, (2)

де - інтенсивність падаючого природного світла; - інтенсивність відбитого світла, у якого коливання вектору напруженості світлової хвилі перпендикулярні площині падіння; - інтенсивність відбитого світла, у якого коливання вектору напруженості світлової хвилі паралельні площині падіння; , - відповідно кути падіння та заломлення світла. У випадку повної поляризації , а

. (3)

Тоді кут заломлення променя дорівнює

= . (4)

Тому формули (2) приймають вигляд

, , (5)

У формулу (1) підставляємо значення інтенсивності з (5) і отримаємо вираз для розрахунку першої відповіді:

. (6)

Тоді, енергія коливань перпендикулярних площині падіння, які проходять у друге середовище, буде складати

, (7)

а енергія коливань паралельних площині падіння, які проходять у друге середовище, буде складати .

Ступень поляризації променів, що пройшли в скло

, (8)

де і - максимальна та мінімальна інтенсивності світла, які відносяться до двох взаємно перпендикулярним напрямкам коливань у промені, який пройшов у скло.

У рівняння (3), (4), (6) та (8) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

= , =

5. 140. Промені природного світла проходять крізь плоскопаралельну скляну пластинку ( = 1,54), падаючи на неї під кутом повної поляризації. Знайти ступінь поляризації Р променів, що пройшли крізь пластинку.

Р

Дано:

= 1,54

= 90°

= ?

Рис. 5.140

озв’язок

Ступень поляризації променів, що пройшли в скло

, (1)

де і - максимальна та мінімальна інтенсивності світла, які відносяться до двох взаємно перпендикулярним напрямкам коливань у промені, який пройшов крізь скло.

При відбиванні природного світла від діелектрика мають місце формули Френеля:

, , (2)

де - інтенсивність падаючого природного світла; - інтенсивність відбитого світла, у якого коливання вектору напруженості світлової хвилі перпендикулярні площині падіння; - інтенсивність відбитого світла, у якого коливання вектору напруженості світлової хвилі паралельні площині падіння; , - відповідно кути падіння та заломлення світла. У випадку повної поляризації , а

. (3)

Тоді кут заломлення променя дорівнює

= . (4)

Тому формули (2) приймають вигляд

, , (5)

Тоді, енергія коливань, які проходять у скло, буде складати

, (6)

Інтенсивність променя, відбитого від другої грані пластини, дорівнюватиме

, (7)

Тоді інтенсивність променя, який вийде з пластини в повітря, дорівнюватиме:

. (8)

Причому складають промені з коливаннями паралельними площині падіння, і

,

. (9)

Ступень поляризації променів, що пройшли крізь скло

, (10)

де і - максимальна та мінімальна інтенсивності світла, які відносяться до двох взаємно перпендикулярним напрямкам коливань у промені, який пройшов у скло.

У рівняння (3), (4) і (10) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 141. Обчислити істинну температуру вольфрамової стрічки, якщо радіаційний пірометр показує температуру рад = 2,5 кК. Беремо до уваги, що поглинальна здатність для вольфраму не залежить від частоти випромінювання і дорівнює = 0, 35.

Р

Дано:

рад = 2,5 кК

= 0, 35

= ?

озв’язок.

У радіаційному пірометрі частка всехвильового випромінювання розжареного тіла падає на затемнену платинову фольгу, площа якої завжди перекривається зображенням джерела хвиль. Система вмонтованих у фольгу спаїв термобатареї дає термострум, який пропорційний сумарній випромінювальній здатності тіла. Пірометр попередньо градуюють за випромінюванням абсолютно чорного тіла, тобто він дає можливість вимірювати його температуру. Якщо ж на такий пірометр падає випромінювання від нечорного тіла із загальним коефіцієнтом поглинання , то пірометр показує радіаційну температуру такого абсолютно чорного тіла, яке має загальну випромінювальну здатність, рівновелику тій самій здатності тіла, що розглядається:

. (1)

Дійсну температуру тіла визначаємо за його радіаційною температурою , за формулою:

. (2)

У рівняння (2) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 142. Чорне тіло має температуру = 500 К. Яка буде температура тіла, якщо в результаті нагрівання потік випромінювання збільшиться в = 5 разів?

Р

Дано:

= 500 К

= 5 разів

= ?

озв’язок.

Енергетична світність абсолютно чорного тіла

, (1)

де — абсолютна температура; = 5,67•10-8 Вт/(м2 К 4) — стала Стефана - Больцмана.

