Запитання для самоперевірки до розділу

1. Яким документом лімітується поведінка людей в шахті ?

2. Яке обладнання повинен мати працівник, спускаючись у шахту ?

3. Які вимоги виставляються ПБ щодо ведення гірничих робіт, щодо провітрювання виробок?

4. Які вимоги виставляються ПБ щодо пересування людей по гірничих виробках?

5. При яких умовах може бути ураження людини електричним струмом? Які заходи передбачаються ПБ для захисту людей від ураження електричним струмом ?

6. Які заходи передбачаються ПБ для запобігання пожеж у шахті?

7. Що повинен робити працівник у шахті при виникненні аварійної ситуації та аварії?

8. Які вимоги поставлені ПБ щодо виробничої санітарії в шахті, на кар’єрі ?

9. Які вимоги щодо безпеки робіт на кар’єрах встановляються відповідними “Єдиними правилами безпеки...”?

23. Охорона навколишнього середовища від шкідливого впливу діяльності гірничих підприємств

23.1. Вплив діяльності гірничодобувних і переробних підприємств на стан навколишнього середовища

Видобуток і переробка корисних копалин супроводжується досить суттєвими змінами в земних надрах, на земній поверхні, в навколишньому повітряному і водному басейні. Після виймання гірських порід відкритим способом порушується природний ландшафт на значних площах, які і після проведення заходів з рекультивації відновлюються не в повній мірі. А при підземних розробках відбувається деформація земної поверхні: при вийманні пластів не вище середньої потужності – незначна, а при вийманні потужних рудних тіл – досить небезпечних розмірів.

У багатьох випадках суттєво порушується гідрологічний режим місцевості, знижується рівень грунтових вод, порушується водопостачання населення, водопідживлення лісів, пасовищ, посівних площ, що призводить до відмирання багатьох видів рослин, збіднення тваринного світу, погіршення умов діяльності і проживання людей.

Вийняті пусті породи, відходи від переробки корисних копалин складують у відвали, що створює додаткові джерела пилевиділення, а інколи (при самозапаленні) і газовиділення. Основні ж джерела забруднення атмосфери в районі роботи гірничодобувних чи переробних підприємств є джерела техногенного походження: масові вибухи на кар’єрах, робота виймально-навантажувальних, транспортних, переробних машин та пристроїв, які забруднюють атмосферу викидами пилу, оксидів вуглецю, азоту та інших газів.

Відкачана з гірничих виробок вода може бути використаною для переробки і збагачення. Ця вода містить багато механічних домішок, часто має агресивні властивості і потребує механічного, а то і хімічного очищення перш ніж попасти у водоймища, водотоки або для подальшого використання.

При ліквідації шахт і кар’єрів раніше осушений гірничими виробками масив заводнюється, що може нанести шкоду розташованим над підробленим простором будівлям та спорудам і негативно вплинути на зміну якості грунтових вод, та зашкодити продуктивному землевикористанню близько розташованих районів.

Розробка родовищ корисних копалин супроводжується регулярним зменшенням їх запасів в надрах Землі. Для утворення родовищ необхідні були мільйони років і певні геологічні та кліматичні умови. Отже, втрати запасів надр мають незворотний, невідновлюваний характер. Тому в цивілізованих країнах світу розроблена система законів, які складають правову основу природокористування. В Україні до цих законів відносяться водний, земельний та лісовий закони про надра, про охорону атмосферного повітря та оточуючого природного середовища.