Складемо і розв’яжемо систему рівнянь (1) для двох температур тіла:

, (2)

У рівняння (2) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 143. Температура абсолютно чорного тіла = 2 кК. Визначити довжину хвилі на яку припадає максимум енергії випромінювання, і спектральну густину енергетичної світності , для цієї довжини хвилі.

Р

Дано:

= 2 кК

= ?,

= ?

озв’язок.

Першу відповідь знаходимо за формулою закону зміщення Віна:

, (1)

де = 2,89•10-3 м•К — стала Віна; — довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної здатності.

Максимальна спектральна густина енергетичної світності абсолютно чорного тіла визначається за другим законом Віна:

, (2)

де = 1,29∙10-5 Вт/(м3∙К5).

У рівняння (1) і(2) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

= , =

5. 144. Визначити температуру , енергетичну світність абсолютно чорного тіла, якщо максимум енергії випромінювання приходиться на довжину хвилі шах = 600 нм.

Р

Дано:

шах = 600 нм

= ?, = ?

озв’язок.

Першу відповідь знаходимо за формулою закону зміщення Віна:

, (1)

де = 2,89•10-3 м•К — стала Віна; — довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної здатності.

Енергетична світність абсолютно чорного тіла знаходиться за формулою:

, (2)

де — абсолютна температура; = 5,67•10-8 Вт/(м2∙К4) — стала Стефана - Больцмана.

У рівняння (1) і(2) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

= , =

5. 145. З оглядового віконечка печі випромінюється потік Фе = 4 кДж/ хв. Визначити температуру печі, якщо площа віконечка = 8 см2.

Р

Дано:

Фе = 4 кДж/ хв.

= 8 см2

= 1 хв

= ?

озв’язок.

Потік Фе, що випромінюється віконцем знаходимо визначаємо за формулою енергії, яку випромінює одиниця площі абсолютно чорного тіла в секунду:

, (1)

де — абсолютна температура; = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана - Больцмана.

У рівняння (1) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 146. Потік випромінювання абсолютно чорного тіла Фе = 10 кВт. Максимум енергії випромінювання приходиться на довжину хвилі = 0,8 мкм. Визначити площу випромінюючої поверхні.

Р

Дано:

Фе = 10 кВт

= 0,8 мкм

= ?

озв’язок.

Потік Фе, що випромінюється віконцем знаходимо визначаємо за формулою енергії, яку випромінює одиниця площі абсолютно чорного тіла в секунду:

, (1)

де — абсолютна температура; = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана - Больцмана.

Температуру визначаємо за формулою закону зміщення Віна:

, (2)

де = 2,89•10-3 м•К — стала Віна; — довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної здатності.

Тоді с формул (1) і (2) визначаємо площу випромінюючої поверхні

, (3)

У рівняння (3) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 147. Як і в скільки разів зміниться потік випромінювання абсолютно чорного тіла, якщо максимум енергії випромінювання переміститься з червоної границі видимого спектра = 780 нм на фіолетову = 390 нм?

Р

Дано:

= 780 нм

= 390 нм

= ?

озв’язок.

У скільки разів зміниться потік випромінювання абсолютно чорного тіла, якщо максимум енергії випромінювання переміститься з червоної границі видимого спектра на фіолетову визначимо за формулою:

. (1)

Енергетична світність абсолютно чорного тіла

, (2)

де — абсолютна температура; = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана - Больцмана.

Температуру визначаємо за формулою закону зміщення Віна:

, (3)

де = 2,89•10-3 м•К — стала Віна; — довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної здатності.

Складемо і розв’яжемо систему рівнянь з (1), (2) і (3) для двох температур тіла:

, (4)

У рівняння (4) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 148. Визначити поглинальну здатність сірого тіла, для якого температура, виміряна радіаційним пірометром, рад = 1,4 кК, тоді як істинна температура дорівнює 3,2 кК.

Р

Дано:

рад = 1,4 кК

= 3,2 кК

= ?

озв’язок.

У радіаційному пірометрі частка всехвильового випромінювання розжареного тіла падає на затемнену платинову фольгу, площа якої завжди перекривається зображенням джерела хвиль. Система вмонтованих у фольгу спаїв термобатареї дає термострум, який пропорційний сумарній випромінювальній здатності тіла. Пірометр попередньо градуюють за випромінюванням абсолютно чорного тіла, тобто він дає можливість вимірювати його температуру. Якщо ж на такий пірометр падає випромінювання від нечорного тіла із загальним коефіцієнтом поглинання , то пірометр показує радіаційну температуру такого абсолютно чорного тіла, яке має загальну випромінювальну здатність, рівновелику тій самій здатності тіла, що розглядається:

. (1)

Визначаємо з (1) поглинальну здатність сірого тіла:

. (2)

У рівняння (2) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 149. Муфельна піч, що споживає потужність Р = 1 кВт, має отвір площею = 100 см2. Визначити частку потужності, що розсіюється стінками печі, якщо температура її внутрішньої поверхні дорівнює 1 кК.

Р

Дано:

Р = 1 кВт

= 100 см2.

= 1 кК

= ?

озв’язок.

Визначити частку потужності, що розсіюється стінками печі можна за формулою:

, (1)

де - потужність, яка необхідна для нагрівання пічки до температури , яку визначаємо за формулою:

, (2)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана - Больцмана.

Тоді с формули (1) отримаємо:

, (3)

У рівняння (3) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 150. Середня енергетична світність поверхні Землі дорівнює 0,54 Дж/(см2∙хв). Яка повинна бути температура Т поверхні Землі, якщо умовно вважати, що вона випромінює як сіре тіло з коефіцієнтом чорності = 0,25?

Р

Дано:

= 0,54 Дж/(см2∙хв)

= 0,25

= ?

озв’язок.

Температуру Т поверхні Землі визначаємо з формули:

, (1)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана - Больцмана.

Тоді отримаємо:

. (3)

У рівняння (3) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 151. Знайти температуру печі, якщо відомо, що випромінювання з отвору в ній площею = 6,1 см2 має потужність Р = 34,6 Вт. Випромінювання вважати близьким до випромінювання абсолютно чорного тіла.

Р

Дано:

= 6,1 см2

Р = 34,6 Вт

= ?

озв’язок.

Температуру Т печі визначаємо з формули:

, (1)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана - Больцмана.

Тоді отримаємо:

. (3)

У рівняння (3) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 152. Яку потужність випромінювання має Сонце? Випромінювання Сонця вважати близьким до випромінювання абсолютно чорного тіла. Температура поверхні Сонця Т = 5800 К.

Р

Дано:

Т = 5800 К

= ?

озв’язок.

Потужність випромінювання, яку має Сонце печі визначаємо з формули:

, (1)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана – Больцмана; = 6,95∙108 м.

У рівняння (1) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 153. Яку енергетичну світність має свинець, який починає твердіти? Відношення енергетичних світностей свинцю й абсолютно чорного тіла для даної температури = 0,6.

Р

Дано:

= 0,6

= 0,6

= ?

озв’язок.

Згідно з умовою задачі, відношення енергетичних світностей свинцю й абсолютно чорного тіла для даної температури дорівнює , тобто маємо

, (1)

де за законом Стефана – Больцмана енергетична світність абсолютно чорного тіла дорівнює:

, (2)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана – Больцмана.

З рівняння (1) і (2) отримаємо рівняння для розрахунку відповіді:

. (3)

У рівняння (3) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 154. Потужність випромінювання абсолютно чорного тіла N = 34 кВт. Знайти температуру Т цього тіла, якщо відомо, що його поверхня = 0,6 м2.

Р

Дано:

N = 34 кВт

= 0,6 м2

= ?

озв’язок.

Згідно з умовою задачі, потужність випромінювання абсолютно чорного тіла N можна визначити за формулою:

, (1)

де за законом Стефана – Больцмана енергетична світність абсолютно чорного тіла дорівнює:

, (2)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана – Больцмана.

З рівняння (1) і (2) отримаємо рівняння для розрахунку відповіді:

. (3)

У рівняння (3) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 155. Потужність випромінювання розпеченої металевої поверхні N = 0,67 кВт. Температура поверхні Т= 2500 К, її площа = 10 см2. Яку потужність випромінювання мала б ця поверхня, якби вона була абсолютно чорною? Знайти відношення енергетичних світностей цієї поверхні й абсолютно чорного тіла при даній температурі.

Р

Дано:

N = 0,67 кВт

Т= 2500 К

= 10 см2

= ?, = ?

озв’язок.

Потужність випромінювання абсолютно чорного тіла N можна визначити за формулою:

, (1)

де за законом Стефана – Больцмана енергетична світність абсолютно чорного тіла дорівнює:

, (2)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана – Больцмана.

З рівняння (1) і (2) отримаємо рівняння для розрахунку першої відповіді:

. (3)

Відношення енергетичних світностей цієї поверхні й абсолютно чорного тіла при даній температурі дорівнюватиме

. (4)

У рівняння (3) і (4) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

= , =

5. 156. Діаметр вольфрамової спіралі в електричній лампочці = 0,3 мм, довжина спіралі = 5 см. При вмиканні лампочки в мережу напругою = 127 В через лампочку проходить струм = 0,31 А. Знайти температуру Т спіралі. Вважати, що по встановленню рівноваги все тепло, що виділяється в нитці, втрачається в результаті випромінювання. Відношення енергетичних світностей вольфраму й абсолютно чорного тіла для даної температури = 0,31.

Р

Дано:

= 0,3 мм

= 5 см

= 127 В

= 0,31 А

= 0,31

= ?

озв’язок.

Потужність випромінювання сірого тіла можна визначити за формулою:

, (1)

де за законом Стефана – Больцмана енергетична світність абсолютно чорного тіла дорівнює:

, (2)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана – Больцмана.

З рівняння (1) і (2) отримаємо рівняння для розрахунку відповіді:

. (3)

У рівняння (3) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповідь:

=

5. 157. Температура вольфрамової спіралі в 25-ватній електричній лампочці Т = 2450 К. Відношення її енергетичної світності до енергетичної світності абсолютно чорного тіла при даній температурі = 0,3. Знайти площу випромінюючої поверхні спіралі.

Р

Дано:

= 25 Вт

Т = 2450 К

= 0,3

= ?

озв’язок.

Потужність випромінювання сірого тіла можна визначити за формулою:

, (1)

де за законом Стефана – Больцмана енергетична світність абсолютно чорного тіла дорівнює:

, (2)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана – Больцмана.

З рівняння (1) і (2) отримаємо рівняння для розрахунку відповіді:

. (3)

У рівняння (3) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповідь:

=

5. 158. Знайти сонячну постійну , тобто кількість променистої енергії, що посилається Сонцем в одиницю часу через одиничну площадку, перпендикулярну до сонячних променів, і яка знаходиться на такій же відстані від нього, як і Земля. Температура поверхні Сонця Т= 5800 К. Випромінювання Сонця вважати близьким до випромінювання абсолютно чорного тіла.

Р

Дано:

Т = 5800 К

= 6,95∙108 м

= 1,49∙1011 м

= ?

озв’язок.

Сонячну постійну , тобто кількість променистої енергії, що посилається Сонцем в одиницю часу через одиничну площадку, перпендикулярну до сонячних променів, і яка знаходиться на такій же відстані від нього, як і Земля, знаходимо за формулою:

, (1)

де - відстань від центра Землі до центра Сонця.

Потужність , яку випромінює поверхня Сонця, можна визначити за формулою:

, (2)

де - радіус Сонця; - енергетична світність абсолютно чорного тіла, яка за законом Стефана – Больцмана дорівнює:

, (3)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана – Больцмана.

З рівняння (1), (2) і (3) отримаємо рівняння для розрахунку відповіді:

. (4)

У рівняння (4) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповідь:

=

5. 159. Вважаючи, що атмосфера поглинає 10% променистої енергії, що посилається Сонцем, знайти потужність випромінювання , одержувану від Сонця горизонтальною ділянкою Землі площею = 0, 5 га. Висота Сонця над обрієм а = 30°. Випромінювання Сонця вважати близьким до випромінювання абсолютно чорного тіла.

Р

Дано:

= 10%

= 0, 5 га

а = 30°

Т = 5800 К

= 6,95∙108 м

= 1,49∙1011 м

= ?

озв’язок.

Потужність випромінювання , одержувану від Сонця горизонтальною ділянкою Землі площею , визначаємо за формулою:

, (1)

де - проекція ділянки на перпендикулярний до сонячного променю напрямок; сонячну постійну , тобто кількість променистої енергії, що посилається Сонцем в одиницю часу через одиничну площадку, перпендикулярну до сонячних променів, і яка знаходиться на такій же відстані від нього, як і Земля, знаходимо за формулою:

, (2)

де - відстань від центра Землі до центра Сонця.

Потужність , яку випромінює поверхня Сонця, можна визначити за формулою:

, (3)

де - радіус Сонця; - енергетична світність абсолютно чорного тіла, яка за законом Стефана – Больцмана дорівнює:

, (4)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана – Больцмана.

З рівняння (1), (2), (3) і (4) отримаємо рівняння для розрахунку відповіді:

. (5)

У рівняння (4) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповідь:

=

5. 160. Яку енергетичну світність має абсолютно чорне тіло, якщо максимум спектральної густини його енергетичної світності приходиться на довжину хвилі = 484 нм?

Р

Дано:

= 484 нм

= ?

озв’язок.

Енергетична світність абсолютно чорного тіла визначається формулою закону Стефана – Больцмана:

, (1)

де — абсолютна температура; = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана - Больцмана.

Температуру визначаємо за формулою закону зміщення Віна:

, (2)

де = 2,89•10-3 м•К — стала Віна; — довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної здатності.

Температуру з виразу (2) підставляємо в (1) і отримаємо вираз для розрахунку енергетичної світності тіла:

, (3)

У рівняння (3) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 161. Потужність випромінювання абсолютно чорного тіла = 10 кВт. Знайти площу випромінюючої поверхні тіла, якщо максимум спектральної густини його енергетичної світності припадає на довжину хвилі = 700 нм.

Р

Дано:

N = 10 кВт

= 700 нм

= ?

озв’язок.

Потужність випромінювання абсолютно чорного тіла N визначається за формулою:

, (1)

де за законом Стефана – Больцмана енергетична світність абсолютно чорного тіла дорівнює:

, (2)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана – Больцмана.

Температуру тіла визначаємо за формулою закону зміщення Віна:

, (3)

де = 2,89•10-3 м•К — стала Віна; — довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної здатності.

З рівняння (1), (2) і (3) отримаємо рівняння для розрахунку відповіді:

. (3)

У рівняння (3) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 162. У яких областях спектра лежать довжини хвиль, що відповідають максимуму спектральної густини енергетичної світності, якщо джерелом світла служить: а) спіраль електричної лампочки (Т = 3000 К); б) атомна бомба, в якій у момент вибуху розвивається температура Т = 107 К? Випромінювання вважати близьким до ви­промінювання абсолютно чорного тіла.

Р

Дано:

= 3000 К

= 107 К

= ?, = ?

озв’язок.

Довжину хвилі визначаємо за формулою закону зміщення Віна:

, (1)

де = 2,89•10-3 м•К — стала Віна; — довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної здатності.

У рівняння (1) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

= , =

5. 163. При нагріванні абсолютно чорного тіла довжина хвилі , на яку припадає максимум спектральної густини енергетичної світності, змінилася від 690 до 500 нм. У скільки разів збільшилася при цьому енергетична світність тіла?

Р

Дано:

= 690 нм

= 500 нм

= ?

озв’язок.

У скільки разів збільшиться енергетична світність тіла визначаємо таким чином:

, (1)

де за законом Стефана – Больцмана енергетична світність абсолютно чорного тіла дорівнює:

, (2)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана – Больцмана.

Температуру тіла визначаємо за формулою закону зміщення Віна:

, (3)

де = 2,89•10-3 м•К — стала Віна; — довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної здатності.

З рівняння (1), (2) і (3) отримаємо рівняння для розрахунку відповіді:

. (4)

У рівняння (4) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5

Дано:

= 37°С

= ?

. 164. На яку довжину хвилі припадає максимум спектральної густини енергетичної світності абсолютно чорного тіла, що має температуру, рівну температурі = 37°С людського тіла?

Розв’язок.

Довжину хвилі визначаємо за формулою закону зміщення Віна:

, (1)

де = 2,89•10-3 м•К — стала Віна; — довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної здатності.

У рівняння (1) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 165. Температура Т абсолютно чорного тіла змінилася при нагріванні від 1000 до 3000 К. У скільки разів збільшилася при цьому його енергетична світність . На скільки змінилася довжина хвилі , на яку припадає максимум спектральної густини енергетичної світності? У скільки разів збільшилася його максимальна спектральна густина енергетичної світності.

Р

Дано:

= 1000 К

= 3000 К

= ?, = ?,

= ?, = ?

озв’язок.

У скільки разів збільшилася енергетична світність тіла визначаємо за формулою:

, (1)

де за законом Стефана – Больцмана енергетична світність абсолютно чорного тіла дорівнює:

, (2)

Підставляємо з виразу (2) у (1) і отримаємо вираз для розрахунку першої відповіді:

. (3)

На скільки змінилася довжина хвилі , на яку припадає максимум спектральної густини енергетичної світності, визначаємо за формулою закону зміщення Віна:

, (4)

де = 2,89•10-3 м•К — стала Віна; — довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної здатності.

У скільки разів збільшилася максимальна спектральна густина енергетичної світності тіла визначаємо за формулою:

, (5)

які визначаємо за формулою закону Планка з урахуванням (4):

, (6)

тоді вираз (5), з урахуванням виразу (4) приймає вигляд:

, (7)

У рівняння (3), (4) і (7) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

= , = , = , =

5. 166. Абсолютно чорне тіло має температуру Т= 2900 К. У результаті охолодження тіла довжина хвилі, на яку припадає максимум спектральної густини енергетичної світності, змінилася на = 9 мкм. До якої температури охололо тіло?

Р

Дано:

Т= 2900 К

= 9 мкм

= ?

озв’язок.

Зміну довжина хвилі, на яку припадає максимум спектральної густини енергетичної світності тіла визначимо за формулою закону зміщення Віна:

, (1)

де = 2,89•10-3 м•К — стала Віна; — довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної здатності.

З рівняння (1) отримуємо вираз для розрахунку відповідь:

, (2)

У рівняння (2) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

=

5. 167. Поверхня тіла нагріта до температури Т= 1000 К. Потім одна половина цієї поверхні нагрівається на = 100 К, інша охолоджується на = 100 К. У скільки разів зміниться енергетична світність поверхні цього тіла?

Р

Дано:

= 1000 К

= 100 К

= ?

озв’язок.

У скільки разів збільшилася енергетична світність тіла визначаємо за формулою:

, (1)

де за законом Стефана – Больцмана енергетична світність абсолютно чорного тіла дорівнює:

, (2)

Тоді вираз (1) можна записати так:

. (3)

У рівняння (3) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповіді:

= ,

5. 168. Яку потужність треба підводити до зачорненої металевої кульки радіусом = 2 см, щоб підтримувати її температуру на = 27 К вище температури навколишнього середовища? Температура навколишнього середовища Т = 293 К. Вважати, що тепло втрачається тільки унаслідок випромінювання.

Р

Дано:

= 2 см

= 27 К

Т = 293 К

= ?

озв’язок.

Потужність випромінювання абсолютно чорного тіла можна визначити за формулою:

, (1)

де за законом Стефана – Больцмана енергетична світність абсолютно чорного тіла дорівнює:

, (2)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана – Больцмана.

З рівняння (1) і (2) отримаємо рівняння для розрахунку відповіді:

. (3)

У рівняння (3) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповідь:

=

5. 169. Зачорнена кулька охолоджується від температури 300 К до 293 К. Наскільки змінилася довжина хвилі , що відповідає максимуму спектральної густини його енергетичної світності?

Р

Дано:

= 300 К

= 293 К

= ?

озв’язок.

Зміну довжина хвилі, на яку припадає максимум спектральної густини енергетичної світності тіла визначимо за формулою закону зміщення Віна:

, (1)

де = 2,89•10-3 м•К — стала Віна; — довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної здатності.

У рівняння (1) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповідь:

=

5. 170. Площа, обмежена графіком спектральної густини енергетичної світності чорного тіла, при підвищенні температури збільшилася в 5 разів. Визначите, як зміниться при цьому довжина хвилі, що відповідає максимуму спектральної густини енергетичної світності чорного тіла.

Р

Дано:

= 5

= ?

озв’язок.

Відношення довжин хвиль, що відповідає максимуму спектральної густини енергетичної світності чорного тіла, визначимо за формулою:

. (1)

Довжину хвилі визначаємо за формулою закону зміщення Віна:

, (2)

де = 2,89•10-3 м•К — стала Віна; — довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної здатності.

Тоді формула (1) приймає вигляд:

. (3)

Відношення температур визначаємо за формулою закона Стефана – Больцмана, оскільки і дорівнює площі, яка обмежена графіком спектральної густини енергетичної світності чорного тіла:

, (4)

де = 5,67•10-8 Вт/(м2 К4) — стала Стефана – Больцмана.

З рівнянь (3) і (4) отримаємо рівняння для розрахунку відповіді:

. (5)

У рівняння (5) підставляємо задані в умові задачі величини і отримуємо відповідь:

=